Чому ми боїмося кинути роботу, яка нас уже не влаштовує – і що вказує на необхідність змін

Здавалось би: хороша робота, стабільна оплата, але вечір неділі приносить сум та тривожність. Ви відчуваєте вигорання, ніби місяці йдуть, а натхнення від власної кар’єри немає. Водночас ви боїтеся звільнення, бо війна, нестабільність, фінансові зобов’язання або ж сім’я стримують від змін. Знайомі відчуття? Анна Ліссова, лікарка-психотерапевтка та співзасновниця pleso, на прохання MC: Money & Career розповіла, чому ми боїмося йти з роботи і як нам побороти ці внутрішні бар’єри.

Чому ми боїмося піти з роботи навіть, якщо вона нас не влаштовує. Фото: depositphotos

Звідки взявся цей страх змін

Завдання нашого мозку – підлаштовуватися під зміни. Війна, блекаути, тривоги – усе це змушує нас виробляти нові звички й жити в нових умовах. У процесі адаптації ми навіть відчуваємо певне полегшення: наче вже розуміємо, які ризики можуть бути, і як на них реагувати.

Але коли етап звикання позаду, змінювати щось у житті з власної волі стає значно важче. Психіка ніби каже «Навіщо знову ризикувати й проходити через нові труднощі?» – і починає чинити опір.

Навіть якщо поточна робота не приносить задоволення, вона надає певну передбачуваність – ми знаємо, чого очікувати щодня, ми маємо зарплату та погоджену відпустку.

Нова робота ж несе невизначеність: чи впораємося з новими завданнями, чи підійде корпоративна культура, чи складуться стосунки з колегами?

Цей страх підсилюється катастрофічним мисленням – схильністю уявляти найгірші сценарії. Замість того щоб розглядати зміну роботи як можливість зростання, ми фокусуємося на ризиках: «А що, якщо не пройду випробувальний термін?», «А що, якщо нова робота виявиться ще гіршою?».

Читайте також: Як перетворити емоції на свою суперсилу: що таке емоційний інтелект та як його розвинути

Синдром самозванця та недооцінка власних можливостей

Багато людей страждають від синдрому самозванця – відчуття, що їхні успіхи випадкові, а навички переоцінені. Це призводить до думок: «На роботі всі вже звикли до мене, не помічають моїх недоліків. А от зміню роботу – і там одразу буде видно, що я поганий професіонал».

Анна Ліссова

Особливо, якщо ви працюєте довго в одній сфері, то з часом виникають думки про власну недостатність, що навички застарілі або вже неактуальні для сучасного ринку.

Пастка зони комфорту

Зона комфорту – це психологічний стан, коли людина відчуває себе в безпеці та під контролем. Навіть погана робота може стати зоною комфорту, якщо ми звикли до її недоліків. Це явище в психології називається гедоністична адаптація – здатність пристосовуватися навіть до негативних обставин.

Крім того, діє ефект втрачених витрат – схильність продовжувати інвестувати в щось через те, що вже багато вклали. «Я відпрацював тут п’ять років, шкода втрачати стаж», «Я стільки часу витратив на освоєння цих процесів» – такі думки утримують від змін.

Читайте також: Що таке професійне вигорання: як розпізнати симптоми небезпечного синдрому

Як зрозуміти, що потрібно змінювати роботу

Прислухайтесь до фізичних та емоційних сигналів. Організм часто сигналізує про професійне вигорання раніше, ніж ми усвідомлюємо проблему. Варто звернути увагу на такі симптоми:

Фізичні прояви

• Хронічна втома, яка не минає після відпочинку.
• Порушення сну (важко заснути через думки про роботу або прокидання вранці з відчуттям важкості).
• Головний біль, мігрень під час робочого дня.
• Проблеми з травленням.
• Зниження імунітету – часті застуди, довше одужання.

Емоційні прояви

• Відсутність мотивації навіть до цікавих проєктів.
• Роздратування від звичайних робочих завдань.
• Відчуття безглуздості власної діяльності.
• Заздрість до колег, які змінили роботу.
• Фантазії про кардинальну зміну професії.

Короткий тест, який допоможе вам зрозуміти, чи варто іти з роботи

Якщо кожного недільного вечора вас охоплює тривога при думці про завтрашній робочий день, це серйозний сигнал. Здорова робота може викликати різні емоції – від ентузіазму до легкої втоми, але не повинна стабільно асоціюватися зі страхом чи відразою.

Як наважитися на зміни

Проведіть аудит вашої поточної кар’єри. Задайте собі чесні питання:

• Чи отримую я нові знання та навички?
• Чи бачу перспективи розвитку в поточній позиції?
• Чи відповідає моя зарплата ринковим стандартам?
• Чи маю можливість впливати на робочі процеси та приймати рішення?

Якщо на більшість питань відповідь «ні», і ситуація не змінюється протягом 6-12 місяців попри ваші зусилля, це сигнал рухатися далі.

• Нагадаємо, раніше ми розповідали, як розпізнати ейджизм при пошуку роботи і що робити в разі дискримінації.