Бункери, Нова Зеландія і Марс: як техномільярдери готуються до кінця світу
Як Кремнієва долина готується до кінця світу і чого бояться техномільярдери. Фото: Depositphotos
Ще кілька років тому Кремнієва долина обіцяла світу, що технології розв’яжуть будь-яку кризу, від бідності до старіння. Тепер дедалі більше технологічних лідерів не лише говорять про ризики, а й готують собі «план Б»: автономні ранчо, землі в Новій Зеландії, захищену інфраструктуру й навіть резервну копію людства на Марсі. Письменник і аналітик Валерій Примост у колонці для ZN.ua пояснює, яких загроз найбільше бояться техновізіонери і як кожен із них страхується.
[social_blue social=“telegram”]Головне
- Головний страх технологічної еліти, на думку автора, — вихід ШІ з‑під контролю людей.
- Лідери галузі розділилися: одні закликають сповільнити розвиток ШІ, інші — перемогти Китай у технологічних перегонах за будь-яку ціну.
- Частина мільярдерів готує фізичні сховища, інші роблять ставку на контроль над даними й інфраструктурою.
- Ілон Маск, за словами автора, свою «тиху гавань» планує взагалі не на Землі.
Страх перед власним творінням
Найбільше технологічних лідерів, на думку автора, лякає те, що штучний інтелект вийде з‑під контролю. ШІ-агенти стають дедалі самостійнішими: ставлять собі завдання, об’єднуються в «рої» й самі взаємодіють із зовнішнім світом.
Примост посилається на дослідження Кеннета Пейна з Королівського коледжу Лондона, за яким у військових симуляціях ШІ значно частіше за людей обирає ескалацію. Окремі дослідники також попереджають про ризик «рекурсивного самовдосконалення» — коли моделі самі створюють наступні покоління моделей так швидко, що людина просто не встигає це контролювати.
Найстрашніше, пише автор, — навіть не «робот із кулеметом», а здатність машин перехопити логістику, фінансову інфраструктуру чи критичні мережі раніше, ніж люди це помітять.
Читайте також: Не всесильний ШІ: порада CEO GoDaddy малому бізнесу, що делегувати штучному інтелекту, а що ні
«Голуби» проти «яструбів»
Щодо того, що з цим робити, думки в галузі розділилися.
За словами автора, частина лідерів, серед яких він називає CEO Anthropic Даріо Амодеї, закликає сповільнити розвиток найпотужніших моделей. Але США перебувають у технологічних перегонах із Китаєм, а в Пекіні такі заклики сприймають як спробу закріпити американську перевагу.
Тож у відповідь сформувалася група «техно-яструбів». До неї автор зараховує главу Nvidia Дженсена Хуанга, який вважає розмови про ризики ШІ перебільшеними, а головним пріоритетом — перемогу Америки в технологічних перегонах.
У результаті, пише Примост, виходить цугцванг: лідери розуміють, що наближаються до межі контролю, але зупинитися не можуть, бо конкуренти не зупиняться.
«План Б»: три способи врятуватися
Поки світ входить у період турбулентності, технологічні мільярдери, на думку автора, готують собі «тиху гавань». Але кожен по-своєму.
Фізичне сховище. Марк Цукерберг будує на гавайському острові Кауаї ранчо Koolau з власними електростанціями, водосховищами й сільгоспугіддями. Пітер Тіль отримав громадянство Нової Зеландії й купив там землю, а також нерухомість в Аргентині й Уругваї. А Сем Альтман ще в інтерв’ю The New Yorker розповідав про свій «тривожний набір»: зброю, золото, йодид калію, антибіотики, батарейки, воду й протигази, — і про план у разі катастрофи полетіти до Тіля в Нову Зеландію.
Цифрова автономія. Дженсен Хуанг і Даріо Амодеї, за словами автора, бункерів не будують. Їхня ставка — контроль над дата-центрами, ланцюгами постачання чипів, захищеними мережами й ключовим кодом.
Резервна копія людства. Ілон Маск, як пише Примост, переконаний, що Земля неминуче зіткнеться із системною катастрофою, тож бачить вихід у колонізації Марса. На Землі він ще кілька років тому розпродав особисту нерухомість і зосередився на Starbase у Техасі — містечку навколо виробництва SpaceX з власною інфраструктурою й охороною.
Читайте також: Багаті, але нещасні: що відбувається з ШІ-мільйонерами
Анклави замість держави
Головний висновок автора: поки «план Б» готується, «план А» залишається на столі. Його суть — замінити державні інститути, які, на думку технологічних лідерів, втрачають ефективність, потужними технокорпораціями. А якщо не вийде — відступити до заздалегідь підготовлених автономних анклавів.
Наостанок Примост ставить запитання, яке сам вважає ключовим: коли цивілізація впаде, закони перестануть діяти, а гроші втратять цінність, що зробить із техномільярдерами та їхніми родинами їхня ж власна озброєна охорона?
Колонка відображає позицію автора.
Читайте також: Чому зумери не хочуть дітей? Справа не лише в грошах