«Намагався пройти відеоінтервʼю в диджитал-масці». Компанії назвали red flag кандидатів

Деякі кандидати намагаються обманути компанію під час процесу наймання. Доходить не лише до пошуку в Google, а й навіть до цифрової маски під час відеорозмови. Про ці та інші «червоні прапорці» в кандидатах, а також чи бувають відмови лише через перебування кандидата в Україні, розповіли в українських компаніях.

Старший директор з найму в EPAM Антон Фількевич розповів, що перший «червоний прапорець» – невідповідність кандидата вакансії. «Коли людина не відповідає ні за сеньйорністю, ні за навичками як власне позиції, так і своєму CV», – поділився він під час DOU Day Picnic.

Ще один – шахраювання під час інтервʼю. Щоб таке помічати, компанія використовує інтерв’ю-платформу, яка відстежує спроби кандидата запитати щось у Google або ChatGPT.

«Інший кейс, не з України: людина під диджитал-маскою іншої намагалася пройти відеоінтерв’ю. Це реальні випадки», – розповів Фількевич.

Крім цього, EPAM як публічна компанія не може співпрацювати з людьми, які перебувають на міжнародно невизнаних чи окупованих територіях. «Тобто це і тимчасово окупований Крим, частина Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Ми навіть не зможемо туди переказати гроші», – пояснив він.

Читайте також: Коли співбесіда йде не за планом: українці розповіли про курйозні моменти під час пошуку роботи

Тарас Гошовський, директор з ІТ та диджитал-технологій МХП, розповів, з ким не працює компанія. Ідеться про мешканців тимчасово окупованих територій, а також про громадян росії чи білорусі.

«Не зможемо ніколи й у жодній ролі залучити людей з країни-агресорки – ні власників її громадянства, ні її жителів. До цього списку входить і білорусь як співучасниця воєнної агресії», – пояснив він.

Гошовський додав, що з українських кандидатів також ніколи не наймуть спеціаліста, який перебуває під активним кримінальним провадженням.

Чи бувають відмови кандидатам через те, що вони перебувають в Україні

Фількевич з EPAM підтвердив, що деякі клієнти відмовляються співпрацювати з кандидатами, які перебувають в Україні.

За його словами, з початком повномасштабного вторгнення зародилися кілька трендів: клієнти почати виходити з України через ризики (так було і у 2014-му); навпаки почали приходити в Україну з бажанням допомогти; були шоковані тим, як українці працюють у складних умовах, тож вирішували співпрацювати й далі.

Читайте також: Був варіант віддаленої співпраці, але не для України. Айтівці скаржаться на відмови в роботі від іноземних компаній

Дата-аналітикиня в Djinni Олена Руденко підтвердила, що кандидати скаржаться на відмови через перебування в Україні.

«З іншого боку, у вакансіях на Djinni можна вказати, де ви шукаєте кандидатів “у всьому світі”, “лише в Україні”, “в Україні або в Євросоюзі” і “лише в Євросоюзі”. І останній вибирають приблизно в 10% випадків. Найчастіше шукають “Україна плюс Євросоюз” або “в усьому світі”» – зазначила Олена.

• Нагадаємо, раніше Product Designer розповіла, як отримала офер у цікавий проєкт, але звільнилася вже на третій день. Вона зробила висновок, що «червоні прапорці» ігнорувати не варто.