Зліт чи падіння? Як минув 2023 для ІТ-індустрії та чого очікувати у новому році

«Цього року я в ІТ не потраплю», – каже Junior JavaScript розробник Василь після безлічі відправлених резюме, у відповідь на які отримував стримані «залишаємось на зв’язку». Процес працевлаштування у 2023 він розділив на п’ять стадій. Перша – заперечення: «На ринку криза? Зараз я вам покажу, як шукати роботу!». Друга – гнів: «Резюме відшліфоване до ідеалу, чого вам ще треба?!». Третя – торг: «Міняю тактику – звертаюсь напряму до рекрутерів». Четверта – депресія: «Вакансій немає, резюме – це лист в космос». І нарешті п’ята – прийняття: «Потрібно приготуватись до того, що цьогоріч я в ІТ не потраплю».

Фраза «увійти в ІТ» в останні роки стала головною ціллю для багатьох українців, а для тих, кому це дійсно вдалося, справжнім фінансовим і соціальним ліфтом. Тож не дивно, що так багато людей хочуть отримати роботу в цій галузі – це означає забезпечити себе стабільним та відносно високим доходом, інвестувати час та гроші у розвиток і навіть підкорювати своїми проєктами закордонні ринки. Проте, чи так все на другий рік повномасштабної війни? Як змінилася ІТ-галузь за цей час? Чи можна говорити про кризу в аутсорсі? Які реформи чекають на ринок? І наскільки багато компаній досі готові «впускати» в ІТ новачків? 

---

У 2022 році українська ІТ-індустрія експортувала послуг на рекордні $7,35 млрд і виявилась чи не єдиною, що зберегла позитивну динаміку. Але 2023 став викликом для галузі – в першій половині року експорт технологічних послуг впав майже на 16%. 

Далі події розгорталися за подібним сценарієм – в третьому кварталі 2023 року обсяг українського ІТ-експорту зменшився ще на 3,3% у порівнянні з попереднім кварталом, і склав $1,646 млрд. Йдеться про різницю в $56 млн. На це вплинула, як глобальна рецесія, так і безпекові ризики – не всі іноземні компанії готові співпрацювати з країною, де триває війна. 

З початком повномасштабного вторгнення ринок праці в ІТ-галузі зазнав неабияких змін – з ринку робітника ІТ-галузь перетворилася на ринок роботодавця. Бізнеси були змушені скорочувати штат, «‎урізати» зарплати співробітникам, переформатовуватися або зовсім припиняти свою діяльність. До того ж додалися проблеми бронювання співробітників та виїзду за кордон для укладення чи підтримання контрактів.

Зменшення виторгу та збільшення кількості охочих «увійти в ІТ»

До початку повномасштабного вторгнення українська IT-індустрія з кожним роком зростала. У 2021 році компанії змагалися за найкращих спеціалістів, однак тепер за місце змагаються кандидати. 

І хоча найскладніше в цій ситуації новачкам, кількість сміливців, які зараз хочуть «увійти в ІТ» збільшується. Про це у дослідженні Highload сказав керівник освітніх програм EPAM Україна, віцепрезидент з освітніх питань IT Ukraine Association Денис Гриньов. Цифри підтверджують цю оцінку: на платформі Djinni цьогоріч щомісяця реєструвалося 1,4 тис. кандидатів без досвіду роботи. 

Але статистика працевлаштування невтішна: серед 6137 кандидатів без досвіду, що зареєструвались на Djinni за перші три місяці 2023 року, лише 71 пошукач повідомив про успішне працевлаштування, а підтверджених наймів на платформі було 57. 

«Тобто роботу знаходить 1% шукачів. Якщо брати тільки технічні спеціальності, відсоток навіть менший – 0,8% з наймами» – свідчить дослідження Highload.

Поки неофіти в ІТ шукають компанію мрії, досвідченим спеціалістам вочевидь щастить більше, адже навіть попри рецесію загальна кількість фахівців в індустрії збільшилася на 6% і налічує 307 600 осіб. З них 242 тис. живуть і працюють в Україні. Зросла цьогоріч й кількість українських спеціалістів за кордоном – наразі їх 65 тис., на противагу 55-57 тис. торік. 

Проте, зростання кількості фахівців не співвідносно з розвитком галузі – СЕО Львівського ІТ Кластера Степан Веселовський зазначає, що вперше за роки незалежності українська техіндустрія не показує росту:

«Навіть мінімальне збільшення обсягів IT-експорту у жовтні вже не може позитивно вплинути на ситуацію. Згідно з нашими підрахунками, загальний виторг у 2023 році буде $6,7-7,1 млрд».

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков дає більш оптимістичні прогнози – він вважає, що ІТ-галузь завершить рік з доходом $7,5-8 млрд. Однак, загальний сценарій на наступний рік досить песимістичний: 

«Хотілося б іншого, але я прогнозую падіння. Буде дуже добре, якщо буде мінімальне зростання або якщо зможемо вийти в нуль», – зазначає Борняков.  

Наразі, за 10 місяців поточного року – з січня по жовтень, сукупний експортний виторг ІТ-послуг становить $5,5 мільярдів. Це на $466 млн менше ніж в аналогічний період у 2022. 

Але незважаючи на падіння, за даними очільника Мінцифри Михайла Федорова, експорт IT-послуг займає левову частку українського експорту та складає 41,5%. Тобто ІТ-індустрія все ще залишається найбільшим драйвером української економіки

Попри війну вона продовжує відновлюватись. За попередніми оцінками Мінекономіки, у підсумку за січень-вересень 2023 року зростання ВВП склало 5,3% у порівнянні з відповідним періодом 2022 року.

У Forbes виокремили найекспортованіші категорії товарів з України за вісім місяців 2023 року:

• продовольство: $14,6 млрд;
• метали та вироби з них: $2,7 млрд;
• машини, устаткування і транспорт: $2,1 млрд.

На диво частка експорту зернових культур зросла до 25% – на $887 млн. Але, не зважаючи на загальну позитивну динаміку, обсяги виробництва металопродукції зараз майже в чотири рази нижчі, ніж до 2022 року, а аграрії заявляють про численні збитки – не менше $3 млрд.

Однак повернемось до викликів в ІТ-галузі. Вони спричинені не тільки війною. Співзасновник платформи для пошуку роботи Jooble Роман Прокоф’єв в дискусії від Центру економічної стратегії та German Economic Team окреслив й іншу проблему – значне падіння кількості вакансій також і на IT-ринку США, скорочення та зменшення бюджетів. 

«Здавалося б, до чого тут американський ринок? Однак прямий звʼязок існує, оскільки це відображається на замовленнях для українських фахівців, що працюють на умовах аутсорсингу», – каже Прокоф’єв. 

Про ризики для аутсорс-компаній каже й заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков – він відзначає, що чим довше триває війна, тим більше проєктів замовники ставлять на паузу. Не виключно, що замовники будуть подовжувати менше контрактів з українськими компаніями. 

«Була категорія клієнтів, які продовжили роботу з українськими підрядниками, але шукали альтернативу. Щоб на випадок блекаутів в Україні мати бек-команду, що зможе підхопити проєкт», – каже заступник міністра. 

Щодо продуктових компаній, яких в українській ІТ-індустрії налічується понад 1,6 тис., вони мають інші проблеми – валютні обмеження та неможливість виїзду працівників за кордон. А живе спілкування досі важливе для укладення угод. Аби комплексно просувати локальні проєкти, цього року в Україні створили перший каталог з 95 перспективних продуктових ІТ-компаній та 22 найбільш конкурентоздатних для глобального світу ІТ-продуктів. 

У каталозі представлені компанії у напрямках DefenceTech, E-commerce&Retail, Gaming, EdTech, FinTech&Insurtech, HR Tech, HealthTech, LegalTech, GovTech та інших.

Марафон, а не спринт: менше нових офісів та скорочення штату

У 2022 році ІТ-компанії фокусувалися на безпеці команди та збереженні операційної роботи бізнесу. Проте виклики стали каталізатором планів з масштабування – у 2022 компанії активно відкривали офіси за кордоном або інвестували у вже наявні. У компанії Intellias описують це так: те, що планували зробити за два роки, реалізували за 6-9 місяців

Загалом за даними DOU, українські IT-компанії у 2022 відкрили чотири офіси у Колумбії, три в Індії, два в Аргентині, по одному в Мексиці, Уругваї, Перу, Бразилії. Також нові офіси відкривалися в Польщі, Румунії та Іспанії. Розширення ІТ-бізнесу відбувалося й в Україні – у другому півріччі нові офіси відкрили щонайменше 27 компаній.

Якщо судити по 50 найбільшим українським ІТ-компаніям, що виокремлює DOU, серед яких Netpeak Group, Genesis, Luxoft та інші, то темпи масштабування дещо впали. Ба більше 2023 рік ознаменувався значним скороченням штату. 

В першому півріччі 2023 року кількість співробітників скоротилася на 5,2 тис. Компанії зазначають, що скорочення не завжди означає зменшення кількості фахівців. Кількість зменшується також через айтівців, які переїхали за кордон працювати в інших офісах своїх компаній, легалізуються там і припиняють сплачувати податки в Україну. 

В другому півріччі 2023 року штат у 50 найбільших компаній зменшився на 6,1 тис. фахівців.  Станом на липень 2023 загальна кількість спеціалістів у топ-50 становила 86,3 тис. людей проти 92,4 тис. взимку.

Темп відкриття нових офісів дещо знизився, порівняно з 2022 роком – взимку 2023 компаній було 27, які відкрили офіси в Україні, в другому півріччі ця цифра впала до восьми компаній. Найбільше нових офісних приміщень і коворкінгів для своїх фахівців в Україні відкрили EPAM і DataArt. Найпопулярніша локація – Полтава.

Крім того, шість компаній відкривали нові офіси за кордоном: три в Польщі – N-iX, Intecracy Group, Boosta, EPAM, один в Португалії – TECHIIA Holding, один офіс відкрила DataArt на Кіпрі. У США відкрили свої офіси Preply (Нью-Йорк) та MacPaw (Бостон), а у SoftServe в 2023 році з’явилися офіси одразу в трьох країнах: Мексиці, Колумбії та Румунії.

Проте плани на 2024 рік оптимістичні. В межах проєкту «IT Research Ukraine 2023: Адаптивність та стійкість під час війни» Львівський ІТ Кластер опитав понад 7 тис. техфахівців та понад 400 ІТ-компаній з усіх областей України. За результатами опитування понад 140 СЕО планують відкривати нові офіси в Україні у 2024 році. З них 112 хочуть відкрити представництва за кордоном. Найпопулярніший вибір нової локації – Польща. У 2023 році щонайменше 21 українська ІТ-компанія вже відкрила там офіси. Серед найбільших: Plarium, Valtech, Forte Group, Dev.Pro.

Айтівці в ЗСУ та донати ІТ-компаній на армію

Причина скорочення кількості співробітників, не тільки в рецесії ринку  чи релокації – частина фахівців пішли служити в ЗСУ. За даними Асоціації IT Ukraine, близько 5 тис. ІТ-фахівців служать в Збройних силах України, а в урядових проєктах зайняті ще близько 15 тис. українських айтівців. До ІТ-армії з першого дня повномасштабного вторгнення долучилися орієнтовно 200 тис. айтівців. Вони захищають український кіберпростір від атак ворога.

Айтівці, незалежно від спеціалізації, рівня доходів і місця проживання, активно перераховують кошти на ЗСУ. Майже кожен фахівець регулярно бере участь у різних зборах. Навіть серед IT-фахівців, які заробляють до $500 на місяць, близько половини активно донатять. В середньому один ІТ-фахівець перераховує на армію $270 в місяць. Проте і тут є негативна динаміка. За результатами дослідження DOU середня сума донатів знизилася більше ніж на чверть і тепер становить $190. 

Крім айтівців великі фінансові внески роблять ІТ-компанії. В травні видання NV зібрало дані та склало список українських приватних компаній за обсягом донатів за рік повномасштабної війни. У список потрапили 10 ІТ-компаній: GlobalLogic Ukraine, SoftServe, Genesis, EPAM Ukraine, ELEKS, Sigma Software, N-iX, Intellias, Infopulse й Mate academy. Разом ця десятка задонатила за рік повномасштабної війни понад 2,240 млрд грн.

EPAM Україна запустила програму EPAM Response, що охоплює гуманітарну та медичну допомогу українцям, підтримку захисників, допомогу державі та освітнім закладам. Керівник проєктів ESG в EPAM Україна Дмитро Якимець розповів нам, що станом на жовтень 2023 року сума загальної допомоги Україні від EPAM Response перевищила 456 млн грн. включно з вартістю розробки необхідних країні цифрових рішень. 

Зокрема EPAM долучилася до відкриття пункту незламності у Харкові, переведення критичної інфраструктури 25 ВНЗ країни у хмару разом з AWS. Допомогла в реалізації програми з нейрореабілітації поранених захисників «Повернути героя в стрій», а також зі встановленням трьох водонапірних веж на Херсонщині разом з фондом Rescue NOW.

ІТ-компанії допомагають наближати перемогу України не тільки донатами, а й підтримкою людей, що постраждали від воєнних дій.  Highload разом з Work.ua склали рейтинг зі 100 ІТ-компаній, які найбільше дбають про українців та Україну. Вони піклуються про співробітників і з упевненістю дивляться в майбутнє. Наприклад, в Netpeak Group колишнім військовослужбовцям надають безоплатний доступ до навчання в компанії кар’єрного розвитку Choice31.

В Promodo зберігають місця за співробітниками й співробітницями, які пішли в ЗСУ. Зараз допомагають їм з амуніцією. Monobank також зберігає місця за працівниками, які зараз на фронті й підтримує тих, хто працює з прифронтових територій.

Небачена активність в пошуку роботи та зниження доходів айтівців

Ситуація з працевлаштуванням в ІТ помітно ускладнилася на другому році повномасштабної війни. DOU провело масштабне дослідження, в якому у вересні-жовтні опитало 4485 фахівців різних спеціалізацій. З’ясувалося що чверть з них за останній рік звільнили або не продовжили контракт. 

Найчастіше з вересня 2022 року до вересня 2023 звільняли QA – понад 200 людей з 726 опитаних, і дизайнерів – понад 40 фахівців зі 156 опитаних. При цьому скорочення викликають занепокоєння у фахівців, що працюють – майже половина з них бояться втратити роботу. Серед фахівців з досвідом менш як три роки, таких респондентів понад 360 з 739 опитуваних. Серед айтівців з досвідом понад п’ять років стурбованість через можливі звільнення проявляють понад 620 респондентів з 1697 опитаних.

Зараз на ринку праці у сфері IT справжні емоційні гойдалки: конкуренція за вакансії айтівців у понад 20 разів вища середньої на ринку праці. Про це свідчать дані сайту для пошуку роботи Work.ua.

Станом на листопад 2023 року, найбільш конкурентною залишається посада верстальника сайтів – у середньому на одну вакансію відгукується 219 кандидатів. Також утримують лідерські позиції по відгукам:

• Front-end програмісти – 215; 
• вебдизайнери – 157; 
• тестувальники – 118;
• JavaScript-програмісти – 95. 

Але, якщо порівнювати з жовтнем, найбільше зросла кількість відгуків на вакансії для C# програмістів – 68 відгуків на вакансію та Python-програмістів – 72 відгуки).

Також у Work.ua наголошують, що у 2023 році українці віддають перевагу роботі онлайн, і ця тенденція навряд чи зміниться найближчим часом.

Водночас за інформацією Djinni на ринку праці відчувається пожвавлення. У жовтні компанії опублікували понад 10 тис. вакансій, це більше, ніж у серпні та вересні, але все ще менше, ніж раніше.

Кандидатів, які розпочали пошук на Djinni в жовтні – 20,2 тис. І це рекордний розрив між опублікованими вакансіями й профілями.

Data Analyst в Djinni, Олена Руденко окреслила такі тенденції на ринку праці у сфері IT під час повномасштабної війни:

• кандидатів більше, ніж вакансій;
• компанії стали шукати програмістів з більшим досвідом і за менші гроші;
• продуктові компанії отримують на 30% більше відгуків, ніж аутсорс-компанії.

За кількістю опублікованих вакансій цьогоріч у жовтні лідирував маркетинг – майже 15% від опублікованих вакансій.

Проте кількість повідомлень про найм знижується. Категорії, де наймів стало більше, порівняно з жовтнем 2022 – це маркетинг, дизайн, Lead Generation, Data Analyst i Data Science.

Знизилася й тенденція і найму новачків. Так, наприклад, EPAM Systems у 2023 році найняла 419 джуніорів. Порівняно з 2021 роком, це вдесятеро менше, адже у 2021 найняли понад 4 тис. джунів – айтівців з досвідом роботи до одного року, трейні-стажерів та випускників ВНЗ. SoftServe найняла у 2023 утричі менше малодосвідчених айтівців у порівнянні з 2022 – 475.

«Кандидатів джуніор рівня стало більше, ніж до війни. А вакансій для них менше», – підтверджує Іван Ромашов, керівник відділу аналітики в robota.ua.

У дослідженні Highload, яке ми згадували вище, аналітикиня Djinni Олена Руденко зазначила, що у маркетингу та Lead Generation вищі шанси знайти роботу в IT без досвіду або з мінімальним досвідом. Також, на її думку, проблема найму новачків загострюється через те, що наразі на ринок виходить забагато QA та JavaScript розробників.

Рекрутингове агентство Talando IT Recruitment Agency пояснює наплив великої кількості новачків у ІТ-галузь тим, що у другій половині 2022 року розповсюджувався наратив, що українська ІТ-індустрія «єдина вистояла скрутну годину». Це спричинило наплив світчерів з обмеженим розумінням ринку та без досвіду, але з великою активністю в пошуку роботи.

Керівник освітніх програм EPAM University Денис Гриньов прогнозує, що запит на спеціалістів рівня джуніор і у 2024 році залишиться невисоким. Проте EPAM наступного року все ж планує залучити до роботи вдвічі більше молодих спеціалістів.

Щодо зарплати, наразі фахівці без досвіду отримують $500, розробники з річним досвідом можуть отримувати від $544 до $950, а їхні колеги з понад семирічним досвідом роботи – $5 тис. на місяць. За даними IT Research Ukraine, загальна медіана доходу в Україні становить $2630, що на $270 більше ніж у 2022 році. Найбільше IT-фахівців у віковій категорії від 26 до 35 років, третина спеціалістів – жінки.

Згідно з дослідженням, у кожного десятого фахівця знизилися доходи. Утім, у порівнянні з минулим роком частка спеціалістів, чий дохід зріс, збільшилася. У 2022 таких було 14%, цьогоріч утричі більше – майже 44%. 

Дія.City розростається, а її резиденти об’єднуються

У 2023 році простір Дія.City продовжував активно розвиватися – за цей рік до нього приєдналися близько 350 нових резидентів. Всього в Дія.City 740 компаній, у яких працює майже 60 тис. фахівців. Серед всіх резидентів понад 30 з переліку 50 найбільших ІТ-компаній України. Про це повідомили у пресслужбі Дія.City. 

Також цьогоріч в просторі відбулися зміни: тепер резидентами можуть стати компанії, які виробляють безпілотники, відповідають за їх технічне обслуговування, а також надають послуги з навчання керування такими засобами.

Наступне оновлення простору – 16 топових компаній, серед яких Reface, Monobank, Ajax Systems, MacPaw, Mate academy, NP Digital, Genesis, Roosh, створили об’єднання, яке допоможе представляти інтереси ІТ-компаній при взаємодії з держорганами.

А у вересні стало відомо, що половина резидентів Дія.City перейшла на податок на виведений капітал. Як зазначає Михайло Федоров це важливий інструмент зокрема для продуктових компаній: «Завдяки ПнВК вони реінвестують у розвиток та масштабуються. Одна з компаній, яка виробляє продукти для оборонної промисловості країни, побудувала цілу R&D-лабораторію».

Через війну особливу увагу в Дія.City приділяють розвитку Defense Tech. Вже є 70 компаній-резидентів в цьому напрямку. Серед них виробники повітряних, наземних та водних дронів, засобів РЕБ, тепловізорів, систем на базі ШІ та багато іншого. І це не лише українські компанії. Зокрема, нещодавно резидентом простору став німецький виробник дронів Quantum Systems. Компанія ухвалила рішення про початок виробництва дронів в Україні та побудову тут R&D-центру.

У 2024 році в Дія.City планують розширювати перелік кваліфікованих видів діяльності: «Ми бачимо величезний запит на розробки в секторі MedTech та HealthCare – це біонічні протези та інші human augmentation технології. Ми хочемо, щоб вони мали можливість розвиватися завдяки Дія.City», – повідомили у пресслужбі.

Також у 2024 році Дія.City планує більше уваги приділяти міжнародній комунікації та формуванню іміджу України як технологічної держави з величезним потенціалом і можливостями для розвитку бізнесу, а також просуванню українського ІТ на міжнародній арені.

2023 рік очима IT-підприємців: зростання, падіння, виклики

Якщо описати 2023 рік по відповідях опитаних нами ІТ-компаній, то це буде три слова: «Зростання, падіння, виклики». Стало складніше залучати іноземних клієнтів та будувати команди в Україні. Через падіння ринку не вдалося досягнути поставлених цілей. Кількість співробітників скорочується. Але попри це хочеться додати четверте слово 2023 року: «…і знову зростання». Бо компанії знаходять нові можливості: в технологіях, масштабуванні, в збереженні команд та контрактів.

Віцепрезидент EPAM Україна Степан Мітіш розповів, що у 2023 році компанія продовжує надавати послуги сотням міжнародних клієнтів. Зокрема українські фахівці активно долучаються до розвитку ІТ-рішень на базі технологій ШІ: в серпні цього року компанія запустила DIAL – уніфіковану генеративну платформу ШІ. Вона допомагає бізнесам пришвидшити експерименти та інновації в широкому спектрі LLM та застосунків на основі штучного інтелекту.

Окрім того, в Україні EPAM доєднується до роботи з державним і громадським сектором. Нещодавно компанія разом з Міністерством цифрової трансформації завершила перший етап проєкту трансформації Державної служби статистики України. Також на волонтерських засадах близько 200 спеціалістів компанії реалізували 25 IT-рішень на запит державних органів та громадських організацій з початку повномасштабного вторгнення.

CFO у Ciklum Андрій Оксенюк зазначив, що у 2023 році у компанії не стало менше проєктів, хоча наприкінці 2022 року прогнози були песимістичні.  Контракти вдалося втримати завдяки створенню спеціальних умов для клієнтів, які продовжують співпрацювати з українськими фахівцями. 

«У 2023 ми ініціювали нові проєкти з вже наявними клієнтами, які переконалися в дієвості нашого ВСР (business continuity plan) плану. Паралельно використовуємо всі можливості для росту в Індії, центральній та східній Європі», – розповів він.

Водночас Оксенюк наголосив, що залучати нових клієнтів та створювати команди в Україні зараз складно. Українська команда Ciklum за час повномасштабного вторгнення зменшилася з понад 3 тис. фахівців до 2650 осіб. Головні причини зміни чисельності персоналу: перехід релокованих колег на локальні контракти в країнах перебування, а також завершення деяких проєктів.

Проте компанія робить все можливе, щоб співробітники не відчували турбулентності. Зокрема, зберігає робочі місця всіх фахівців, які нині служать у лавах ЗСУ. По завершенні проєкту фахівці можуть певний час залишатися на бенчі поки Ciklum підбирає їм нові проєкти.

CEO Boosta Дмитро Бондар визнає, що 2023 рік був складнішим, ніж 2022. Основним викликом та невдачею для проєкту стало суттєве падіння ринку. Через це команді не вдалося досягнути поставлених цілей. Але в компанії впевнені, що подібні періоди потрібні, адже вони загартовують та роблять бізнес сильнішим.

Водночас у Boosta запустили стартап-інкубатор Boosta Startup Factory, а інвестиційний фонд компанії Burner посів п’яте місце у рейтингу українських IT-інвесторів 2022-2023 за версією онлайн-видання AIN.ua.

Загалом Boosta підтримала інвестиціями або запустила з нуля 17 різноманітних проєктів. Рік також видався багатий на досягнення: компанія вперше увійшла до списку топ-50 ІТ-компаній України за розміром за версією DOU, потрапила до списків кращих роботодавців України за версіями UGEN та Studpoint. Також увійшла до рейтингу ІТ-компаній, що найбільше дбають про Україну та українців від Highload, потрапили до списку ТОП-100 галузевих лідерів від delo.ua.

За словами СЕО Boosta, наразі пріоритетна ціль команди – пройти через турбулентний період змін і трансформацій та віднайти нові можливості для росту та розвитку компанії. 

«Більш довгострокова ціль, яка нас драйвить – досягнути мільярдного обороту. Ми не знаємо, скільки часу нам для цього знадобиться, але рухаємось далі з таким орієнтиром», – додає Бондар.

Засновник і СЕО Belkins Владислав Подоляко розповів, що у 2023 році компанії вдалося вирости на 30%, а команда поповнилася талановитими людьми з різних куточків світу. За його словами, ріст компанії виявився не такий, як очікували, але він є і цим варто пишатись.

«Я не розцінюю цей період як рецесію. Це більше схоже на “софт лендінг”. Так, у світі є економічний спад, але він контрольований і не досяг рівня рецесії. З ефективним управлінням цілком можливо її уникнути», – коментує СЕО.

Він додав, що у 2023 році компанія витратила півмільйона доларів на продукти, які не вийшли на ринок. Але він вважає, що це були інвестиції в досвід  і вони обов’язково окупляться.

У 2024 році компанія планує збільшувати базу клієнтів, кількість людей в команді, запускати нові продукти, продовжувати впроваджувати ШІ у продукти й бізнес-процеси, а також диверсифікувати ризики.

Бум інвестицій в ШІ та розвиток military-tech стартапів

У 2023 році стартапи в галузі штучного інтелекту залучили як мінімум $155 млрд інвестицій. Серед них український освітній стартап Preply – він отримав $70 млн на розвиток ШІ-технологій. Команда компанії зросла до 500 співробітників 60 різних національностей у 30 країнах світу. 

В  IТ Ukraine Association визнають, що з повномасштабним вторгненням, залучати інвестиції стало складніше. І слід враховувати не лише активні воєнні дії, а й загальносвітову тенденцію – обсяг венчурного фінансування у світі різко скоротився в порівнянні з минулими роками. Деякі експерти навіть називають 2023 найгіршим роком для стартапів та венчурної індустрії як мінімум за останнє десятиліття.

Венчурні інвестори стають обережнішими – укладання угод займає більше часу. Це відбувається через невизначеність геополітичного та макроекономічного середовища та занепокоєння щодо потенційної прибутковості, відсутності виходів на ринок, високих відсоткових ставок тощо. 

Не дивлячись на загальне зниження активності інвесторів, як локальні, так й іноземні фонди продовжують вкладатись в українські проєкти. З початку повномасштабного вторгнення 33 українські стартапи отримали гранти та лише три проєкти призупинили діяльність.

Загалом 2023 рік за перше півріччя приніс 42 інвестиції на $92 млн в українські проєкти. Ось найбільші вкладення після Preply:

• Releaf Paper – стартап, який виробляє папір та тару з опалого листя, планує залучити 8 млн євро, 4 з них – це гарантовані інвестиції від ЄС. Ці гроші підуть на побудову двох нових невеликих фабрик або однієї великої в іншій країні.
• Український стартап Propertymate, який працює на ринку нерухомості в США, залучив $5,5 млн інвестицій від американських та українських інвесторів. Він займається розробкою платформи, яка дозволяє покупцям нерухомості знайти інформацію про новобудови. 
• Instock, що працює над роботизованим сервісом для складів, залучив $3,2 млн. 
• Блокчейн-стартап Stroom, що розробляє протокол для Lightning Network – платіжного протоколу для операцій з різними блокчейнами залучив $3,5 млн.

У Львівському ІТ Кластері наголошують, що розвиток стартап-екосистеми може стати однією з точок відновлення та зростання для повоєнної економіки України. Особлива увага зараз прикута до military-tech, для якого запустили кластер Brave1. 

Олександр Борняков в інтерв’ю SPEKA розповів, що ​​у Brave1 за останні три роки було 3 тис. стартапів у напрямі military-tech, а лише від 21 квітня прийшло майже 600 заявок. І додає, що «конкуренція там шалена». 

Найбільше надходить пропозицій щодо безпілотних апаратів – їх сотні. Менше за іншими напрямами, наприклад, рішень щодо розмінування. «Ми можемо побудувати на цій галузі велику частку ВВП, це багато робочих місць і це індустрія з високою доданою вартістю. Ми можемо як країна круто на цьому заробляти у наступні десятки років», – оцінює ситуацію Борняков. 

Міністр цифрової трансформації Михайло Федорів вважає, що у найближчі роки напрям military-tech стане трендом у всьому світі, а в України є всі шанси стати країною №1 за розвитком військових технологій.

Щоб досягнути такого результату, Український фонд стартапів вже перейшов «на воєнні рейки» і сфокусувався на підтримці проєктів подвійного призначення. Зокрема, в рамках змагання українських стартапів на IT Arena 2023 фонд нагородив три стартапи  Defense Tech напрямку:

1. Стартап Himera – $10 000
2. Стартап Zvook – $8 000 
3. Стартап Falcons – $5 000 

Цьогоріч три українські стартапи були відзначені на CES Innovation Awards й отримали відзнаку Best of Innovation 2024 року: Esper Bionics – біонічний самонавчальний протез руки, Knopka – хмарне рішення для лікарень та будинків для людей похилого віку, Optysun – революційна портативна система очищення води. Також у список 50 найкращих європейських стартапів 2023 року потрапила українська EdTech-компанія Headway. За наступні два роки її капіталізація може сягнути $1 млрд.

Українська кофаундингова ІТ-компанія Genesis вирішила навіть розвинути свій напрямок розвитку стартап-індустрії та створити велику освітню екосистему – TRMNL4. Вона має об’єднати фаундерів з досвідом Genesis, провідних міжнародних компаній Meta, AWS, Notion та інвесторів.

Зараз існує 4-5 великих фондів, які створені саме для України. Там доступно приблизно $200 млн для українських стартапів. «На жаль, нам поки що не потрібно більше, – зазначає Борняков, –  у нас немає, як в Ізраїлі, тисячі стартапів на мільйон людей, у нас в 10 разів менше». За такою статистикою навіть, якщо у  нас з’явиться вдвічі більше грошей, їх не зможуть освоїти.

Проблеми з залученням клієнтів, виїздом за кордон та бронюванням

ІТ-галузь іноді вимушена працювати «попри», а не «завдяки». Вона стикається з викликами воєнного часу – неможливістю виїзду за кордон та мобілізацією. Представники IT-індустрії чесно визнають, що неможливість виїзду впливає на залучення нових клієнтів.

Про це каже керівник Хмельницького ІТ кластера, засновник і CEO компанії Stfalcon Степан Танасійчук: «Конференції, рад-шоу – це великий канал лідогенерації, а особистий контакт завжди більш ефективний, ніж холодний дзвінок. Через неможливість вільного виїзду галузь дуже багато втратила, особливо за минулий рік, коли клієнти були готові активно підтримувати Україну».

CEO Вінницької IT-Асоціації Дарія Нишпорська також наголошує, що проблема з виїздом є і вона шкодить ІТ-галузі: «Якщо компанія не має змоги виїхати та взяти участь у заходах, то в чинних клієнтів виникають питання безпеки свого проєкту, не зважаючи на забезпеченість безперебійним інтернетом, Starlink та іншим».

Інша проблема – бронювання айтівців. На 11 жовтня 2023 в Україні заброньовано 3,5 тис. спеціалістів зі 157 технокомпаній, свідчить надана Forbes статистика Мінцифри. Це менше 1% від усієї індустрії, яку профільна асоціація IT Ukraine оптимістично оцінює у майже 363 тис. фахівців. Приріст із вересня – дві сотні заброньованих айтівців. 

Попри те, що цьогоріч у Мінцифри збільшили перелік критеріїв для бронювання й опублікували оновлений гайд для компаній, представники ринку не задоволені процедурою. На думку керівника Хмельницького IT Кластера наразі вона «доволі архаїчна». Він наголошує, що заброньованих айтівців у регіоні одиниці. Тому ставлення учасників кластера до «єБронювання» розділилося – частина компаній в нього вірить, інші – ні.

«Ми чекаємо на відповідь на заявку щодо бронювання ключових працівників, відправлену в кінці вересня», – розповів Танасійчук в інтерв’ю dev.ua на початку грудня.

CEO Вінницької IT-Асоціації Дарія Нишпорська  також наголошує, що «палки в колеса» під час процедури бронювання ставлять буквально на кожному етапі та сама процедура має певні вади. Нишпорська бачить загрозу передусім для маленьких компаній і стартапів, які тримаються на кількох ключових людях: «Великий ризик того, що вони просто перестануть існувати. Мобілізація ключових спеціалістів також посилює проблему безробіття», – зазначає СЕО Вінницької IT-Асоціації.

Можливо ситуація зміниться після запуску єБронювання в «Дії». Мінекономіки обіцяло запустити механізм електронного бронювання до кінця 2023 року

Силовики проти бізнесу, а бізнес проти масок-шоу

Цьогоріч низка бізнесменів заявили про посилення тиску на бізнес з боку держави. Причому маски-шоу торкнулись абсолютно різних індустрій: HoReCa, гемблінгу, рітейлу, ІТ. У 2023 обшуки проводили у львівському ресторанному холдингу !Fest, в офісі беттингового оператора Cosmolot, та навіть у Comfy.

Візити правоохоронців в IT-компанії почались у лютому, коли вони провели обшуки в офісі компанії MacPaw та в помешканні її засновника Олександра Косована в Києві. Слідчі дії стосувались земельних ділянок, які компанія придбала раніше.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, коментуючи обшуки, заявив, що не можна зупиняти роботу компанії через ділянку землі, враховуючи те, що, за словами власника, він був готовий надати всі матеріали до розгляду справи.

«Подібні підходи вбивають будь-який інвестиційний клімат країни. Тим паче під час повномасштабної війни», – сказав він тоді.

Пізніше у генпрокуратурі визнали, що в обшуках компанії MacPaw все ж не було нагальної потреби. Водночас, після масок-шоу в компанії в Раді зареєстрували законопроєкт «Маски-шоу стоп», який ініціював сам Федоров. Станом на 15 грудня 2023, він досі перебуває на розгляді у відповідному комітеті.

У травні у чернівецькій компанії ImproveIT Solutions правоохоронці провели обшук і вилучили ноутбуки. Причиною було розслідування роботи порностудії, до якої, як стверджували в ImproveIT Solutions, компанія не має жодного стосунку, окрім спільного інтернет-провайдера. 

Правоохоронці дослідили дані файлової системи, історію браузерів та месенджерів, а також програмний код. В результаті вони не знайшли порнографії, або ознак віддаленого адміністрування вебстудії по створенню, розповсюдженню та збуту порнографічної продукції.

У серпні скандальний нардеп Микола Тищенко разом з поліцією прийшов з обшуками в офіс ізраїльської IT-компанії Wix у Києві. Як виявилось, він шукав кол-центр, який знаходиться в приміщенні того ж бізнес-центру, де й офіс Wix, але помилився поверхом і вломився саме до них з криками, що в приміщенні є ознаки кол-центру.

Вже у листопаді помилково з обшуками співробітники СБУ прийшли до білого хакера і засновника проєкту HackYourMom Микити Книша. Хакер пояснив, що правоохоронці помилилися адресою, тож обшук не відбувся.

Звітність по контрольованим іноземним компаніям або СУП проти КІК

Проблеми з бронюванням і можливі обшуки – не єдине, що турбує ІТ-індустрію. Вже з весни КІК (контрольовані іноземні компанії) – підприємства, зареєстровані за межами України, будуть змушені звітувати перед державою. Перший звіт про КІК за 2022 рік юридичним особам необхідно подати разом із податковою декларацією за 2023 рік до 1 березня 2024 року. Експерти називають правила КІК в Україні значно гіршими, ніж в багатьох інших юрисдикціях. 

У жовтні Спілка українських підприємців закликала парламент відмовитись від подання звітності щодо КІК на час дії воєнного стану. Там впевнені, що введення такої звітності в умовах воєнного стану відкриває дані про міжнародні бізнес-групи українських підприємців та може завдати шкоди їхній діяльності з боку спецслужб рф, а витрати, які спричинить підготовка до цієї звітності, є непріоритетними – значно краще направити ці кошти на підтримку ЗСУ. Крім цього, в СУП не виключають, що недоброчесні правоохоронці можуть використовувати звітність по КІК для тиску на бізнес. 

Співзасновник Genesis Володимир Многолєтній заявив, що в Україні й так поганий бізнес-клімат, тому створювати нові точки тиску на нього – не дуже добра ідея. Він впевнений,  що декларування КІК матиме зворотний ефект – замість зростання доходу держави від податків, буде відтік підприємців.

«Одна з найважливіших речей – зберегти прошарок українського бізнесу. Якщо через поганий бізнес-клімат відбуватиметься масовий витік українських підприємців до інших юрисдикцій, довгостроковий вплив на країну буде просто жахливим», – вважає Многолєтній.

Засновник і CEO компанії MacPaw Олександр Косован також заявив, що такі зміни зараз не на часі. 

«На жаль, довіри до держави та силових структур абсолютно немає, бізнес-клімат в Україні давно вже не був таким хмарним. Відкриття звітності про КІК ще більше підживить апетити та тиск на робочий бізнес та створить додаткові загрози від агресора. А найгірший сценарій, що я бачу – у нас в країні просто не залишиться підприємців які готові тут працювати!», ­– наголосив Косован.

Чим живе крипторинок: глобальне падіння та очікування реформ в Україні

Український ринок криптовалют також жив цього року в очікуванні великих змін. На початку весни НБУ заблокував фіатні канали та заборонив власникам біржових криптогаманців виводити з них кошти гроші. Чи вбило це індустрію? На щастя, поки що ні. 

Проте крипторинок досі знаходиться в тіні, і це не влаштовує владу. За даними щорічного дослідження World Crypto Adoption Index 2023, Україна займає пʼяте місце у світі за використанням криптовалют, і поступається лише Індії, Нігерії, Вʼєтнаму та США. Очільник Мінцифри Михайло Федоров впевнений, що вивести цей бізнес з тіні допоможе спеціальний податковий режим.

У листопаді 2023 року в Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10225 про оподаткування криптовалют, створений спільно з компанією Ernst and Young, однак його швидко розкритикували. Зокрема невдоволення критиків викликав розмір податку в 19,5% (18% з інвестиційного прибутку та 1,5% військового збору). Також автори проєкту хочуть, аби криптоінвестори підраховувати свої прибутки або збитки самостійно, а потім звітували про них у податковій декларації. 

Зрештою, того самого місяця в Раду надійшов і другий законопроєкт – №10225-1,про обіг віртуальних активів в Україні над яким працювали безпосередньо Мінцифри разом з депутатами та бізнесом. Вони пропонують ввести податок на доходи фізичних осіб – за ставкою 5% протягом перших трьох років, за ставкою 9% протягом наступних п’яти, після чого буде застосовуватися загальна ставка податку 18%.

«Продовжуємо працювати над запуском легального ринку криптоактивів. Це один із найдинамічніших секторів, без якого складно побудувати потужну цифрову економіку», – повідомив Федоров.

Проте, що ж відбувалося цього року на ринку криптовалют у світі та чи стабільна ситуація в Україні? Світовий ринок криптовалют переживає не найкращі часи. Залучення коштів у III кварталі цього року було найнижчим з IV кварталу 2020 року та знизилося на 21,4% ($164 млн) у порівнянні з попереднім кварталом. Водночас більшість найпопулярніших криптовалют зросли в ціні у 2023: зокрема Solana – на 113,73%, Bitcoin – на 63,05%, Etherium – на 39,9%. 

Водночас в Україні спостерігається найбільше зниження обсягу криптовалютних транзакцій, у порівнянні з минулим роком. Про це говориться у дослідженні Chainalysis. На це вплинули як труднощі, спричинені війною та забороною НБУ на вивід коштів з криптогаманців, так і міграція українців і компаній (включно з криптоплатформами) до інших країн Європи. Один з таких прикладів – криптобіржа Kuna, яка через повномасштабну війну перенесла свою штаб-квартиру до Литви та сфокусувалася на європейському ринку.

Прогнози на 2024 рік: очікувати на зліт чи падіння?

Навіть попри війну українська IT-галузь може зростати, якщо буде ріст глобальної економіки. Керівник Хмельницького ІТ кластера Степан Танасійчук зазначає, що Україна має ряд переваг, тому і після перемоги матиме хороші перспективи. Зокрема називає такі плюси: 

• потужна ІТ-екосистема – курси/мітапи/конференції/комʼюніті/кластери тощо;
• сильні ЗВО і загалом доволі розвинена культура навчання;
• люди, з європейським менталітетом, які вільно знаходять спільну мову з американським, канадським, європейськими колегами чи клієнтами; 
• відносно зручний часовий пояс;
• значна частина IT-спеціалістів гарно знає англійську мову;
• сильні продуктові компанії, які можуть конкурувати на глобальній арені.

Але поки ми практикуємо реалістичний оптимізм – яким буде 2024 рік для ІТ-галузі, вона змінюється вже зараз. Наприклад, у 2023 році в EPAM почали активно працювати з темою повернення та адаптації ветеранів і підтримкою їхніх родин.

«Загалом в  нашій команді вже звільнилися зі служби в  Силах оборони близько 40 людей, проте ще близько трьох сотень наших колег залишаються на службі. Тож команда працює над політикою компанії, щодо підтримки таких колег», – прокоментував Дмитро Якимець, керівник проєктів ESG, EPAM Україна.

А  SoftServe спільно з громадським простором VeteranHub запустили безоплатний курс для українських ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей, які хочуть спробувати себе в ІТ.

CEO проєкту Superhumans Ольга Руднєва наголошує: «У вашій компанії працюватимуть ветерани! Це вже зараз мають усвідомити лідери. Треба пристосувати робочі місця, знайти спільну мову, підготувати колективи».

І українські ІТ-компанії вже готуються. До викликів війни й до викликів Перемоги.