Останні зміни в законопроєкті про мобілізацію – в Раді розповіли деталі

Народні депутати опрацювати зауваження Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та внесли відповідні зміни до законопроєкту, що має регулювати мобілізацію в Україні, зокрема розширили категорії громадян, що підлягають призову. Короткий перелік того, що змінюється, опублікувала народна депутатка від партії «Слуга народу» Мар’яна Безугла.

Народні депутати внесли зміни до законопроєкту, що має регулювати мобілізацію в Україні, зокрема розширили категорії громадян, що підлягають призову. Фото: Depositphotos

Президент України Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції, яка відбулася 19 грудня, коротко розповів про новий мобілізаційний план із залучення до ЗСУ 450–500 тис. службовців. Наскільки реально його виконати, розповів військовий аналітик Євген Дикий. Отже, переповідаємо основні положення, які містить новий законопроєкт.

Найперша зміна стосується зменшення призовного віку. За мобілізацією пропонують тепер призивати на службу з 25 років, а не з 27, як раніше.

Право на звільнення планують надавати:

• особам з інвалідністю I та II груп (нагадаємо, останню пропонували прибрати з переліку підстав для відстрочки чи звільнення);
• батькам та опікунам, що виховують трьох та більше дітей;


• одній особі із сім’ї військовослужбовців (чоловіку або дружині), якщо в них є дитина;
• якщо в родині є неповнолітня дитина з інвалідністю або недієздатна повнолітня особа (дитина, чоловік, дружина, батьки чоловіка або дружини з інвалідністю I та II груп);
• опікунам осіб з інвалідністю I та II груп, яких у судовому порядку визнали недієздатними;
• вагітні жінки та жінки, що перебувають у декретній відпустці;
• чинні нардепи (колишніх прибрали із цього переліку);
• жінки та чоловіки, що втратили близьких родичів (чоловіка, дружина, сина, доньку, батька, матір, повнорідних чи неповнорідних брата чи сестру), які загинули або пропали безвісти під час АТО або на війні.

Читайте також: 100 тисяч можна призвати дуже швидко – військовий експерт про мобілізацію

Претендувати на відстрочку, але не на звільнення, планують дозволити здобувачам послідовної вищої освіти віком до 30 років включно, науковцям, що мають вчений ступінь, та викладачам, які працюють на повну ставку.

Водночас пропонується скасувати право на відстрочку для держслужбовців, правоохоронців, прокурорів та працівників Державної виконавчої служби.

Не підлягатимуть мобілізації:

• строковики впродовж шести місяців після звільнення з армії;
• особи, яких мобілізували й потім звільнили (крім строковиків), упродовж двох років.

За бажанням вступати до лав ЗСУ зможуть жінки, а також особи, які повернулись із полону.

Звільнитися з армії пропонують дозволити:

• службовцям, які недобровільно перебували в у полоні;
• генералам за наявності рішення вищого керівництва;
• тим, хто під час воєнного часу прослужив 36 і більше місяців;
• особам 18-24 років (крім офіцерського складу), які уклали короткостроковий контракт під час мобілізації.

Допрацювали також механізм відпусток. Отже, 30 днів раз на рік без поділу на частини надаватимуть усім службовцям, 90 днів – тим, хто продовжує служити після повернення з полону, а також за певними сімейними обставинами. За якими саме – не уточнюється.

Строкову службу пропонують скасувати, а строковиків – звільнити та перевести в мобілізаційний ресурс (за умови досягнення 25-річного віку).

Водночас Рада планує запровадити вишкіл терміном до трьох місяців для всіх громадян у віці 18-25 років, що навчаються у всіх освітніх закладах у країні, та ввести базову військову службу за бажанням для осіб віком до 25 років, які не пройшли базову загальновійськову підготовку.

Читайте також: «Потрібні професійні ЗСУ». Полковник Світан про мобілізацію та першочерговий призов

До мобілізаційного процесу пропонують залучити органи місцевого самоуправління – відповідно до норм закону, якщо його приймуть, вони уже не сприятимуть, а забезпечуватимуть призов. Також мобілізацію транспортних засобів планують розширити на всіх, крім фізичних осіб.

На період воєнного стану пропонується обмежити в правах ухилянтів та залучити до мобілізаційного процесу співробітників Нацполіції. Повістки зможуть вручати не тільки в ТЦК та співробітники ТЦК, а й поліцейські, зокрема в громадських місцях, за місцем проживання чи роботи. До речі, роботодавці також матимуть оповіщати своїх співробітників.

На облік повинні будуть ставати всі громадяни України у віці від 18 до 60 років, також ті, хто має відстрочку або може мобілізовуватись тільки за бажанням. Відповідна інформація відображатиметься в Сертифікаті захисника. А от рішення щодо запрошення стати на військовий облік громадян, які перебувають за кордоном, пропонують залишити за Кабміном.

Відтак усі громадяни будуть зобов’язаними:

• надати роботодавцю інформацію про своє місце проживання чи перебування;
• пройти військово-лікарську комісію під час мобілізації;
• самостійно прийти в ЦНАП чи ТЦК СП та уточнити свої дані;
• постійно мати із собою військово-обліковий документ.

Стати держслужбовцем, як і працювати в правоохоронних органах, зможуть тільки особи, які проходили базовий військовий вишкіл або базову військову службу.

Пропонуються і оновлення в процедурі бронювання. Від Кабміну очікують перегляду переліку заброньованих осіб, а також збільшення квоти на бронювання в держорганах з 25% до 50%.

Щодо рекрутингу до ЗСУ, його пропонують зробити винятково добровільним та здійснювати прямий призов до військових частин через нього.

Читайте також: «Піхота – це мобілізація». Полковник запасу пояснив необхідність розширення призову

Під час проходження підготовки до служби мобілізованих вважають рекрутами. Пропонується повністю унеможливити відправлення призовників на фронт без належної підготовки. Якщо рекрут за якихось обставин чи причин не пройде підготовку, його можна звільнити без додаткових витрат для держави.

Категорію обмеженої придатності до проходження служби планують скасувати. Після проходження військово-лікарської комісії таких громадян визнаватимуть або придатними, або непридатними. Також до війська зможуть набирати осіб, яких засудили до відбування покарання з випробуванням.

У прикінцевих положеннях зафіксують порядок звільнення строковиків та проведення обов’язкової ротації на лінії зіткнення (не більш як шість місяців). Додатково обговорять залучення цивільних організацій до логістичного забезпечення військових частин, військові консалтингові компанії та порядок дій у випадку непокори, відмови виконувати бойове завдання тощо.

Ми також розповідали, що, на думку очільника ГУР Кирила Буданова, покрити мобілізаційні потреби тільки завдяки рекрутингу навряд чи вдасться.