Психологині розповіли про «дивні» поради, які їм доводилось давати клієнтам, та які проблеми вони допомоги розв’язати. Колаж: MC.today
У кожній професії є методи та практики, які сторонньому спостерігачу можуть видатися незвичними. І психологія з психотерапією – не винятки. Ми попросили фахівчинь у цій галузі розповісти про «найдивніші» поради, які вони у своїй практиці давали клієнтам, та пояснити, як саме вони допомогли в розв’язанні їхніх проблем.
Ольга Ярхо поділилась дієвою вправою, яка допомагає побороти страх публічних виступів. Колаж: MC.today
Ольга розповіла, що одного разу порадила клієнту, який боявся публічних виступів, тренуватися перед плюшевими іграшками. На перший погляд, ця порада може здатися дивною або навіть смішною. Однак, за нею стоїть серйозне психологічне обґрунтування.
За словами психологині, страх публічних виступів часто пов’язаний із почуттям вразливості перед аудиторією та страхом оцінки. Виступаючи перед неживими об’єктами, клієнт міг практикувати свої навички в абсолютно безпечному середовищі. Плюшеві іграшки не могли критикувати або осуджувати, що дозволяло клієнту поступово звикати до ситуації виступу.
Крім того, ця вправа допомагала візуалізувати аудиторію в менш загрозливому вигляді. Коли клієнт пізніше виступав перед реальними людьми, він міг уявити, що перед ним м’які, приязні іграшки – це значно знижувало рівень стресу.
«Ця “дивна” порада виявилася дуже ефективною. Клієнт поступово подолав свій страх і зміг впевнено виступати перед реальною аудиторією. Це нагадування про те, що іноді нестандартні, навіть трохи кумедні підходи можуть дати несподівано хороші результати в психологічній практиці», – поділилась Ольга.
Читайте також: Якщо відпустка не допомогла. Як повернути інтерес до роботи – дієві поради від психологинь
Анастасія Бандура розповіла про «список невинності» та як за його допомогою перестати звинувачувати себе в тому, що ви не в змозі змінити. Колаж: MC.today
Анастасія поділилась тим, що у своїй практиці одного разу порадила клієнту скласти «список невинності».
«Мій клієнт перерахував мені багато речей, у яких він сам себе звинувачує, які було неможливо спростувати раціональним способом. Тож я порадила йому скласти список того, у чому він не винен. У результаті клієнт зрозумів, що він багато в чому марно себе звинувачує і що є речі в його зоні контролю та поза нею», – пояснила психологиня.
Читайте також: Як побороти синдром самозванця і перестати сумніватися у своїх успіхах – поради психологинь
Анна Петрова вважає, що іноді найкраще – це дати собі спокій та навчитися підтримувати самого себе. Колаж: MC.today
Анна розповіла, що одна з таких порад – це дати собі спокій та підтримати. Вона пояснила це тим, що ми живемо в складний час, де багато невизначеності та мало контролю. Більшості із нас доводиться (або доведеться) досліджувати реальний світ та опановувати нові стратегії побудови стосунків, досягнення цілей та планування свого майбутнього. І це нормально. Важливо розуміти, що розвиток нових навичок неможливий без складнощів та помилок.
«Я помічаю, як люди починають себе знецінювати та критикувати, коли щось не вдається, замість того, щоби підтримати себе чи попросити про підтримку», – розповіла психологиня.
Також Анна зазначила, що якщо людині все ж вдалося досягнути бажаного, то вона може думати, що цього недостатньо і вона могла б зробити більше, що власне теж є елементом знецінення та самокритики. І замість того, щоб насолодитись досягненням, відчути радість та святкування, людина відчуває щось інше (можливо, сором, провину, страх, гнів чи сум).
«В такі моменти можна спитати: чи допомагає людині цей діалог рухатись далі? Чи дійсно цей процес мотивує, заохочує та спонукає до дій? Відповіддю на це питання зазвичай є слово “ні”, і в цей момент важливо усвідомити, як людина може підтримати та потурбуватись про себе, щоби продовжувати рух та здорову активність», – пояснила експертка.
Читайте також: Чому приходить «нечитун» та як віднайти зацікавленість у книгах – поради психологинь
Юлія зазначила, що саме порадам у її кабінеті немає місця, але є дивні завдання. Вона пояснила, що це і є частина роботи психологів та психотерапевтів.
«Пам’ятаю, що коли закінчила навчання з тілесно-орієнтованої терапії, то просила клієнтів м’яти стопи. Вони й досі дивуються, але згодом розуміють, навіщо це», – розповіла вона.
Річ у тім, що на стопах починається наша фасція – великий орган (плівка), котрий проходить через усе тіло. Цей орган під час стресу стискається та зневоднюється, тому важливо, аби ми його розминали. Розминаючи стопи, ми заземлюємося, перемикаючи увагу на тілесні відчуття, на «тут і зараз». Тільки для цього їх треба правильно розминати, за певними правилами.
«Ще є дивна вправа з нитками, котрі потрібно носити на собі. У тілесно-орієнтованій терапії є багато дивного, але дієвого», – пояснила психологиня.
Також вона поділилась тим, що може попросити клієнта малювати емоції, термометр злості, гарчати ніби лев, вдавати, що він кусає велике яблуко. На перших зустрічах вона одразу пояснює, що це простір, де можна абсолютно все, чого не можна було в дитинстві. І клієнти часто говорять, що це найбільш незвично та дивно.
«В терапевтичних стосунках немає місця осуду, порадам, моральності. Ні, сенс далеко не в тому, аби навчити когось, як жити правильно. Сенс у тому, аби допомогти людині познайомитися із собою справжнім, підтримати, долюбити та відпустити жити це життя самостійно», – зазначила Юлія.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…