Офіс, дім чи гібрид: яким має бути робочий простір, щоб люди хотіли туди приходити
Пандемія й повномасштабна війна змінили уявлення про те, де й як працювати. Але офіс від цього не зник — він змінює свою роль. Навіщо людям приходити на роботу, якщо більшість завдань можна виконати вдома, і яким має бути простір, щоб ці візити мали сенс, у колонці для MC.today розповідає CEO архітектурного бюро ZIKZAK Architects Алеся Карнаухова.
Офіс, дім чи гібрид: робочий простір, до якого хочеться повертатися. Колаж МС.TodayГоловне
- Майже 60% українських CEO планують зберігати гібридний формат роботи з двома-трьома днями в офісі, а 11% розглядають повністю дистанційну модель.
- Лише 26% офісних працівників у світі повністю погоджуються, що їхній робочий простір допомагає працювати якнайкраще.
- Ті, хто може обирати, де й як працювати, у 2,5 раза частіше вважають, що простір підтримує їхню продуктивність.
- В Україні офіс став ще й частиною стійкості бізнесу: укриття, резервне живлення й зв’язок мають закладатися ще на етапі проєктування.
Ще кілька років тому дистанційна робота сприймалася як вимушений експеримент, а офіс залишався беззаперечним центром корпоративного життя. Пандемія змінила цю модель, а повномасштабна війна в Україні зробила гнучкість не просто перевагою, а необхідною умовою роботи бізнесу. Сьогодні компанії можуть наймати людей з різних міст і країн, команди — працювати без спільного фізичного простору, а зустрічі — проводити онлайн. Проте це не означає, що офіс утратив свою цінність.
Навпаки, зараз ми спостерігаємо цікавіший процес: переосмислення самої ролі офісу. Питання вже не в тому, чи повернуться люди до робочих місць, а в тому, навіщо їм туди приходити і що саме має давати фізичний простір, чого не може забезпечити домашній кабінет або відеодзвінок.
Гібридна робота в Україні: нова норма, але не універсальне рішення
Дискусія про дистанційну та офісну роботу часто зводиться до протиставлення двох моделей. Прихильники віддаленого формату говорять про свободу, економію часу та можливість самостійно організовувати робочий день. Прихильники офісу — про командну взаємодію, швидкість комунікації та корпоративну культуру. Проте на практиці жодна з цих моделей не є однаково ефективною для всіх компаній, посад і бізнес-процесів.
За результатами дослідження KPMG «Український бізнес очима керівників та керівниць 2025», майже 60% опитаних українських CEO планують зберігати гібридний формат роботи з двома-трьома днями в офісі. Водночас 11% розглядають повністю дистанційну модель. Це показує, що український бізнес не відмовляється від офісу, але й не прагне повернутися до нього в колишньому вигляді.
Гібридна модель дає змогу розподіляти роботу відповідно до її характеру. Завдання, які потребують концентрації та індивідуальної відповідальності, можна ефективно виконувати віддалено. Натомість стратегічні обговорення, командне планування, адаптація нових співробітників, обмін досвідом і генерація ідей часто потребують особистої присутності.
На мою думку, помилка полягає в тому, щоб намагатися зробити один формат універсальним. Компаніям варто починати не з рішення про кількість днів в офісі, а з аналізу того, як насправді працюють їхні команди.
Читайте також: Живе спілкування зникає: ми стали говорити менше на 3 тис. слів на день
Навіщо приходити в офіс: чому фізична присутність досі важлива
Є речі, які складно формалізувати в календарі зустрічей. Наприклад, коротке обговорення між колегами, можливість швидко поставити запитання фахівцю з іншого відділу, спостереження за роботою досвідченого колеги або випадкова розмова, з якої народжується нова ідея.
Саме такі взаємодії формують значну частину корпоративного середовища. Вони впливають на те, наскільки швидко нові співробітники інтегруються в команду, як передаються знання та наскільки люди відчувають себе частиною спільної справи.
Дослідження Gensler Global Workplace Survey, яке охопило понад 16 800 офісних працівників у 15 країнах, підтверджує важливість цієї складової. Працівники дедалі більше цінують можливості для особистої взаємодії, командної роботи та соціальних контактів. Водночас лише 26% опитаних повністю погодилися з тим, що їхній нинішній робочий простір допомагає їм працювати якнайкраще.
Люди не обов’язково хочуть відмовитися від офісу. Вони не хочуть витрачати час на дорогу заради того, що можуть зробити так само ефективно вдома.
Тому повернення до офісу лише заради контролю присутності навряд чи є довгостроковою стратегією. Набагато продуктивніше створювати умови, за яких фізична зустріч справді має сенс.
Сучасний офіс: 5 типів робочих зон замість однакових столів
Традиційний офіс будувався навколо індивідуального робочого місця: стіл, крісло, комп’ютер, система зберігання речей. Його ефективність часто вимірювали кількістю посадкових місць і площею на одного співробітника.
Але якщо частина команди працює віддалено, а інша приходить в офіс у різні дні, така логіка втрачає актуальність. Компанії більше не обов’язково потрібен окремий закріплений стіл для кожного працівника. Натомість їй потрібен простір, який відповідає різним сценаріям роботи.
У сучасному офісі мають співіснувати кілька типів середовища:
- простори для концентрації — невеликі тихі зони або індивідуальні кабінети, де можна працювати над складними завданнями, не відволікаючись на загальний шум;
- простори для командної взаємодії — переговорні, кімнати для спільного планування, обговорень і презентацій;
- неформальні зони — місця для коротких зустрічей, спілкування та обміну ідеями поза формальним робочим процесом;
- гнучкі робочі місця — простори, які можна адаптувати до кількості людей і характеру завдань у конкретний день;
- технологічно оснащені кімнати — переговорні, у яких віддалені учасники зустрічей мають повноцінну присутність, а не залишаються маленькими зображеннями на екрані.
Важливо розуміти, що гнучкість — це не просто можливість пересунути меблі або працювати за будь-яким вільним столом. Це продумана система зонування, акустики, освітлення, технологій та логістики всередині простору.
Якщо працівник змушений шукати вільне місце для дзвінка, проводити онлайн-зустріч у шумній зоні або годинами працювати за незручним столом, такий офіс не виконує своєї функції незалежно від того, наскільки ефектно він виглядає.
Дизайн офісу як частина бізнес-стратегії
Раніше дизайн офісу часто розглядали як інструмент формування іміджу компанії: він мав відповідати бренду, справляти враження на партнерів і клієнтів, демонструвати статус бізнесу.
Сьогодні цього недостатньо. Офіс має вирішувати конкретні організаційні завдання: підтримувати продуктивність, полегшувати взаємодію між командами, допомагати залучати й утримувати фахівців.
За даними Gensler, працівники, які мають високий рівень вибору щодо того, де і як працювати, у 2,5 раза частіше вважають, що їхнє робоче середовище підтримує індивідуальну та командну продуктивність. Це ще раз підтверджує, що якісний офіс — не той, де всім пропонують однакові умови, а той, де людина може обрати середовище відповідно до свого завдання.
Звідси змінюється і підхід до проєктування. Починати варто не з вибору стилістики, матеріалів чи меблів, а з розуміння бізнесу: які процеси відбуваються всередині компанії, як взаємодіють відділи, скільки часу співробітники проводять у зустрічах, які завдання потребують тиші, а які — командної роботи.
Лише після цього можна визначати структуру простору. Інакше є ризик отримати красивий офіс, який не відповідає реальним потребам людей.
Читайте також: Жовтень-2026 без буму найму: кого шукали роботодавці і де була найбільша конкуренція
Офіс під час війни: укриття, резервне живлення і зв’язок
В Україні дискусія про робочі простори має додатковий вимір. Війна змінила не лише географію команд і звичні робочі процеси, а й самі вимоги до фізичного середовища.
Безпека, автономність, доступ до зв’язку, резервне живлення, можливість продовжувати роботу під час перебоїв з електроенергією — усе це стало частиною функціонального завдання для сучасного офісу.
Тому під час проєктування варто враховувати не лише повсякденний сценарій використання простору, а й ситуації, у яких звичні умови роботи змінюються:
- чи може команда продовжувати роботу за відсутності електроенергії;
- чи передбачені рішення для резервного зв’язку;
- чи має офіс доступне та належно організоване укриття;
- чи продумана логіка переміщення людей у таких обставинах.
Ці питання не можна залишати на етапі експлуатації будівлі. Вони мають бути частиною архітектурної та інженерної концепції від самого початку.
Водночас український бізнес стикається з дефіцитом кваліфікованих кадрів і конкуренцією за фахівців. У таких умовах робоче середовище стає одним із чинників, через які компанія демонструє своє ставлення до людей. Йдеться не про дорогі матеріали чи ефектні дизайнерські рішення, а про комфорт, доступність, функціональність і можливість ефективно виконувати свою роботу.
Яким буде офіс майбутнього
Я не вважаю, що майбутнє належить виключно дистанційній або офісній роботі. Швидше, ми рухаємося до моделі, у якій фізичний простір перестає бути обов’язковим місцем виконання всіх завдань і стає інструментом для тих видів діяльності, де особиста присутність створює додаткову цінність.
Це змінює і критерії ефективності офісу. Його більше не варто оцінювати лише за кількістю робочих місць, площею чи вартістю квадратного метра. Важливішими стають якість взаємодії, зручність для різних робочих сценаріїв, можливість адаптувати простір до змін у структурі команди та відповідність реальним потребам бізнесу.
Офіс не повинен конкурувати з домом за комфортом чи намагатися відтворити домашню атмосферу. Його завдання — дати людям те, чого не може забезпечити індивідуальна робота наодинці: відчуття команди, можливість швидко обмінюватися знаннями, спільно створювати рішення та розвивати корпоративну культуру.
Майбутнє офісу визначатиметься тим, яку цінність люди отримуватимуть від часу, проведеного там. А не тим, скільки людей компанія зобов’яже приходити на роботу.
Читайте також: «Звільнимо третину співробітників»: чому план замінити людей ШІ не працює — думка ШІ-тренера








