Кому не підходить облік витрат – розповідає психологиня

Певний рівень невротизму щодо грошей є майже в кожного українця: на це вплинули розповіді рідних про Голодомор, памʼять про 90-ті роки, війна. Гроші в цій картині давно перестали бути просто інструментом – вони є маркером безпеки. Цю тривожність можна подолати завдяки контролю над власними фінансами. Як це зробити, розповіла кандидатка психологічних наук Тетяна Чиркова.

Тетяна Чиркова розповіла, як фінансовий облік впливає на психологічний стан. Фото: Тетяна Чиркова

Здорове ставлення до грошей

Здорове ставлення – це просте прийняття: гроші є – добре, грошей стало менше – неприємно, але це не кінець світу. У мене є навички, є ідеї, є алгоритм дій. Алармізм поступово змінюється впевненістю: «Окей, зараз складно, але я знаю, що робити. У мене є план “Б”».

Проблеми починаються тоді, коли ідея «гроші мають бути завжди» перетворюється на ідею-фікс. Коли відсутність коштів автоматично запускає сценарій катастрофи: «уже по всьому», «я не виживу», «це кінець».

Гроші тісно пов’язані з базовим відчуттям безпеки. Вони закривають нижні рівні піраміди потреб: їжу, житло, елементарну стабільність. Коли ці рівні «вибиваються», психіка реагує миттєво: вмикається тривога, страх голоду, страх втрати опори. Однак структурування доходів та витрат допомагає уникнути цього страху.

Починати в ресурсному стані

Рішення «почати вести облік» часто лякає саме собою. Людині здається, що вона зараз побачить фінансову катастрофу й стане ще гірше. І цей страх небезпідставний – якщо заходити в облік з нересурсного стану.

Щоб не боятися, треба починати не в такий момент, не в стані хаосу. Спочатку важливо хоч трохи стабілізуватися: мати бодай мінімальний регулярний дохід, підтримку родини, точку опори. І лише з цього ресурсного стану починати рахувати. Ця бухгалтерія має відбуватися не «на вчора», а «на завтра»: спершу ви визначаєте, скільки вам реально потрібно в наступному місяці – так формується уявлення про власну «вартість» і бажаний рівень доходу. Потім – заробіток. І лише після цього – системний облік витрат: у блокноті, застосунку, автоматичних сервісах.

В нересурсному стані облік робити марно: це буде тільки поглиблювати психологічні проблеми.

Гроші не дадуть щастя, але допоможуть

В поняття щастя в нас входить дуже багато. Це гормони, емоції, стосунки, сенси. І навряд чи сама собою фіксація витрат запускає ендорфінову бурю. Але облік робить інше: він структурує й заспокоює.

Людина бачить, що грошей вистачає, що вона не залишиться голодною. Це закриває базову потребу в стабільності – і психіка трохи видихає. Фінансовий контроль може зробити вас впевненішими у собі та у завтрашньому дні. А з цієї точки переживати інші кризи значно легше.

Коли облік не працює

Парадоксально, але облік витрат часто не працює для фінансистів і бухгалтерів. Для них це професійна діяльність, і в приватному житті вона викликає відторгнення. Вони приходять додому і не хочуть цим знову займатися. У такому разі логічніше делегувати контроль партнеру або обрати інші інструменти.

Також облік може нашкодити перфекціоністам: тим, хто вираховує взагалі все. В такому разі краще навпаки трошки відпустити цей момент, щоб не дійти до параноїдальної поведінки. Межа проста: якщо ви засинаєте з думками про облік і прокидаєтесь з думками про облік – варто зупинитися.

Але, загалом, це річ структурна і системна: якщо її робити правильно – вона навпаки структурує певні процеси в мозку і заспокоює.

Формування звички

Як і з будь-якою звичкою, результат з’являється не одразу. Як коли ви йдете в спортзал через «не хочу», а потім бачите перші кубики на пресі й відчуваєте сенс і задоволення.

Так само і в обліку. Спершу – дисципліна, потім перші помітні зміни: економія, зрозуміліша структура витрат, відчуття контролю. Саме в цей момент з’являється мотивація продовжувати, і потім це входить у звичку.

Звички своєю чергою остаточно закріплюються за три місяці та стають частиною вашого побуту – як почистити зуби.

Читайте також: Що таке фінансовий абʼюз і чому це страшно

Планування залишається важливим

Стосунки з грошима – це певною мірою про стосунки з собою. Встаючи на шлях фінансового обліку, вам варто ставити собі питання: чи справді мені потрібна ця річ? Чого я  хочу? Це було моє прагнення, чи я надто схильний до реклами в Instagram? Чи не повʼязана моя фінансова поведінка з моїм дитячим досвідом? Відстежуйте ці механізми.

Зміни в ставленні до грошей мають і психотерапевтичну дію. Людина починає заспокоюватися, відпадає ціла низка моментів, які дуже навантажують нашу психіку. Це дає відчуття опори під ногами, і це дуже класне відчуття.

Але треба завжди пам’ятати, що воно теж може бути тимчасовим. Тому планування залишається важливим – але не з позиції страху, а з позиції спокійної готовності: «якщо щось зміниться, я знаю, що робити».

І, можливо, головний бонус тут навіть не в грошах. А в тому, що зникає постійний фоновий шум у голові. А в сучасному світі, чесно кажучи, і без нього є про що хвилюватися.

Нагадуємо, що раніше експертка розповіла, що не так з багатозадачністю.