UA RU
logo
11 Мар 2022

«Поміркуйте, як адаптувати те, що ви робите зараз»: як малому бізнесу вижити в кризу

Орест Зуб BLOG

Мандрівник, блогер, онлайн підприємець, е-резидент Естонії

Війна – це колосальні витрати та удар по економіці для всіх сторін. Тому сьогодні, коли ми відійшли від стресу, шоку, для бізнесу дуже важливо не зупинятися, а продовжувати свою роботу. Кошти мають бути в обігу, податки мають іти в бюджет, товари та послуги мають доходити до тих, кому вони потрібні. Як бізнесу жити в цих непростих умовах та що роблю конкретно я як львівський тревел-блогер, малий підприємець та учасник естонської урядової програми e-Residency – нижче в матеріалі.

Переорієнтація бізнесу

До 24 лютого в мене був консалтинговий бізнес. Ринок і клієнти здебільшого з України. З початком воєнних дій я навіть не намагався щось робити в цьому напрямі, бо розумів, що половина моїх клієнтів у дорозі – хтось виїжджав за кордон, хтось переїжджав в інші міста. Війна – це великий стрес для економіки, це колосальний жах, від усвідомлення жертв і масштабів може дах поїхати. Але водночас це ще й колосальні ресурси, які крутяться довкола цього.

Тому перша моя порада: коли будете в безпеці, спробуйте переорієнтувати свій бізнес під гуманітарні потреби. Поміркуйте про те, що ви робите зараз – як ви можете це адаптувати: шити, складати, забезпечувати логістику, виготовляти харчові продукти.

Наприклад, у Львові багато кафе й ресторанів позакривалися в перші дні війни. Але зараз, після напливу людей, які прямують далі на захід, неможливо зайти нікуди. Тобто змінилися зовнішні обставини (те, на що ми впливати не можемо) – і ми можемо використати наші активи, досвід, компетенції для потреб ринку в тих умовах, які вже є. А потреби – це участь у захисті заради майбутнього, для відбудови нашої квітучої держави і щасливих дітей. Забезпечувати гуманітарні потреби (продовжувати шити одяг, продавати підгузки чи навіть робити стрижки в перукарні) – теж важливо. Якщо все зупиниться в один день, економіка рухне.

Як переорієнтувався особисто я. З початком війни зрозумів, що треба обрати власний «фронт», на якому воювати. Оскільки моя компетенція – це онлайн-медіа, блогінг, маркетинг, до того ж є широка мережа міжнародних контактів, я вирішив, що працюватиму на міжнародному ринку в медіасередовищі.

Тобто висвітлюватиму те, що відбувається в Україні з моєї локальної перспективи. Довго не думав. Мені здається, зараз з тайм-менеджментом і швидкістю прийняття рішень ні в кого проблем немає. Взагалі. Так сталося і в мене. Просто почав писати, знімати, викладати відео. І вже на третій-четвертий день став отримувати перші результати в плані неймовірних контактів. Зараз я по дві-три години на день проводжу інтерв’ю з різними міжнародними організаціями, медіа, запустив систему донатів коштів, які йдуть на армію.

Збереження команди

У кризових ситуаціях для будь-якого бізнесу (малого чи великого) надзвичайно важливо зберегти ядро команди. Це потрібно, щоб просто функціонувати та потім відбудовуватися. Тому внутрішня криза (а лишитися ключових гравців – без сумніву, криза) разом із зовнішніми обставинами можуть просто розчавити бізнес.

До війни ми всі працювали віддалено. Мешкали як у різних регіонах України, так і за кордоном. Тому, коли почалися воєнні дії, всі порозбігалися. Щоб зібрати команду докупи й проговорити обсяг робіт з усіма, пішло кілька днів. Як ми працюємо зараз: команда повністю переорієнтувалася на англомовний сегмент і англомовну аудиторію. Домовилися про окремі графіки для кожного, бо всі волонтерять. Але водночас визначили допустимі часові межі в роботі й комунікаціях, щоб не було хаосу.

Цей етап, який ми прожили, – нормальний процес. Спочатку шок, потім ти не знаєш, куди бігти, чим себе зайняти, потім берешся за щось, щоб бути корисним, а далі починають відновлюватися якісь інші процеси – від робочих до родинних. Важлива річ – знайти, за що братися. У цьому я рекомендую опиратися на свої сильні боки, використовуючи власний бекграунд, навички, щоб це дало максимально великий ефект.

Оптимізація процесів

Зараз усі бізнеси волонтерять. Хтось більше, хтось менше, але всі так чи інакше залучені в роботу на підтримку армії. Тому одразу постає питання оптимізації людських ресурсів. Важливо розпланувати час так, аби бути максимально корисними.

Як я зробив зі своїм проєктом: перевіз нашого оператора з Івано-Франківська до Львова. Це дало нам можливість пришвидшити увесь продакшен: не треба відео заливати на файлообмінники, додатково витрачати час на його конвертацію, опрацювання. Оператор біля мене увесь час, він робить сам відео: від фільмування до монтажу. Тобто цей процес ми зуміли оптимізувати й навіть покращити в нинішніх умовах. Тому, якщо можливо забезпечити проїзд чи ночівлю співробітникам, аби вони не витрачали час на дорогу, варто зробити це.

Відстеження нових можливостей

У мене є також перший бізнес – туристичний. Він успішно працював з 2011 по 2014 роки. Тоді почалася війна й той бізнес зупинився. Натомість зараз з’явилася актуальність і зросла зацікавленість у цій темі. Наразі виглядає так, що поки що Західна Україна у відносній безпеці. І сюди вже хоче їхати досить багато людей. Я вже бачив, як це відбувалося в інших країнах. Є якась частина території, куди їдуть дипломати, журналісти, митці, міжнародні організації, ті ж сталкери. Таким місцем нині може стати Львів.

У Львові зараз усі відчули, що швидкість, рух життя збільшилися в 10 разів. Це вже не те богемне містечко, де люди повільно заходять на філіжанку кави. Тут шалений ритм. Зараз це ворота між військовими діями в Центральній і Східній Україні і Європою. Тому тут ділова активність дуже зросла. З цим можна й потрібно працювати.

Війна – цікава штука. Ніколи про неї так не думав, але вона запускає багато паралельних процесів. Серед них і культурні. І я навіть відчув це на власному досвіді: до мене вже зверталися кілька іноземних митців, які хотіли робити разом якісь проєкти. Підіймати важливі актуальні теми. Мистецтво – це фактично друга дипломатія. І різні організації зараз самі підуть з пропозиціями щось створювати. Просто креативній спільноті потрібно бути на слуху, розповідати, чим ви займаєтеся – і тоді робота сама вас знайде.

Якщо ви з командою маєте навички онлайн-робіт, заходьте на Upwork чи інші біржі праці – і можна шукати замовлення з ЄС чи США. Там колосальний ринок.

Розвивайте іноземне співробітництво. Нині є чимало можливостей отримати «прописку бізнесу» в ЄС. Наприклад, до війни для того, щоб мати змогу отримувати оплату з-за кордону, я став естонським е-резидентом. Зараз Естонія взагалі спростила низку процесів для українців: від проживання, отримання й продовження візи, до різних платформ з пошуку роботи. Тим паче серед учасників e-Residency понад 5 тисяч українців – контактуйте з ними, створюйте спільні проєкти, колаборації, пропонуйте свої послуги. Шукайте діаспори, українців за кордоном – зараз час єднатися не лише в Україні, а по всьому світу. Ми маємо всі шанси продемонструвати, як вміємо триматися не лише під час бомбардувань та інформаційних атак, але й задля роботи та підтримки нашої економіки.

Все буде Україна!

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: