Чому саме «добрий день», а не «доброго дня»: як правильно вітатися українською

Щодня ми вітаємося з десятками людей – рідними, знайомими, колегами, партнерами або й із людьми, яких ми бачимо рідко та навіть уперше. Наприклад, у магазині, під час візиту до лікаря, на станції техобслуговування тощо. Та чи правильно ми це робимо українською?

Ми часто чуємо або і вживаємо вітання в дещо неправильній формі, як-от «доброго дня». Засновниця Навчального центру української мови Лариса Чемерис розповіла, як потрібно вітатися залежно від того, коли ми зустрічаємося з іншими людьми.

Отже, правильні форми – це:

• «доброго ранку»;
• «добрий день» чи «добридень»;
• «добрий вечір» або «добривечір».

Читайте також: Ніяких «лакомств» і «приємного апетиту»: 16 суржикових слів, які краще викинути з мовлення

Чому «доброго ранку» – правильно, а «доброго дня / вечора» – ні, пояснювала свого часу й редакторка Юлія Мороз.

«Українці віками віталися “Добрий день!” і “Добрий вечір!”, саме такі форми наявні й  у народній творчості, й у творах письменників, а от “Доброго дня!” і “Доброго вечора!” практично відсутні й там, і там», – йдеться в одному з її дописів.

Ще одне пояснення полягає в тому, що вітальні формули – це зазвичай побажання, слова ввічливості чи усталені конструкції.

«У різних піснях ми чуємо “Добрий день вам, люди добрі!”, “Щедрий вечір, добрий вечір добрим людям на здоров’я!”, “Добрий вечір тобі, пане господарю!” і так далі», – пише мовознавиця.

Нарешті, «Добрий день!» і «Добрий вечір!» – це стійкі сполуки, які зазвичай не видозмінюють.

Редакторка також підготувала змістовий перелік вітань практично на всі випадки життя, якими, до речі, можна замінити й менш формальну форму «привіт».

Раніше ми також розповідали, чи є в українській слово «поклонник» та як правильно назвати людину, яка виявляє до вас увагу.