Продавав на ринку дитячі шапки й капусту, зараз керує компанією з 62 співробітниками. Історія засновника криптопродукту GEO Pay Максима Дем’янюка

Максим Дем’янюк

У 18 років Максим Дем’янюк продавав капусту на ринку в Коломиї. Тоді він і не уявляв, який шлях його чекає попереду: від першого бізнесу в 17 років до заснування фінтех-стартапу та роботи в Мінцифрі.

Криптостартап GEO Protocol Дем’янюк заснував 2015 року, а вже 2019-го нью-йоркська інвестиційна компанія CoinFund оцінила його в $4 млн. Правда, незабаром стартап закрився, але його засновник не здався і створив ще один продукт – GEO Pay. Це платформа, яка працює як фіатний шлюз – коли ви за звичайні гроші купуєте цифрові активи.

Geo Pay

Редакція MC.today розпитала Максима про перші спроби бізнесу, про те, як він з боргом в $1 млн запустив мережу супермаркетів, а потім перейшов з ритейлу до криптоіндустрії.

Від боргу в $1 млн до власної мережі супермаркетів

Я заснував перший «бізнес» у 16 років – зв’язав 1 тис. дитячих шапочок, продав 20 з них й заробив $10. Решту роздав родичам і знайомим. Це був кумедний досвід, після якого я зрозумів, що не вмію ані продавати, ані комунікувати, ані планувати. Жартую, що навичку комунікації з покупцями я «прокачав» трохи пізніше – на ринку, де у 18 років продавав капусту. Там я заробив перші $100.

Ще я торгував соняшниковою олією – першим в Івано-Франківській області почав розливати її у пляшки для продажу. Заробив $1 тис. і у 21 рік вклався в гуртову торгівлю продуктами – це приносило десь $300 на місяць. Пізніше я спробував обмінювати оборотні та запозичені кошти з гривні на долари. І так «прогорів» на $35 тис. Борг я віддав за два роки – завдяки тій же гуртовій торгівлі, яка приносила вже $50 тис. на рік.

У 27 я доріс до власної компанії – створив «Дем’ян Сервіс». Купив три склади в Коломиї за $900 тис., з яких $720 тис. взяв у кредит. Того ж 2006-го відкрив перший супермаркет «Соломон». Усе йшло класно – я заробив перші $200 тис. за рік на дистрибуції продуктів. І тут сталася криза 2008 року – а в мене $1 млн боргів перед банком і мінусовий бізнес.

Було дуже складно, але в мене є принцип: якщо ти усвідомлюєш проблему, то вона на 50% вирішена. Я розумів, що потрібно придумати щось швидке, дешеве в реалізації та унікальне на ринку. Відкривати ще один традиційний супермаркет не було сенсу.

Почав аналізувати ритейл. Тоді була проблема – він користувався оборотними коштами виробників, що призводило до перекосів з націнкою.

Я подумав: а чому б не зробити мережу магазинів без націнки? Такий собі офлайн-Amazon для гуртових виробників: на стелажах розставити їх продукцію, а вони б самостійно управляли ціною замість дистриб’ютора. А мій заробіток – комісія за чек. Так, 2010 року з’явилась мережа магазинів «Торба».

Тоді в Україні не було нічого подібного. «Торба» почала приносити такий дохід, що за п’ять років я повернув борги, а мережа виросла до 25 супермаркетів. У 2022 році оборот «Торби» перевищив 2 млрд грн на рік.

Альтернатива звичайним грошам

За освітою я фінансист, тому мене завжди цікавила історія грошей і нестандартні моделі економіки. Я міркував, чи можливо створити альтернативу товарно-грошовим відносинам. І вирішив спробувати це зробити.

2015 року я заснував проєкт GEO. Це не відразу був криптопроєкт. Спочатку це була цифрова екосистемамережа взаємопов'язаних цифрових технологій, платформ і послуг для взаємодії між користувачами. Я хотів втілити експеримент – перевірити, чи можуть люди жити без грошей, а замість них розраховуватися між собою погашенням якихось потреб.

Наприклад, людині надають послугу ремонту квартири, а вона натомість «розплачується» ремонтом машини на власній СТО. Усі програмісти відмовлялися писати таку систему, але мене це не зупиняло. Врешті таки вдалося зібрати команду таких же диваків, як я, яким було цікаво, чим це обернеться.

Ми створили гібрид платіжної системи й соцмережі. Усі користувачі знали одне одного через кілька рукостискань і могли будувати на цьому фінансові зв’язки. Коло знайомих ставало соціальним капіталом, а екосистема GEO дозволяла зацифрувати його та використовувати для взаєморозрахунків за товари, послуги тощо.

Технічно ми впорались – екосистема працювала. Але як впровадження нової моделі економіки це не пішло: людям було не так цікаво, як нам. Два роки ми проіснували тільки на ідеї змінити світ, а потім тимчасово закрили проєкт.

Як змінювалася концепція GEO

Після GEO в мене з’явилося багато знайомих у криптоіндустрії – у цій сфері є схожі технічні рішення з обміну активами. 2018-го я вирішив повністю змінити бізнес-модель і концепцію GEO й почати працювати із криптовалютою. Так з’явився стартап GEO Protocol.

У нас вже була готова технічна інфраструктура, яка передбачала процеси платежів. Ми просто адаптували її під операції із криптою – написали протокол з відкритим вихідним кодом, який поєднує блокчейн і традиційний світ фінансів. І 2019 року вийшли на глобальний ринок: залучили інвестиції від нью-йоркської компанії CoinFundінвестиційна та дослідницька компанія, що спеціалізується на криптоактивах, заснована 2015 року, яка оцінила наш проєкт у $4 млн.

Ми витрачали ресурси на розвиток технології, але приділяли менше уваги продукту, який можна буде продавати. Зараз я думаю, що такий підхід був помилкою. Невдовзі після інвестицій CoinFund ми потрапили у «криптозиму», і програми з фінансування згорнули.

Вирішили: ок, у нас є функціонал, що працює, будемо просувати продукт. У GEO Protocol тоді вже з’явились клієнти, і ми вирішили їх утримати.

Коли гроші від інвесторів закінчилися, я почав вкладати власні. Наша команда в той час зменшилася до трьох людей. Але я не опустив руки, і ми почали просувати GEO Protocol на крипторинку без сторонніх інвестицій. Це дало результат.

Зараз у GEO працюють 62 співробітники, ми розвиваємо два продукти. GEO Protocol зв’язує традиційний фінансовий сектор і великий криптобізнес. Якщо пояснювати технічною мовою: ми створюємо екосистему, у якій банки та великі криптобіржі можуть безпечно обмінюватись активами. По суті, це платформа, яка поєднує P2P-платежі – перекази від однієї людини до іншої – та операції з поповненням і виведенням цифрових активів і фіатних грошей.

Другий продукт GEO Pay – ABEX, криптообмін за API, він працює як фіатний шлюз, коли ви за звичайні гроші купуєте цифрові активи.

За три роки в нас відбулось три кардинальні зміни команди. Перший наш склад був таким собі «гаражним» варіантом – приєдналися люди, які, як і я, готові були займатися проєктом з незрозумілими перспективами. Другий склад команди був з більш кваліфікованих людей. А третю зміну ми проходимо зараз – шукаємо фахівців, які мають досвід виходу на глобальний ринок.

Щодо керування: ще з часів ритейлу я зрозумів, що мені не подобається працювати у звичному форматі, коли є директор і тільки він приймає важливі рішення. Тому в GEO інший формат – ми «бірюзова» компанія. Це коли немає строгої ієрархії – кожен співробітник сам визначає цілі, задачі й ухвалює рішення на своєму рівні.

Усі ці роки я поступово вчуся зовсім по-іншому мислити. Раніше я перетягував досвід бізнесу в офлайні в онлайн. І це було помилкою. Наприклад, у ритейлі ви три місяці розробляєте концепцію та формат, а наступні роки їх масштабуєте. У продуктових компаніях, онлайн-стартапах, створення продукту – це нескінченний процес. Ви отримуєте зворотний зв’язок від користувачів і згідно з ним постійно щось змінюєте.

70% клієнтів з України – це перевага і проблема

До 2022 року нам вдавалось успішно розвиватись. У GEO Pay зробили понад 300 тис. транзакцій, а український крипторинок був одним з найпросунутіших.

Згідно з індексом компанії Chainalysis, який вимірює вкладення громадян у крипту, Україна посідала третє місце у світі. Я півтора року був радником у Мінцифрі, брав участь у розробці законодавства щодо криптовалют. Можу сказати, що в нас були величезні перспективи – закон міг створити ґрунт для розвитку цілої індустрії.

Тому для мене стало несподіванкою, коли цього року через рішення НБУ фінансові компанії перестали обслуговувати крипторинок. Тобто в нашій країні фактично перестали працювати будь-які платіжні системи. Вийшло так, що держава в намаганні «навести порядок» на ринку заодно вбила можливості для цілої індустрії.

Ми в компанії теж це відчули. На сьогодні 70% клієнтів GEO Pay і GEO Protocol з України. Це стало нашою перевагою, бо ж хочемо розвивати український крипторинок. Але на тлі всіх заборон – і проблемою.

Тому ми зараз стали активніше масштабуватись на інші країни – Казахстан, Індію, Східну Європу.

Я думаю, що крипторинок в Україні найближчим часом зменшиться в 3–5 разів. Попри все, українські криптокористувачі залишаються одними з найпросунутіших у світі.