«Блокував перекази з Херсона та Маріуполя ще до окупації». Чому збанкрутів Silicon Valley Bank та як це торкнеться українців

Нещодавно світ спостерігав за карколомним крахом Silicon Valley Bank – головного банку Кремнієвої долини. Він був 16-м за величиною банком США, а став другим за масштабами банкрутства після фінансової кризи у 2008 році.

Редакція MC.today розбиралася чим відомий SVB, що призвело до його краху та як це може відобразитись на українських стартапах.

Чим відомий Silicon Valley Bank

Silicon Valley Bank (SVB) перекладається як «Банк Кремнієвої долини» – домівки стартапів та провідних технологій. Його заснували колишні менеджери Bank of America Білл Біггерстафф і Роберт Медеаріс у 1983 році. Перша штаб-квартира перебувала в Сан-Хосе, в Каліфорнії.

Коли заснували Silicon Valley Bank, банківська індустрія не хотіла кредитувати стартапи. SVB обрав іншу стратегію й навпаки зосередився на залученні технологічних компаній.

Впродовж 40 років свого існування він набув шаленої популярності в американській стартап-індустрії – SVB став найбільшим банком Кремнієвої долини і стартапи зберігали там залучені гроші. Ба більше, рахунок у SVB був знаком для інвесторів, що вам можна довіряти.

Спочатку засновники стартапів, які хотіли взяти позику в банку, повинні були віддати під заставу близько половини своїх акцій. Але згодом ставка впала приблизно до 7%, що означало низький показник невдач і те, що засновники виплачують позики. Банк покривав збитки шляхом продажу акцій зацікавленим інвесторам.

Як розповідає CEO Influ2 Дмитро Лисицький для компаній рахунок у SVB був одним зі способів показати, що ви «свої»: «Коли я заснував Influ2, я відкрив рахунок у SVB теж саме тому: це сигнал інвесторам і клієнтам що ми – частина екосистеми Кремнієвої долини. Це як малиновий піджак у 90-х чи борода й окуляри Rayban у 2010-х – знак приналежності до “касти”».

The Guardian називає «золотим періодом» SVB пандемію COVID-19 – сидячи вдома, люди почали витрачати більше грошей на цифрові послуги й гаджети. Технологічна індустрія почала стрімко розвиватись – стартапи «піднімали» мільйони доларів венчурного капіталу й зберігали ці гроші у SVB.

Наприкінці 2020-ого року активи банку становили близько $102 млрд, а на кінець 2022 року сягнули $209 млрд. До минулої п’ятниці Silicon Valley Bank був 16-м за величиною банком у США, вартістю понад $200 млрд.

Безпечна формула ризику

Банк розумів, що стартапи не отримують доходу відразу, тож обрав бізнес-модель, яка передбачає ризики. Як пояснює «Економічна правда», полягала вона ось в чому:

Стартапи відкривали рахунки у SVB, а залишки на цих рахунках банк витрачав на кредитування інших стартапів. Проте, половину цих коштів SVB вкладав у цінні папери – в іпотечні облігації та облігації американського уряду. Ризик був в тому, що цінні папери втрачають ринкову вартість, коли росте облікова ставка.

Як пояснює незалежний консультант по дизайну бізнесу та стратегії Михайло Бабич, SVB інвестував активи стартапів у державні облігації під доволі низький відсоток – адже облікова ставка була низька: «Це загалом непогано для банку, якщо йому не знадобиться ліквідність, і можна буде чекати до терміну погашення облігацій. Тобто ці інвестовані банком активи стартапів були недоступні самим стартапам, оскільки банк їх інвестував, сподіваючись, що на рахунках клієнтів вистачить грошей для операцій».

Здавалось би, що інвестиції у цінні папери гарантували SVB стійкий дохід, а його клієнтам – впевненість у захищеності їхніх коштів. Але саме ця бізнес-модель призвела до краху банку, бо світові потрясіння, включно з повномасштабною війною, яку розв’язала росія, призвели до інфляції, а отже – необхідності підвищувати процентну ставку.

Коли все пішло не так

У 2020-2021 роках активи банку стрімко росли, а з ними збільшувались і вкладення у цінні папери. Коли у 2022 році облікову ставку у США та інших розвинених країнах світу почали підвищувати, щоб приборкати інфляцію, гроші стали дорожчими, а ризикові інвестиції втрачали свою привабливість. Клієнти стартапів також стали витрачати гроші обережніше.

На рахунки стартапів надходило все менше грошей, а витрачалося – більше. З майже $200 млрд на кінець березня 2022 року депозити знизилися до $173 млрд на кінець 2022 року.

Оскільки облігації мають зворотну залежність від процентних ставок, то коли процентна ставка виросла, ціни на облігації впали. Тож, коли Федеральна резервна система стала швидко підвищувати ставки, портфель облігацій SVB почав суттєво втрачати вартість.

Якби SVB міг утримувати ці облігації впродовж кількох років до їх погашення, тоді він отримав би свій капітал назад. Однак через погіршення економічних умов за 2022 рік, зокрема для технологічних компаній, багато клієнтів банку почали використовувати свої депозити.

У SVB не було достатньо готівки, щоб задовольнити цей попит, тому він почав продавати деякі свої облігації з великими збитками, налякавши інвесторів і клієнтів.

Михайло Бабич пояснює: «SVB опинився в ситуації нестачі ліквідності, коли активи є, але вони в цінних паперах, а не на рахунках стартапів. Щоб вивільнити активи клієнтів і дати до них доступ, SVB у середу 8 березня продав частину облігацій на суму $21 млрд. Мета банку полягала в тому, щоб мати на балансі гроші для покриття потенційних відтоків з рахунків».

На старт, увага…bank run!

Інформація про фінансові проблеми банку розхвилювала вкладників. Венчурні інвестори радили стартапам забрати свої гроші з SVB. The Wall Street Journal опублікував застереження президента інкубатора стартапів Y Combinator Гаррі Тана, з яким він звернувся до фаундерів: «Ми не маємо конкретних знань про те, що відбувається з SVB. Але, коли ви чуєте про проблеми з платіжною спроможністю банку і це можна вважати достовірним, ви повинні віддати перевагу інтересам свого стартапу, не наражаючи себе на ризик втратити понад $250 тис.».

Загальне занепокоєння спровокувало так званий bank run або банківську паніку, коли вкладники починають одночасно знімати депозити. Вже наступного дня, 9 березня, після того, як SVB продав частину облігацій, клієнти банку почали масово знімати гроші. А оскільки банки зберігають лише частину своїх активів як готівку, вони дуже чутливі до ажіотажного попиту.

Клієнти SVB зняли $42 млрд зі своїх рахунків, що становить $4,2 млрд за годину, або $1,2 млн за секунду протягом 10 годин поспіль.

Попереднім найбільшим банком в історії США був Washington Mutual, у якого зняли $16,7 млрд за 10 днів. Між тим, як було оголошено про продаж активів, і крахом Silicon Valley Bank минуло лише 48 годин.

Але серед причин краху називають не тільки підвищення облікової ставки: «Те, що сталося показує, що бізнес-модель банку для стартапів виявилася неефективною. Багато хто критикує керівництво банку, але насправді тут є питання і до інвесторів, які спричинили bank run. – каже Дмитро Лисицький – Виявилось, що банк для стартапів може зникнути за один день, якщо хтось з поважних інвесторів висловить свою невпевненість в ньому».

Михайло Бибич додає: «Оскільки в банку була концентрація грошей саме стартап-індустрії, а венчурні капіталісти дуже схильні до стадного інстинкту, паніка вийшла видатна. Це класична ситуація в банківському секторі, і таке вже траплялося багато разів».

Допомога від уряду США – хепіенд?

Коли банк не зміг виконати всі запити на видачу коштів, клієнти втратили доступ до грошей на своїх рахунках. Федеральна корпорація страхування депозитів (The Federal Deposit Insurance Corp. – FDIC) взяла банк під свій контроль і створила нову організацію під назвою Deposit Insurance National Bank of Santa Clara. Усі депозити перевели в новий банк.

Вже у понеділок, 13 березня FDIC заявила, що всі депозити – і застраховані, і незастраховані – будуть повністю доступні клієнтам банку.

Довгострокове питання полягає в тому, чи мають інші банки таку саму вразливість до зростання процентних ставок через схильність до падіння цін на облігації.

Щоб протистояти цьому ризику, Федеральна резервна система оприлюднила нову програму, яка дозволяє банкам позичати кошти, забезпечені державними цінними паперами, щоб задовольнити вимоги депозитних клієнтів. Це зробили, аби запобігти тому, щоб банки були змушені продавати державні облігації, наприклад, через підвищення ставок.

Але гарантія депозитів від FDIC це не порятунок для банку Кремнієвої долини. SVB перестане існувати, його власники втратять свої гроші, а його співробітники, які ухвалювали сумнівні бізнес-рішення, шукатимуть нову роботу.

Доцент з фінансів в Університеті Стоуні-Брук Ноа Сміт пояснює, які наслідки може мати гарантія депозитів: «Проблема, пов’язана з гарантією депозиту полягає в тому, що вона створить моральний ризик. Такий крок фактично зробить усі незастраховані банківські депозити застрахованими FDIC, це спонукатиме людей вкладати свої гроші в ненадійні банки».

Які наслідки матиме крах SVB для українських клієнтів

В цілому, поки здається, що крах SVB це «історія з щасливим фіналом», принаймні для клієнтів банку. Михайло Бабич пояснює: «Британську філію банку SVB UK 13 березня купив HSBC за £1 за сприяння Bank of England та уряду Британії. Тобто в Англії теж не буде жодних проблем із клієнтами та їхніми депозитами. Як ситуація розгорнеться в інших країнах, де працював банк, найімовірніше залежатиме від урядів цих країн. Наприклад, в Індії банк теж працював, і багато індійських стартапів теж тримали в ньому гроші».

Проте додає, що це ще не кінець:

«Найбільші наслідки від цієї ситуації пізніше можна буде спостерігати в діях і постановах регулятора, який намагатиметься уникнути подібного в майбутньому».

Експерт запевняє, що українських стартапів не торкнеться крах SVB, тому що банк здебільшого відмовлявся працювати з українцями й закривав рахунки українських стартапів навіть якщо вони вже були в банку.

Це підтверджує і Дмитро Лисицький, який був клієнтом з 2006 року: «Мені відкрили рахунок досить швидко, і це не потребувало візиту до банку, бо я був в Україні в той час. Зазвичай американські банки роблять KYCце набір процесів, які дозволяють банкам та іншим фінансовим установам підтверджувати особу організацій і осіб, з якими вони мають справу особисто. Але на цьому дружність до стартапу закінчилась. Менеджер банку намагався бути корисним, але дуже формально. Вони часто блокували платежі українським ФОПам, якщо була підозра, що людина перебуває на окупованій території. Навіть платежі у Херсон чи Маріуполь почали блокувати ще до того як міста були захоплені. Та більшість українських стартапів не могли навіть відкрити там рахунок».

Про це каже й СЕО MacPaw Олександр Косован.

Бабич додає, що те, що банк не працював з українськими стартапами врятувало їм нерви: «Але навіть якби банк працював з українцями, то вони, як і решта клієнтів, не втратили б гроші й отримали їх у 100% обсязі. Тобто вся ситуація вирішилася досить швидко і безболісно. Найбільше панікували інвестори, у чиїх портфоліо стартапи тримали гроші у SVB».

Ефект доміно

Але не все так безхмарно. Reuters повідомляє, що європейський банківський індекс STOXX впав на 5,8% в понеділок і був на шляху до найбільшого падіння з березня 2022 року. Німецький Commerzbank втратив 12,7%, а акції Credit Suisse досягли нового рекордно низького рівня після падіння більш ніж на 15%.

Акції американських банків знизилися на передінвестиційних торгах, а акції Bank of America впали на 3,7%. Акції First Republic Bank впали приблизно на 60%, а PacWest – приблизно на 40%.

Фінансовий аналітик групи ICU, Михайло Демків пояснив, хто відчує наслідки краху SVB: «Передусім ситуація із банкрутством SVB зачепить тих, хто має можливість вкладатися в акції іноземних компаній. Для тих, хто вже вклався в акції банківського сектору, хороших новин мало, адже за попередні кілька днів ціни на акції навіть крупних банків суттєво впали в ціні. Для тих, хто залишився в кеші, криза обіцяє можливість придбати у майбутньому акції за нижчими цінами».

Експерт додає, що для України фінансова криза не матиме прямих наслідків, адже найгірший сценарій реалізувався минулого року: «Міністерство фінансів України, так само як і приватні компанії, не має доступу до міжнародних ринків капіталу, тому така турбулентність вже не позначиться на їхніх діях. Але якщо криза виявиться дійсно значною, то потребуватиме більшої уваги з боку керівництва США та інших країн, дещо зміщуючи фокус з української проблематики».