Як 15 жінок об’єднались у чужій країні та почали допомагати українцям: приклад Future for Ukraine

За місяць після початку повномасштабного військового вторгнення росії в Україну ми створили Міжнародний благодійний фонд Future for Ukraine – від українців для українців.

Сьогодні ми – команда з п’ятнадцяти завзятих дівчат, яким довелося покинути батьківщину через війну. Попри всі бюрократичні перешкоди в незнайомій країні вже зараз наш фонд надає медичну та гуманітарну підтримку українцям, які щоденно потерпають від війни.

У кожної з нас своя історія

У кожної з нас своя історія та свій біль. Мій чоловік знову пішов у Збройні сили України, щоб боротися за наше майбутнє. Перший раз, у 2015 році, він був на передовій, коли росія окупувала Донецьку та Луганську області України. 

Команда фонду Future for Ukraine

Кілька ночей разом зі своєю п’ятирічною дочкою ми ховались від бомбардувань у метро нашого рідного Києва. І от я вирішила, що настав час рятувати життя моєї доньки, мами та свекрухи. Я зібрала валізи та на машині повезла нас усіх до Польщі.

Як ми створювали фонд 

Наша команда сформувалася в березні, за кілька тижнів після початку бомбардувань наших міст орками. Після евакуації з України ми просто не змогли сидіти склавши руки і спостерігати за тими жахіттями, які відбуваються на нашій рідній землі, з нашими рідними людьми.

Тут, у Варшаві, разом з моїми неймовірно талановитими коліжанками ми вирішили створити благодійний фонд. У мирний час ми працювали в різних сферах, здебільшого в комунікаціях, фармі, готельному бізнесі, тож вирішили застосувати свої професійні навички. Вирішили допомагати всім тим, хто цього потребує в тилу і на фронті.

Команда фонду Future for Ukraine

Ми акумулювали всю свою любов до України та ненависть за скоєне з нею і нами. Ми мобілізували зусилля. Ми підняли всі можливі й неможливі контакти, щоб об’єднати волонтерів і професіоналів, неурядові організації та бізнес по всьому світу для підтримки постраждалих від війни росії проти України.

Облаштували офіс у Польщі не випадково. Саме ця країна прийняла на себе найбільший виклик з допомоги тимчасово переміщеним українцям. Це зручний плацдарм для того, щоб координувати поміч в Україні та допомагати переселенцям за кордоном.

Ми фонд, який створили українці для українців, і це – наша найбільша перевага.

Ми не втомлюємося від поганих новин, бо це стосується нас безпосередньо. У Європі ми наполягаємо на підтримці українців щодня, щохвилини, де це можливо.

З перших вуст ми знаємо, що, де і кому потрібно. Поки держава сфокусована на боротьбі з ворогом і не може закрити всі потреби громадян, ми вирішили зосередитися на медичній і гуманітарній допомозі. Також розвиваємо освітній напрям для дітей-переселенців.

Що вже зробили

За перший місяць роботи ми налаштували операційні процеси для старту, самотужки боролися з бюрократією в незнайомій нам країні і сфері благодійності. Ми відкрили збір пожертвувань і за квітень зібрали 1,8 млн грн. Наразі нам вдалося допомогти багатьом, і ми цьому дуже раді.

Перший запит наша команда отримала від КНП «Хмельницький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом». Навіть у мирний час люди з ВІЛ є соціально вразливою категорією, а під час війни вони змушені були переїхати із зони активних бойових дій до безпечніших регіонів України. Так, ми відгукнулись і допомогли закладу необхідними медикаментами, які врятували життя вже двом пацієнтам. Запасу ліків має вистачити на рік.

Згодом до нас почало надходити багато заявок із забезпечення систем металоостеосинтезу – з’єднання кісток з допомогою титанових пластин. Одна така система коштує від 8 до 15 тис. грн. Саме тому на сайті фонду  ми відкрили окремий збір коштів для пацієнтів, яким потрібна остеофіксація. Наразі вже прооперовані 11 людей, двоє з яких – військові.

Аптечки для ЗСУ

Разом із проєктом «Медична допомога Україні» Асоціації українців Ірландської Республіки нам вдалось придбати 200 військових аптечок IFAK для ЗСУ, які вкрай необхідні на передовій.

Також ми доставили корм для тварин у найбільший притулок України «Сіріус». 80 мішків сухого та 130 банок вологого корму отримали котики та собачки, які пережили 17-денну окупацію.

Доставлення корму для тварин

Щодо Анджеліни Джолі та дитбудинків

На Великдень ми доставили подарунки діткам з Центру опіки сиріт Львівської архиєпархії УГКЦ. Організація дбає про дітей, забезпечує їх харчовими продуктами, предметами гігієни та побуту.

Наразі центр піклується про понад 840 дітей, 167 з яких втратили батьків під час цієї війни. В один момент вони втратили рідних, дім та опинилися в закладах з непристосованими до такої кількості дітей умовами. Це просто розриває серце. І найстрашніше те, що дітей більшає щодня, а ресурси організації майже вичерпані.

Діти Винниківської загальноосвітньої школи-інтернату

До речі, Анджеліна Джолі навідувалася до одного з дитбудинків, яким опікується центр. Одразу після її приїзду туди почало надходити набагато більше допомоги – їжа, речі та навіть меблі. Це дуже показово щодо того, як важливо привертати увагу суспільства до нагальних проблем.

На жаль, це зробила Джолі, а не хтось із наших знаменитостей. Адже це наші сироти, наші дитбудинки, наш біль.

Тому наразі ми активно розвиваємо комунікацію, щоб залучити якомога більше волонтерів і всіх небайдужих. На нашому сайті ми розпочали окремий збір коштів на потреби сиріт, якими опікується центр.

Щодо наших планів

Сьогодні у фонді ми прагнемо створити мережу центрів розвитку дітей для адаптації та психологічної підтримки дітей-переселенців у Польщі та країнах ЄС.

Багато українських учнів зараз навчаються онлайн за українською програмою, коли сидять у тимчасовому домі. Дуже малій кількості дітей у Польщі вдалося влаштуватися до шкіл.

Це будуть осередки з мовними та культурними курсами, кабінетом україномовного психолога та майстер-класами. Це буде місце, де діти зможуть врешті-решт відпочити від мовного бар’єра, поспілкуватися з однолітками та поділитися досвідом.

Майбутній дитячий центр фонду

Як нам допомогти

Тут усе дуже просто – ми відкриті до будь-якої співпраці та нових пропозицій. До нас можна приєднатися волонтером, зробити внесок на сайті в загальний фонд чи на окремий проєкт або просто поширити наші дописи в соцмережах – це вже неабияка поміч.