Звідки в Україні виникає середній клас? Плюс-мінус зрозуміло, що це люди з бізнесу або ІТ вище мідла. Також – топменеджмент великих компаній та унікальні спеціалісти, до яких стоїть черга – наприклад, лікарі, дизайнери, архітектори тощо.

Також середній клас формується навколо держави та її органів і підприємств. Держава конкурує з приватним сектором за доступ до грошей.
Наприклад, коли Юлія Тимошенко закрила ігровий ринок, то вона створила умови, в яких бетінг/гемблінг сплачували податки не в казну, а державному менеджменту в кишеню.
Закритий ринок завжди стає не легальним і не привабливим для великих «білих інвесторів».
Наразі так відбувається з ринком канабісу та дорослого контенту. Дуже добре, що зняли мораторій на землю та держмонополію на виробництво спирту. Обидва жалюгідні.
Знову про Parimatch, санкції проти якого поставили під загрозу весь ринок. Було проведено інформаційну кампанію, під час якої весь ринок затаврували як незаконний бізнес, як податкових ухилянтів і колаборантів.
Хоча відкриття великого ринку два роки тому дало надію на лібералізацію економіки як такої.
Задача держави, як регулятора, – створення однакових умов для всіх учасників ринку. Щоби вони працювали, створювали додану вартість та генерували середній клас. Бо він є основою держави.
Закритий ринок означає, що він не привабливий для зовнішніх інвестицій, а його учасники не отримують гроші.
Ось така логіка:
- Закрили ринок – компанія звільняє людей.
- Компанія не замовляє послуги у підрядників – оренду у рантьє, рекламу в агенції та ЗМІ.
- Підрядники отримують менше грошей – менше витрачають на їжу, таксі, хімчистку, подорожі по Україні, одяг, спортклуби тощо.
Економіка тримається на людях, які багато витрачають. Купив сир у малого виробника – він отримав прибуток і щось реінвестував у виробництво. Ну, тут ясно.
Бідні люди витрачають менше. Середній клас – більше. Якщо його немає, то маємо розрив між бідними та багатими.
Щоби середній клас заробляв хоча б $5-7 тис. на місяць на домогосподарство, йому потрібні висококонкурентні робочі місця.
Це прописні істини. Якщо у нас такі місця дотичні до держави, а не до приватного сектора, то ніякого середнього класу у нас не буде.
Не візьмуться інвестиції з повітря. Для них має бути здорове середовище з прозорими правилами діяльності.
Джерело: Facebook Сергія Дідковського.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: