Майже 80% українських редакцій працюють на межі виживання — дослідження «Індекс життєздатності медіа»
Українські медіа переживають системну кадрову кризу: лише 5 зі 116 опитаних редакцій за останній рік не стикалися жодного кадрового виклику, а 82,8% працюють на межі можливостей і не змогли б скоротити навіть одну людину без шкоди для роботи. Про це свідчить дослідження «Індекс життєздатності медіа», яке провів Lviv Media Forum (LMF).
Українські медіа стикаються з системною кадровою кризою — дефіцитом фахівців і низькими зарплатами. Фото: DepositphotosРинок кандидатів, а не роботодавців
Аналітики ринку праці, коментуючи результати дослідження, звертають увагу: журналістський ринок фактично перетворився на ринок кандидатів, а не роботодавців — тобто зараз саме фахівці диктують умови, а не редакції. Найважливіший доказ цього — 76% медіа кажуть, що в них немає або майже немає кадрового резерву. Це означає, що якщо співробітник звільняється, знайти йому швидку заміну вкрай складно.
Показово й те, що на першому місці серед проблем опинилася не війна як така. Найчастіше редакції називали низькі зарплати (61,2%), проблеми з енергозабезпеченням (52,6%), обстріли (47,4%), відсутність кадрового резерву (45,7%) і нестачу кадрів (42,2%). Тобто гроші та люди — головна проблема номер один для українських медіа, а військові фактори, хоч і важливі, посідають нижчі позиції в цьому переліку.
Головна причина — гроші
Найпоширенішою проблемою, яка негативно впливає на команди редакцій, стали низькі зарплати й брак грошей — на це вказали 61,2% опитаних медіа. Далі йдуть проблеми з електропостачанням (52,6%), обстріли й військові загрози (47,4%), відсутність кадрового резерву (45,7%), відтік кадрів (42,2%) та вигорання співробітників (40,5%).
74,1% медіа зізналися, що платять своїм працівникам менше, ніж у середньому по медіагалузі регіону, а жоден з опитаних не назвав свої зарплати значно вищими за конкурентів. За словами одного з експертів дослідження, редакції фактично конкурують за один і той самий обмежений людський ресурс: «Ми одне в одного забираємо працівників, ми їх усі разом виснажуємо, ми випалюємо людей. І ніхто з нас не отримує якісного журналіста, якісного фахівця, який би зміг на довгій дистанції продовжувати працювати».
Маленькі команди на межі фізичних можливостей
Українські медіа виявилися дуже маленькими організаціями: більше половини редакцій (53,5%) мають до п’яти постійних співробітників. У 33% медіа кількісний склад команди за рік зменшився, а лише в 16% — зріс. При цьому 76% редакцій не мають достатнього кадрового резерву — тобто бази перевірених фахівців, готових швидко підключитися замість штатного працівника.
Наслідком браку людей стає падіння якості контенту: 20,7% медіа кажуть, що кадрові втрати значно ускладнили або критично вплинули на їхню роботу. Один з експертів описав ситуацію відверто: «Через те, що нема людей, це просто перетворилося на агрегатори новин, які не продукують оригінальний контент». В окремих регіональних редакціях працюють студенти першого-другого курсу — не через особливий талант, а тому що просто нема кому працювати.
Читайте також: 73 тисячі за місяць: кому в Україні платять найбільше
Вигорання і психологічний стан
40,5% медіа назвали вигорання співробітників чи інші психологічні проблеми серед причин кадрових труднощів. За даними дослідження організації 2402 Foundation (Daily Humanity), яке цитує звіт, 85% опитаних українських медійників пережили професійне вигорання. При цьому 85,4% редакцій узагалі не мають системного доступу до психологічної підтримки для команди.
Частка медіа, які оцінюють свій психологічний добробут як високий, знизилася з 28,4% у 2025 році до 22,4% у 2026-му, а частка тих, хто оцінює його як низький, натомість зросла — з 14,7% до 19%. Причинами психологічного тиску називають хронічний стрес через нестачу грошей, роботу без вихідних і постійний контакт із травматичним контентом — новинами про загиблих і наслідки обстрілів.
Штучний інтелект — не рятівник і не загроза
Опитані експерти, як регіональні, так і загальнонаціональні, не вважають штучний інтелект ані способом розв’язати кадрову кризу, ані значною загрозою для журналістики. За їхніми словами, ШІ добре справляється зі збором і систематизацією інформації, скорочуючи час на рутинні задачі з годин до хвилин, але не здатен писати якісний журналістський текст чи замінити людину в редакції.
Чому це важливо
Для людей, які працюють чи планують працювати в українських медіа, дослідження LMF дає реалістичну картину ринку: дефіцит хороших журналістів настільки гострий, що фактично саме кандидати, а не роботодавці, зараз мають перевагу в перемовинах про умови роботи. Водночас низькі зарплати порівняно з іншими галузями поєднуються з високим навантаженням і майже відсутньою психологічною підтримкою, тож рішення про кар’єру в журналістиці варто ухвалювати, розуміючи ці ризики заздалегідь. Для власників і керівників редакцій головний сигнал — конкуренція за персонал загострюється, і без підвищення оплати праці чи бодай базової психологічної підтримки команди ризик втрати ключових фахівців лише зростатиме, а разом з ним — і ризик падіння якості контенту, яким медіа тримають довіру аудиторії.
Читайте також: Ситуація на ринку праці: популярні вакансії та ріст зарплат
