Розумні насадки на милиці та інвестиції в науку: як ComeBack Mobility змінює підходи до реабілітації

Український стартап ComeBack Mobility трансформує застарілі підходи до реабілітації після травм. Ця компанія починала зі смартнасадок на милиці, а сьогодні вона створює data driven протоколи для лікарів та пацієнтів. Як за кілька років змінились «розумні» насадки ComeBack Mobility, у чому особливості роботи в MedTech, про інвестиції в науку в Україні, а також про місію і плани розповів засновник компанії Ілля Попов.

Ілля Попов розповів про розумні насадки на милиці від ComeBack Mobility, інвестиції в науку в Україні та подальші плани. Фото: Ілля Попов

ComeBack Mobility – це український стартап, який розробляє data driven протоколи осьового навантаження та «розумні» насадки на милиці для реабілітації після травм опорно-рухового апарату. Пристрої підказують пацієнту, з якою силою наступати на травмовану кінцівку, і передають інформацію реабілітологу для відстеження дотримання режиму лікування.

«Найбільші зміни відбуваються в софті»

Упродовж останніх років наші насадки на милиці значно змінились. Перші з них друкувались на 3D-принтері й комплектувались батарейками, що потребували частої заміни – зараз це акумулятори, що тримають заряд до одного місяця. Також раніше фіксувати насадку на милиці потрібно було скотчем – зараз у нас запатентована система, яка адаптується до діаметра милиці. Це те, що стосується хардверної частини. Але найбільші зміни відбуваються саме в софті.

Фото надав Ілля Попов

Насамперед у нас з’явилися дуже детальні репорти – по кожному пацієнту можна завантажити звіт про те, у який день і скільки кроків робила людина, з якою силою наступала, чи є відхилення від програми реабілітації, який рівень болю чи ступінь набряку. Коли система бачить, що набряк чи больові відчуття мають негативну динаміку, з’являється поп-ап із рекомендаціями, до прикладу, прикласти лід, укласти кінцівку вище за рівень серця, або припинити ходити – тобто ми рухаємось у бік помічника – реабілітолога, який завжди поруч (у пацієнта в смартфоні) і дає індивідуальні рекомендації.

Також додався функціонал із вправами. Свого часу ми звернули увагу: щоб людина почала якомога раніше ступати на ногу, тобто давати осьове навантаження на кінцівку, а це і є мета мобілізації і прискорення формування кісткового мозолю, потрібно мінімізувати відчуття болю. Цікаво й те, що цей біль люди відчували здебільшого не в зоні перелому, а в області ахіллового сухожилля. Так відбувалось через те, що внаслідок остеосинтезу великогомілкової кістки інтрамедулярним стрижнем ахіллове сухожилля вкорочується. Тому ми додали спеціальні вправи, що дозволяють пацієнтам розтягнути його до 7-го дня після операції.

Чи планується інтеграція штучного інтелекту

Щодо AI – це стало дуже модним у всьому світі, але я нечасто бачу справді вартісні AI-стартапи. Річ у тім, що зараз дані для навчання штучного інтелекту беруть переважно або зі спільного доступу, або купують. Ми ж підемо іншим шляхом і навчатимемо свої алгоритми винятково на даних, яких у всьому всесвіті немає ні в кого, окрім нас. Це фізіологічні дані пацієнта,  рентгенологічні післяопераційні знімки і дані про кроки та навантаження з моменту операції до повного відновлення.

Як працюють «розумні» насадки на милиці

Насадки ComeBack Mobility кріпляться безпосередньо до милиць і передають на смартфон пацієнта інформацію про кількість кроків, і про силу з якою він ступає на травмовану кінцівку, а в мобільному застосунку пацієнт вказує свої больові відчуття та рівень набряку. Лікар може аналізувати ці дані дистанційно й за потреби знизити рівень навантаження чи сесії ітераційної ходьби. Пацієнт отримує підказки через смартфон – голосом і через світлову індикацію на девайсах.

Фото надав Ілля Попов

Алгоритм визначення навантаження насправді простий. Під час кроку є момент, коли здорова нога відривається від підлоги, і в цей момент її маса перерозподіляється між хворою ногою і помічними девайсами – милицями, ходунками або тростиною. Ми ретроспективно знімаємо пікові значення з насадок на милиці й отримуємо точний показник навантаження, який припадає на хвору ногу.

Наприклад, якщо моя маса 80 кілограмів і я сумарно на дві милиці тисну із силою 50 кілограмів, це означає, що на хвору кінцівку припадає 30 кілограмів. При цьому ми враховуємо каданс та тип триточкової ходьби (приставний крок або крок з одночасним виносом милиць та хворої ноги).

Спочатку були устілки

Ідея створення саме насадок доволі випадкова. Ми починали з устілок, але досить швидко впевнились у тому, що цей продукт непридатний для масового комерційного випуску. Насамперед пацієнта потрібно буквально змусити постійно носити їх і засовувати у все взуття впродовж усього періоду реабілітації, до прикладу, протягом пів року.

Устілки непрактичні із цього погляду – вони важко адаптуються до різних типів взуття, виникають складнощі, якщо людина ходить вдома боса, додамо до цього зношування, потребу в постійному заряджанні устілки, неприємний запах через контакт зі шкірою. Ну і це продукт для індивідуального використання.

Насадки на милиці на противагу устілкам багаторазові – упродовж трьох років один комплект може допомогти в реабілітації 30 людям. Крім того, наші насадки мають універсальне покриття для хорошого зчеплення з асфальтом чи ґрунтом. Єдине, ми не рекомендуємо ходити з ними по піску, оскільки це може впливати на точність вимірювання навантаження.

Читайте також: Олександр Косован розповів, як у фонді SMRK обирають стартапи для інвестування

Чому вам можуть відмовити, навіть якщо ви пропонуєте унікальний продукт

Загалом створення повнофункціонального девайса тривало три роки. За цей час ми отримали схвалення від усіх регуляторних органів у США. Але коли я запропонував цей продукт – до речі єдиний клінічно валідований у своєму класі – одному з головних хірургів у госпіталі спеціальної хірургії (Hospital for Special Surgery) на Мангеттені, він замість комерційного використання запропонував провести дослідження.

Річ у тім, що поточні протоколи осьового навантаження ґрунтуються на здогадках, а не на даних, бо якщо не було можливості зібрати дані про те, з якою силою пацієнти наступають на ногу під час використання милиць вдома, – як можна було визначити найефективніший підхід? Як кажуть, для того, щоб щось покращити, потрібно спочатку виміряти це.

Ще одна проблема полягала в тому, що пацієнти не знають і не можуть наступати на ногу з призначеною вагою, адже в пацієнта в нозі немає датчика ваги, який сигналізуватиме про те, що він наступає надто сильно.

ComeBack Mobility вирішила вийти за межі просто розробки медичного пристрою і взялася змінювати сам підхід до післяопераційної реабілітації, заповнюючи прогалину між практикою і доказовою медициною.

Як в ComeBack Mobility розвивають наукові підходи

Фото надав Ілля Попов

Перші клінічні дослідження ComeBack Mobility розпочались ще у 2022 році. У 2024-2025 роках результати отримали наукове підтвердження в низці міжнародних публікацій. У січні 2024 року було опубліковано дослідження Validation Testing of a New Crutch Tip Biofeedback Device for Prescribed Lower Extremity Weight-Bearing, яке підтвердило точність і безпечність технології.

У серпні 2024 року завершено роботу над дослідженням Biofeedback in Postoperative Rehabilitation, де проаналізовано досвід використання пристроїв із позиції пацієнтів, ортопедів та фізіотерапевтів.

А в липні 2025 року результати роботи Smart Crutch Tips Enhance Weight-Bearing Adherence and Usability in Home-Based Rehabilitation продемонстрували, що пацієнти, які користувалися розумними насадками, дотримувалися рекомендованого навантаження в середньому на 73,6%, тоді як у контрольній групі цей показник становив лише 21,1% (p<0,01).

Також було зафіксовано високий рівень зручності (SUS = 84,25) і задоволеності пацієнтів – 9,6 із 10, більшість із яких висловили готовність рекомендувати пристрій іншим.

У січні 2025 року ми створили Організацію з клінічних досліджень в Україні. Вона дозволила компанії перейти від інженерних інновацій до справжньої наукової трансформації у сфері ортопедії.

На цей час до неї доєднались 15 шпиталів у Києві та Дніпрі.

ComeBack Mobility виділила 600 тисяч доларів на проведення трьох клінічних досліджень. В Україні їх очолює Наталія Олександрівна Попова, яка координує роботу лікарів, монітора, координаторів КД та біомеханіків.

Мета дослідження – визначити, чи здатні точні та керовані даними рекомендації з навантаження, що надаються через Smart Crutch Tips™ з візуальним і звуковим зворотним зв’язком у реальному часі, покращити загоєння переломів завдяки підтриманню безпечного міжфрагментарного руху.

У дослідженні беруть участь три групи пацієнтів. Перша проходить стандартну реабілітацію без навантаження на ногу протягом шести тижнів, Smart Crutch Tips™ використовуються лише для збору даних. Друга дотримується рекомендацій AO Foundation та отримує зворотний зв’язок у реальному часі. Третя – отримує індивідуальні призначення навантаження, розраховані за методом скінченних елементів, із візуальним і звуковим зворотним зв’язком, а також додатковими вправами для зміцнення м’язів нижньої кінцівки.

Два місяці тому ми зареєстрували три клінічних протоколи на сайті clinicaltrials.gov і отримали схвалення від FDA. Звісно, маємо схвалення також від етичних комітетів кожного з українських шпиталів, з якими ми працюємо. 29 жовтня перший пацієнт був офіційно включений у дослідження – загалом участь у них візьмуть 90 пацієнтів із різними типами переломів великої гомілкової кістки.

Тестові пацієнти вже продемонстрували вдвічі швидше радіологічне загоєння

Перед початком офіційних досліджень ми тестували метод індивідуального навантаження з нашими насадками й переконалися в тому, що, зрощення кісткової тканини відбувається швидше – 8–12 тижнів проти 24 і більше тижнів. Тепер потрібно довести ці покращення в рандомізованих, контрольованих дослідженнях, демонтсруючи статистичну значущість.

Читайте також: В який стартап інвестувати – Карпіловський назвав 3 перспективні ніші і підхід для зменшення ризиків

«Ми займаємось наукою, а не бізнесом»

Фото надав Ілля Попов

На цей час у нас немає монетизації – ми займаємось наукою, а не бізнесом. Але вже наступного року плануємо розпочати комерціалізацію за такою бізнес-моделлю: оренда розумних насадок на милиці за $500 на місяць, для тих випадків, коли хірурги сумніваються в надійності фіксації, але хочуть, щоби пацієнти швидше відновилися.

Чи масштабуватимемо ми цей проєкт? Так, але через M&A з великим гравцем на ринку. Може бути так, що ми впровадимо його в кількох шпиталях, а потім продамо компанію або її частину великому гравцеві. Потенційний покупець має тисячі медичних працівників і розгалужену структуру в різних країнах, тобто зможе включити наш продукт до свого портфеля і швидко розповсюдити його на платоспроможні ринки. Наші патенти покривають США, Канаду, Європу, Велику Британію і Україну – цього достатньо, щоб зацікавити гіганта.

В MedTech не варто орієнтуватися на швидкі рішення

Наразі я не бачу швидких рішень в MedTech – це не той випадок, коли може спрацювати правило fake it till you make it. Найменша тінь на вашій репутації може відкинути вас на рік назад, саме тому ми так довго працювали з регуляторними органами.

Поточний клінічний протокол я почав формувати в серпні 2024 року. У жовтні 2025-го, у нас з’явився перший пацієнт. Ви можете запустити протокол тільки тоді, коли все точно розрахували, підготували, з’ясували включно з тим, що може піти не так. І ви не можете змінити його – документ прозорий, опублікований, усі з ним ознайомились. І результат ви не можете підлаштувати під протокол. У будь-який момент до вас можуть прийти інспектори з перевіркою, і ви маєте бути до цього повністю готовими.

Якщо ви розглядаєте MedTech для запуску власного бізнесу, то раджу не чекати швидких результатів і такого самого швидкого збагачення. Це радше історія про те, що можна витратити 10 років життя і однаково не мати гарантій, що ваш продукт «злетить». Варто усвідомлювати, що ви можете мати проблеми з хардвером – це стосується і збірки, і контролю якості, і логістики. Ви мусите виконати всі вимоги регуляторних органів і отримати їхнє схвалення. І на моменті виходу на ринок ви маєте вже бути впевненими в отриманні реімбурсації – відшкодування від страхових компаній. І точно не варто одразу цілитись на глобальний ринок – у кожній країні свої вимоги і процеси.

І потрібно оцінювати не продукт, тому що його легко створити, а скільки часу і грошей буде коштувати довести його ефективність. Клінічні дослідження коштують дуже дорого і тривають довго.

Рух у напрямі цифрової реабілітації

Фото надав Ілля Попов

ComeBack Mobility – єдиний у світі виробник подібних реабілітаційних девайсів, а ринок відновлення після переломів оцінюється у $16,9 млрд на основі даних про понад 21,1 млн пацієнтів із травмами нижніх кінцівок у США, ЄС, Великій Британії та Канаді (загальний запатентований ринок)

Після завершення клінічних досліджень ми плануємо перехід до мобільних реабілітаційних сервісів, які дозволять пацієнтам відновлюватися вдома за допомогою AI-консультанта та віддаленого моніторингу лікарів.

Додаток у форматі гри мотивуватиме виконувати вправи вчасно, фіксуватиме прогрес і надаватиме дані лікарям та страховим компаніям – формуючи новий стандарт цифрової медицини.

«Ви маєте полюбити нішу, у якій працюєте»

Я займаюся наукою, але не можу сказати, що це те, чого я прагнув. Усе життя мені подобався бокс, але я не став створювати продукти саме в цій сфері, хоча й мав таку можливість. Натомість кістки мені не надто подобались – я фактично змусив себе їх «полюбити». Але те, що зараз я перебуваю саме на цьому місці, – це шанс вплинути на життя тисяч і сотень тисяч людей, які не повинні отримати повторну операцію та заново проходити реабілітацію.

Якщо ви берете зобов’язання перед інвесторами, партнерами та взагалі перед будь-ким – ви маєте виконати їх.

Ви маєте полюбити ту нішу, у якій працюєте, змусити себе полюбити те, що робите.

Навіть коли йдеться про хірургію або кісткову інженерію.

Як це зробив я? Насправді дуже просто – щодня читав по одному дослідженню замість перегляду фільмів. На першому етапі я вивчив близько 180 наукових публікацій. Після 50-го стало легше, після 100-го я вже прекрасно розбирався в темі, після 150-го – дискутував на рівні з лікарями, а зараз знаю такі речі, про які не знають деякі хірурги.

Й ось у цьому справжній кайф – не займатися тим, що вам подобається, а розібратися в тому, що ви робите. Так можна полюбити будь-яку справу.

• Нагадаємо, раніше CEO та співзасновник Liki24 Антон Авринський назвав поширену помилку засновників стартапів, яка стосується залучення капіталу й вибору інвесторів.