«Підприємці не вірять у зростання економіки, але вірять в себе». Андрій Длігач про бізнес-клімат України

В Україні не заповнено 25% робочих місць, про це свідчать дані Advanter Group. Чи вдасться бізнесу знайти та утримати фахівців в умовах загальної мобілізації та відсутності економічного бронювання – питання відкрите. За словами засновника групи компаній Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board, доктора економічних наук Андрія Длігача, якщо зараз мобілізувати 15% фахівців з бізнесу, це призведе до масової зупинки підприємств.

Длігач пояснив, яких економічних реформ та податкових умов потребує Україна

Редакції МС.today у кулуарах «Українського будівельного конгресу» Андрій Длігач розповів, чому необхідно запровадити економічне бронювання, чи може Україна дозволити собі знизити податки для бізнесу, з якої причини 30% зарплат опинилися «в тіні» та як правоохоронні органи намагаються сформувати «презумпцію винуватості бізнесу».

«Підприємці не вірять у зростання економіки, але вірять в себе»

13% тих, хто зараз на фронті – підприємці, які пішли добровольцями. Понад 200 тис. людей з бізнесу в Збройних Силах. Велика частина бізнес-спільноти залишається в країні не тільки через патріотизм, а й через впевненість, що Україна недооцінена. І саме тут будуть економічні прориви та інвестиції, що забезпечать нам зростання протягом наступних 10 років.

Андрій Длігач зазначає, що українські підприємці не дуже вірять в зростання економіки держави, але вірять в себе

Дослідження Advanter Group показують, що бізнес цьогоріч планує збільшити обороти на 20%. З урахуванням інших факторів, це збільшило б ВВП на 5-7%. При цьому підприємці не дуже вірять у зростання економіки держави, але вірять в себе. Тож держава має концентруватися на створенні умов для ведення бізнесу. Займатися адаптацією ветеранів, допомагати з перенавчанням та працевлаштуванням, активніше залучати людей з інвалідністю до підприємництва, а не залишати це виключно соціальним обов’язком самого бізнесу.

Ще одна умова, яка має бути реалізована – економічне бронювання. Потрібно усвідомити, що це не «сепарація українців», а крок, що убезпечить бізнес від руйнації, а економіку – від катастрофи. 15% додаткової мобілізації фахівців з бізнесу призведе до економічної катастрофи і хвильової зупинки підприємств. Вже зараз не вистачає 25% персоналу. До прикладу, у Нововолинській громаді не заповнено 2 тис. робочих місць, про це каже мер Нововолинська.

Україна потребує економічних реформ та кращих податкових умов

Потік релокації бізнесів за кордон зменшився, але лише через те, що, хто хотів вивезти підприємства, вже це зробив. З 30% ВВП, які ми втратили у 2022 році, третина припадає на релокацію. В нашій бізнес-спільноті Board, із 2 тис. учасників 600 знаходяться за кордоном. Більшість виїхала до повномасштабного вторгнення, але є багато жінок-підприємиць, які тепер майже з нуля будують бізнес за кордоном.

Длігач: «В нашій бізнес-спільноті Board, із 2 тис. учасників 600 знаходяться за кордоном» / Фото: Andrii Dligach / Facebook

За нашими підрахунками 12% доданої вартості вже мігрували з України за кордон. Непередбачувані дії держави – ключова причина, чому бізнес почав активно інвестувати за кордоном. Симптоматично, що навіть ті підприємства, які залишаються в Україні, будують свої заводи в Румунії, Туреччині, Польщі, Болгарії та інших країнах.

Єдиний спосіб змінити ситуацію – почати проводити економічні реформи та вже зараз створити кращі податкові умови. Хтось вважає це популізмом, але зниження податків під час війни цілком можливо. Це призведе до збільшення надходжень до державного бюджету, адже зниження певних податків – це розширення податкової бази. Якщо змістити акцент від оподаткування праці й прибутків на, наприклад, додану вартість, тобто споживання чи активи, ми збільшимо надходження до державного бюджету.

До того ж високі податки провокують такий собі «соціальний контракт», за яким, по оцінках Advanter Group, 35% зарплат досі знаходяться «в тіні». Це вимушений крок бізнесу і самих співробітників, які не мають достатнього фінансового ресурсу для виживання та розвитку. Наш аналіз показує, що зниження податків на працю дозволить детінізувати зарплату. Натомість тепер Уряд пропонує збільшення податків.

В той самий час ігнорується модель, коли можна забронювати співробітника, що отримує 30-35 тис. грн офіційної зарплати. Це дало б можливість детінізувати до 500 тис. заробітних плат і залучити до державного бюджету понад 160 млрд грн.

У переважній більшості справ про ухилення від податків, нечесний бізнес відкуповується і держава нічого не отримує, а чесний бізнес зрештою виграє справу в судах. Тому ми фінансуємо величезну армію правоохоронців, але не отримуємо ефекту для держави. Час посилити інші економічні інструменти знаходження фінансового ресурсу – через вже такий, що показав ефективність, випуск облігацій, збільшення міжнародної допомоги (за умов нашої відповідальної поведінки в партнерських відносинах), залучення інвесторів. Останнє, на мою думку, є ключем для українського зростання.

Невиправданий тиск на бізнес

Крім високих податків, підприємці стикаються з іншою проблемою – правоохоронні органи намагаються сформувати «презумпцію винуватості бізнесу». Коли, наприклад, БЕБ починає розслідування та влаштовує обшуки, замість того, щоб звернутися за інформацією напряму. Або розсилає контрагентам в роздрібній мережі листи з деталями справи. Отримавши їх, вони ставлять співробітництво на паузу та припиняють платити.

Андрій Длігач пояснює, що варто робити, якщо до вас прийшли з обшуками

Звичайно, є і випадки, коли недоброчесний бізнес наймає правоохоронні органи, щоб тиснути на конкурентів. Таких випадків поменшало, але вони все ще є. Натомість рейдерство, що здійснюють самі силові структури, зросло. У 2023 році зареєстрованих справ по рейдерству було на 200 більше, ніж у 2022.

Бізнес не хоче робити такі кейси публічними, тому що за податківцями прийде поліція, за прокуратурою прийде СБУ. І вже не по економічних справах, а з підозрою у співпраці з росією чи у тероризмі, яка не підтверджується у переважній більшості випадків. Так само як блокування податкових накладних виявляється адекватним у менш ніж 5% випадків.

Якщо до вас все ж прийшли з обшуками, ось дії, які можуть вам допомогти:

1. Зверніться до бізнес-спільнот – в які ви входите чи, які вам подобаються. Є Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України, яка відкрита навіть для того бізнесу, який не залучений до таких об’єднань.
2. Зверніться до бізнес-омбудсмена. Його Рада працює ефективно і відкрито.
3. Не бійтеся робити ці справи публічними. Зверніться до Національного антикорупційного бюро та до тих правоохоронних органів, яким ви довіряєте. Справи, пов’язані з неправомірними діями правоохоронців, якщо їх правильно аргументувати, розглядаються протягом кількох тижнів і рішення знаходиться.

«На людях, які продовжують вести бізнес в Україні, базується наше майбутнє»

Але, попри виклики сьогодення, український бізнес не намагається «економити на всьому», а прагне розвиватися та дотримуватися сучасних стандартів. Це насамперед стосується створення безбар’єрного середовища. Нещодавно я розмовляв з італійським архітектором і він запропонував будувати триповерхові будинки, здешевивши їх відсутністю ліфта. Коли я показав цей проєкт українському архітектору, він одразу сказав: «Ні, так не піде». Я запитав: «Чому?», а він одразу зауважив: «Тут же немає ліфта, а будь-яка будівля повинна бути безбар’єрною».

Вимоги до безбар’єрності вже сприймаються, як норма і на них не намагаються зекономити. Як говорить Володимир Поперешнюк, ці інвестиції розглядаються не як збитки, а як базова умова існування бізнесу. Бо це означає справжній клієнтоорієнтований підхід, побудову стосунків з клієнтом, людиноцентричність. Це – основа бізнесу і, якщо він не зробить все необхідне для створення безбар’єрності, то просто перестане існувати. І не тому, що люди десь у Facebook обуряться, а тому, що споживач відвернеться від такого бізнесу.

Хоча, через повномасштабну війну, постраждали майже всі сектори бізнесу, українські підприємці не здаються. У Буковелі будують нові готелі, в Одесі відкривають ресторани, підприємства в Харкові продовжують працювати.

Здавалося б, найменше мав постраждати через вторгнення ІТ-сектор. Але у 2023 році у нас вперше впав експорт програмного забезпечення і сервісів. Багато замовників почали відмовлятися від роботи з українськими інженерами через ризики війни, відсутності економічного бронювання. Замовники кажуть: «Релокуйте команди в Європу і ми продовжимо з вами працювати».

Длігач: «На людях, які продовжують вести бізнес в Україні, базується наша обороноздатність» / Фото: Kharkiv IT Cluster / Facebook

Але не все так погано. Згадаймо «Метінвест» – компанія втратила майже всі ключові виробничі потужності, але не припинила працювати, а вирішила будувати нові, з фокусом на зелену металургію. А з залишків металургійної продукції вони допомагають будувати укріплення Часового Яру й інші.

На людях, які продовжують вести бізнес в Україні, базується наша обороноздатність, економічна стійкість і наше майбутнє. Тому ми, як суспільство, маємо дати бізнесу підтримку на всіх рівнях.

• Читайте також: «“Дія.Сіty”має отримати спецзахист від зловживань правоохоронців». Інтерв’ю з виконавчою директоркою бізнес-спілки Diia.City United