Вікторія Тітова – автор контенту на сайті

Житній ринок планують здати в оренду на 15 років. Спочатку на подачу заяв потенційним орендарям дали всього п’ять днів. За цей час неможливо підготувати пропозицію: оцінити всі ризики, зібрати бізнес-модель, ухвалити рішення. Тому в громади виникли підозри, що є конкретний орендар, під якого влаштували аукціон. Це загрожує втратою можливості оновити та продовжити життя місцю не лише потенційно дуже прибутковому, а й сакральному для Києва. Тож після суспільного розголосу терміни подачі заяв на аукціон продовжили на 25 днів. Тож тепер у нас є час розібратися, як підготуватися до конкурсу, чому Житній ринок важливий для Києва, і яке в нього може бути майбутнє. Пропоную 10 кроків до «оживлення» Житнього та перетворення його на таке місце, куди захочеться приходити щодня. 1. Збереження функції Це місце тяглості історії. Житній ринок – один з найстаріших ринків Києва, де торгівля велася ще за часів Київської Русі. Він був розташований поблизу ремісничих районів, а в 15 столітті став головним торговим центром міста. Двічі на рік тут проводились ярмарки, куди з’їжджалися не тільки київські торговці, а й продавці з довколишніх та віддалених районів Києва. Що це означає для киян? Тут століттями зберігалося місце київської торгівлі, що тягне за собою місце зустрічі та найдавнішого нетворкінгу: тут кияни торгувалися, ділилися новинами та обмінювалися плітками, сперечалися, сміялися, купували та продавали. Тож зараз нічим іншим, окрім ринку, він бути не може. 2. Збереження архітектури Житній – приклад споруди доби модернізму. Архітектор ринку Валентин Штолько писав, що з усіх будівельних конструкцій висячі системи – найважча частина будівництва. Подібні інженерні рішення архітектори втілювали в життя ще в античності: веларіум над Колізеєм, житла-шатра з повсті, мости з ліан і вітрильні судна – все це передтечі тентової архітектури. З появою надміцної сталі архітектори змогли створювати рекордно великі прогонові будови – будинки, ринки, фабрики, стадіони з висячими покриттями, підвісні мости. Житній ринок. Фото: архів Валентина Штолька Український графік і монументаліст Анатолій Домнич створив для Житнього ринку панно «З варягів у греки». Це шлях, який протягом трьох століть поєднував Візантію, Київську Русь і Скандинавію. Київ був одним з портів, які приймали варягів, а головним торговим районом був Поділ, тож панно – дуже символічне і глибоко змістовне, а не просто прикраса. Фрагмент панно «Із варяг у греки» / Фото: Rasal Hague. Автор панно: художник Анатолій Домнич Ймовірно, дах на Житньому має прогнуту форму, спеціально щоб не закривати вид на Андріївську церкву: Житній ринок, вид на Андріївську церкву / Фото Олександра Калюка 3. Сучасна модель управління Це не тільки про функціонал, дизайн стійок та оживлення простору. Ринок потребує бізнес-підходу, в основі якого лежатиме ефективність, оптимізація процесів, орієнтація на потреби клієнта, та інші базові пункти ефективного менеджменту. Житній потрібно переводити із занедбаного муніципального закладу – в простір, що працює на результат і приносить плоди. 4. Максимальна користь для громади в будь-який час та пору року При реновації важливо подумати, як створити простір, яким люди зможуть користуватися з ранку до вечора, в будні та вихідні, взимку чи влітку. Щоб туди однаково хотіли приходити різні соціальні та вікові групи: щоб і подільським хіпстерам, і літнім людям, і бізнес-працівникам, і дітям в Житньому було цікаво і корисно. Як це зробити? Провести залучення користувачів. Це перший крок до змін: поговорити з тими, хто відвідує ринок, хто там працює, хто купує продукти чи живе поряд, працює поруч або щодня проходить повз. Такий підхід дозволив продовжити перебування в парку Гурова в Маріуполі з однієї години – до чотирьох, та відкрити можливості дозвілля не лише влітку, а й інші пори року. А з урбан-парку на ВДНГ створити не просто спорткластер, а love mark для громади зі зйомками кліпів українських гуртів, весіллями, YouTube-проєктами, благодійними заходами та місцем гуртування різновікової спільноти за інтересами. 5. Безбар’єрність Житній має стати місцем, де раді всім: дітям та літнім людям; тим, хто отримав поранення чи інвалідність; вагітним жінкам чи на підборах; втомленим та розгубленим, людям у стані стресу чи з посттрамватичним стресовим розладом. Усім має бути комфортно та безпечно не лише зайти, а повноцінно скористатися усіма послугами й можливостями ринку. Це не тільки про фізичний простір, а й про навігацію та орієнтування. Ілюстрація: Альбом безбар’єрних рішень 6. Сучасна естетика Житньому необхідний єдиний дизайн-код, який буде уніфікувати стійки та їх розміщення, вивіски та оголошення. Айдентика, що поєднає автентичність цього місця та сучасний підхід: не захаращений рекламою, без шумового забруднення, з кольорами, що гармонійно поєднуються між собою та візуальним виглядом, що спонукатиме залишатися тут довше. Фото: Анна Бобирєва для The Village Україна 7. Багатофункціональність Не лише торгівля. Ринок за своєю суттю – місце зустрічі та взаємодії громади. Потрібно розробити програму ринку таким чином, щоб там був не тільки продаж їжі в різних формах, але й соціальний та культурний хаб. Щоб туди стихійно стікалися потоки людей та мали комфортний простір для розвитку спільноти, локальних ініціатив та бізнесів, що зароджуються у взаємодії. На фото: Подільський Шук – благодійна барахолка, яка щосезонно відбувається на Подолі за ініціативи сусідської спільноти у різних місцях району, часто – у приміщенні Житнього Ринку Люди, що працюють в офісах поруч, можуть мати звичку прийти на ранкову каву або ланч; після роботи можна зустрітися на вечерю з друзями, а після – закупитися продуктами і поїхати додому. У вихідні можна проводити кулінарні майстер класи для дітей, заняття з флористики, гончарства, чи будь-яких ремесел, дотичних до життя ринку. Це можуть бути сезонні тематичні зустрічі: малювати писанки перед Великоднем, плести дідухи перед Різдвом. Можна збирати спільноту на великі свята, створювати заходи, присвячені традиціям. Так Житній працюватиме і як щоденний лайфстайл, та як місце зборів на важливі події раз на тиждень, місяць, квартал. 8. Мікс старого і нового Як і за принципом роботи з архітектурою, варто зберегти те, що цінне, та додати нове, якого не вистачає. Важливо не перетворити Житній у супермаркет чи фудкорт, а створити роботу з місцевими фермерами та крафтовими виробниками. У новій бізнес-моделі має знайтися місце і для бабусь, які десятиліттями продають тут квіти, і для всіх, хто стікається до Житнього в пошуку ялинок чи дідухів перед різдвяними святами. Взагалі, думаю, було б круто організувати перед такими сезонними святами пару тижнів легальної стихійної торгівлі: щоби всі охочі могли безпечно та організовано продавати сезонні товари. 9. Активація простору Важливо не лише оновити простір, а й навчити людей ним користуватися. Певний час, під час ремонту, Житній буде закритий. Після відкриття важливо оживити його, презентувати нові функції, доступно пояснити киянам та гостям міста оновлення та різні сценарії проведення часу тут. 10. Вплив Житнього на розвиток Подолу Життя не лише всередині ринку, а й навколо: створити публічний простір, що також матиме мікс комерційних, культурних, рекреаційних функцій. Щоб життя кипіло не лише всередині, а виливалось на вулицю. Потрібно створити поради для міста: якщо запустити ці процеси, Поділ навколо розквітне, як квітнуть бізнеси навколо Подільського Шуку на Автостанції чи навколо Самосаду, де навколо потоків людей оживають закинуті простори і дають життя енергії району.