Бронювання від мобілізації. Що українські підприємці думають про концепції ОП та Ради

В Офісі президента та Верховній Раді зараз працюють над двома концепціями бронювання працівників від мобілізації. В ОП пропонують привʼязати бронювання до сплачених податків за місяць, а в ВР – запровадити платіж за працівника щомісяця. Підприємці погоджуються, що змінювати модель бронювання потрібно, але не всі згодні з обома пропозиціями.

Засновник Collar Юрій Синиця, СЕО мережі «Аврора» Тарас Панасенко та інші бізнесмени прокоментували ідеї бронювання від мобілізації. Колаж: Facebook-сторінки Юрія Синиці й Тараса Панасенка.

Найближчими тижнями депутати в другому читанні розглядатимуть законопроєкт про посилення мобілізації. Але, крім цього резонансного документа, відкритим залишається питання бронювання військовозобов’язаних працівників.

Як ВР та ОП пропонують змінити бронювання від мобілізації

Заступник голови ОП Ростислав Шурма запропонував ідею бронювати працівників з урахуванням сплачених податків. Планується, що під таке бронювання підлягають працівники із зарплатою 30-35 тис. грн на місяць.

У парламенті пропонують бронювати співробітників незалежно від рівня зарплати. Замість цього – фіксований щомісячний платіж. Поки йдеться про суму у 20 тис. грн.

Читайте також: «Не можуть бідні воювати за багатих». Гетманцев про «платне» бронювання від мобілізації

Що думає український бізнес

Видання Forbes розпитало підприємців, що вони думають про концепції Ради та Офісу. Усі вони зійшлись на тому, що необхідні зрозумілі принципи бронювання, які стосуються всіх компаній (а не лише критично важливих, як зараз). «Будь-яка система краще, ніж те, що зараз», – упевнений засновник мережі «Молоко від фермера» Тарас Мороз.

За парламентську концепцію, яка передбачає додатковий щомісячний внесок за працівника, виступив засновник KAN Development Ігор Ніконов. «Я розумію, що це буде дорожче, але я готовий на це, бо з кадрами велика проблема». Він також переконаний, що можливість бронювання дозволить зберегти спеціалістів в країні та повернути тих, хто виїхав.

Схожу думку висловив СЕО мережі «Аврора» Тарас Панасенко. «Є спеціальності з невисокою зарплатою, але вони вкрай важливі для компанії», – пояснює він. З мінусів – буде складно пояснити людям, чому ти вирішуєш забронювати когось іншого, а не його.

Натомість концепцію ОП зі сплатою податків підтримали в «БРСМ-Нафта». Так, директорка HR департаменту компанії Марина Лаврінець вважає, що такий підхід більш зрозумілий і прозорий з погляду корупційної складової.

Читайте також: «Не хочуть іти до ТЦК». Борняков розповів про проблему бронювання айтівців від мобілізації

Малий та середній бізнес також більше схиляється до цього варіанту. Таку ідею підтримали Харитонов з AGTplus, співзасновник «Мʼясторії» Андрій Усенко та засновник COLLAR Company Юрій Синиця. Вони зазначають, що щомісячні додаткові платежі занадто дорогі для невеликого бізнесу.

Наприклад, для виходу на експортні ринки потрібні відрядження для працівників за кордон. П’ятеро чоловіків – це 600 тис. грн за пів року, що компанія не потягне, пояснює Синиця.

А от Усенко ще пропонує запровадити гібридний формат бронювання. ​​Щоб компанії з критичним значенням для економіки бронювали б працівників за критерієм сплачених від їхніх зарплат податків, а інші – через додаткові платежі.

Директор з організаційного розвитку Atmosfera Михайло Кримський вважає, що треба запровадити окремі системи бронювання для стратегічних та нестратегічних підприємств.

• Нагадаємо, раніше депутат Дмитро Наталуха пояснив, чому в Раді вартість бронювання оцінили у 20 тис. грн.