logo
28 Гру 2023

Що гальмує економічний розвиток України? Думки Андрія Длігача та Володимира Поперешнюка

Засновник Advanter Group та міжнародної спільноти Board, футуролог Андрій Длігач влаштував публічні дебати з давнім опонентом, співвласником «Нової Пошти» Володимиром Поперешнюком. Це відбувалось в межах «Українського будівельного конгресу», де йшла мова про інновації, інвестиції, освіту і технології. 

Андрій Длігач та Володимир ПоперешнюкДлігач влаштував публічні дебати з Поперешнюком / Фото: Андрій Длігач, Володимир Поперешнюк / Facebook

Як Україна може здійснити економічний прорив після війни й чи має держава бути монополістом в освіті та науці? Редакція MC.today послухала виступ та вибрала головне. 

«Якби ми діяли прагматичніше, на момент війни мали $600 млрд ВВП» – Андрій Длігач

В усьому світі існує взаємозв’язок: чим більше інновацій в економіці, тим вищі показники розвитку країни. На думку Андрія Длігача, сьогодні у нас розкол між рівнем цифровізації і ростом економіки країни. І тому ми знаходимось внизу всесвітнього тренду на розвиток креативних індустрій. 

Онлайн-курс "Business English для проджектів" від Vocabulaba.
Підсилите англійську для управління іноземними командами та вільної комунікації на співбесідах, презентаціях і зідзвонах.
Детальніше про курс
Сторінка з презентації Андрія Длігача

Презентація Андрія Длігача

Насправді ми тричі показували свою спроможність до економічного  прориву за часи незалежності. І один раз у нас була справжня «золота ера» – у 2004-2006 роках. Ми її проїли.

Ми тричі майже досягли цифри у $200 млрд ВВП. Але замість того, щоб модернізувати економіку, вкладати кошти в науку, нові виробництва, розумні міста, ми створювали ВВП сусідам: купували у них автівки, гаджети, одяг. Ми не будували заводи й не закуповували нове обладнання, щоб самим створювати продукти. 

Андрій Длігач на Українському Будівельному Конгресі

Андрій Длігач: «у нас була справжня “золота ера” у 2004-2006 роках» / Фото: Український Будівельний Конгрес / Facebook

«Якби ми діяли прагматичніше, на момент війни мали б ВВП $600 млрд», – підраховує Андрій Длігач. Але він налаштований оптимістично і наголошує, що вже сьогодні важливо сфокусуватись не на тому, що ми можемо виробляти, а на тому, де ми можемо зробити прорив.

Є думка, що інвестувати в українські інновації не будуть, тому що у нас немає верховенства права. Але доктор економічних наук Андрій Длігач вважає, що це – міф. За даними, які він навів у своїй презентації, африканські країни залучили більше прямих іноземних інвестицій, ніж Україна. Хоча вони мають вищий рівень корупції. 

Андрій Длігач на Українському Будівельному Конгресі

Андрій Длігач проаналізував 100 найдорожчих українських патентів / Фото: Український Будівельний Конгрес / Facebook

Насправді прямі іноземні інвестиції йдуть не туди, де є довіра, а туди, де є розвиток і можливості – ліберальні реформи, інноваційні проєкти та умови в яких можна за короткий період зрости в п’ять разів. 

Андрій Длігач долучився до аналізу 100 найдорожчих українських патентів, які зареєстровані за межами України. Виявилось, що на українських патентах працюють  Tesla, Samsung, Apple і багато інших інноваційних компаній. Стартапи та розробники залучають гроші за межами України і створюють ВВП для інших країн.

Наприклад, три конструкторських бюро в Україні роблять повноцінні проєкти гелікоптерів, а виготовляються вони в Китаї. Це не капіталізує українську економіку. На думку Длігача, якщо йти цим шляхом, наше майбутнє – роки війни, відсутність інвестицій, депопуляція.

Щоб мрії про економічну привабливість стали реальністю, Україна має виконати чотири важливі речі: 

  1. розбудовувати технологічні кластери, які будуть замовляти інноваційні винаходи; 
  2. ускладнювати економіку – створювати продукцію з доданою вартістю;
  3. розвивати бізнес на базі інновацій;
  4. переорієнтувати державу на інвестиції в фундаментальну науку, громадянську просвіту.

Такий фокус на інноваціях та підтримці держави базується на ідеї нобелівського лауреата 2018 року Пола Ромера. Вона полягає в тому, що економіка має бути вільною, але «запустити» її важливо за підтримки держави. Ромер проаналізував країни, які здійснили економічний прорив за останні десятиліття і виявив, що всі вони підтримували освіту, інвестували у фундаментальну науку і створювали стимули для інновацій.

«Це наш єдиний спосіб не просто вижити, а стати глобальною країною», – наголошує Длігач.

Які ж напрямки розвитку інновацій обирають інші країни світу?

Основні інвестиції йдуть в інформаційні технології та аграрний сектор. США вкладається у розвиток технологій збереження здоров’я. У Китаї домінують розробки пов’язані зі штучним інтелектом. Україна робить ставку на аграрні технології наряду з Латинською Америкою.

«Навіть проста цифровізація держави збільшить наше ВВП на 40% протягом найближчих шести років. А інноваційний підхід дозволить втричі збільшити економіку. Але, на жаль, ми дуже повільно впроваджуємо нові технології в практичну діяльність», – вважає Андрій Длігач.

«Вся найкраща у світі освіта створена приватними компаніями та людьми» – Володимир Поперешнюк

Володимир Поперешнюк на Українському Будівельному Конгресі

Володимир Поперешнюк: в жодній країні держава не опікується наукою / Фото: Український Будівельний Конгрес / Facebook

Володимир Поперешнюк іншої думки щодо того, чи має держава взяти на себе інвестиції в освіту. Він вважає, що в жодній країні держава не опікується наукою: «Вся найкраща у світі освіта була створена приватними компаніями та людьми», – наголошує співвласник «Нової Пошти».

За словами бізнесмена, держава не може нічого фінансувати фізично – вона не має грошей. Для того, щоб щось фінансувати, їй треба когось позбавити фінансування. Якщо вона буде робити більше інвестицій в стартапи чи освіту, держава має забрати більше у бізнесу, приватного інституту чи лікарні.

Онлайн-курс "Ціноутворення для виробників та ритейлу" від Laba.
Масштабуйте бізнес, незалежно від конкурентів, завдяки оптимізації стратегії ціноутворення.Досвід та фідбек від Senior Product Manager Pricing Platform у Zalando.
Детальніше про курс

Твердження, що більшість інновацій – це наслідок академічного розвитку науки та освіти не відповідає дійсності, вважає Поперешнюк. Насправді наукові розробки створюються у цехах, на заводах, у лабораторіях. 

«Інновації – результат роботи підприємців, або умовного робітника на лінії, чи айтішника», – наголошує він.

Так, окрема людина чи група людей не може бути власником ідеї. Будь-яка ідея чи винахід будувались на здобутках інших людей. А для підприємця бути єдиним власником ідеї «дивна історія». Тож саме патентне право як явище гальмує світовий розвиток.

Підприємець заперечує тези, що ми «проїли», «не зробили» чи «маємо прискоритись»: «Я працюю не повільно, а швидко. Підприємці, яких я знаю, теж працюють швидко. Тому це точно не до мене заклик – щось змінювати. Я роблю те, що люблю і постійно покращуюсь». 

Володимир Поперешнюк, Нова Пошта

Поперешнюк: «Я роблю те, що люблю і постійно покращуюсь» / Фото: Володимир Поперешнюк / Facebook

Він не погоджується з тим, що з нами «щось не так» і наголошує, що ми не повільні. «Єдина проблема, у розвитку людства – це агресія з боку одних людей стосовно інших. Все інше – не проблема», – підсумовує Володимир Поперешнюк.

Читайте також: «Цю книгу повинен прочитати кожний підприємець». Засновник «Нової Пошти» рекомендує топ-5 бізнес-книг

Курс Power Skills For Tech від Enlgish4IT.
Зменшіть кількість непорозумінь на робочому місці та станьте більш ефективним у спілкуванні в мультикультурній команді. Отримайте знижку 10% за промокодом ITCENG.
Реєстрація на курс

Спецпроекти

Новини

Надихаючі компанії-работодавці

Ваша жалоба отправлена модератору

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: