психология – останні статті та новини

Ще 20 років тому людина в середньому вимовляла близько 16 тис. слів на день. До 2019 року ця цифра скоротилася приблизно до 12,7 тис. Психологи з двох американських університетів проаналізували записи повсякденних розмов понад 2 тис. людей і помітили, що ми щороку говоримо менше. Найшвидше мовчазнішає молодь. Дослідження опублікував науковий журнал Perspectives on Psychological Science, а деталі розібрали фактчекери. Головне Науковці проаналізували дані 22 досліджень, у яких узяли участь близько 2,2 тис. людей, з 2005 по 2019 рік. За цей час середня кількість вимовлених за день слів скоротилася приблизно з 16 тис. до 12,7 тис. Щороку люди в середньому говорили приблизно на 338 слів на день менше. У людей до 25 років спад був помітнішим — близько 451 слова на рік. Як це з'ясували Дослідження провели психологи Валерія Пфайфер з Університету Міссурі в Канзас-Сіті та Маттіас Мель з Університету Аризони. Цікаво, що вони не шукали цієї закономірності: спершу науковці хотіли перевірити давнє дослідження про те, хто більше говорить — чоловіки чи жінки. Для аналізу використали записи реальних повсякденних розмов учасників, зроблені за допомогою спеціальних диктофонів. І дані показали стабільну тенденцію: з року в рік люди говорили дедалі менше. Свою статтю автори назвали красномовно: «Сповзання в тишу? Ми щороку вимовляємо на 300 слів на день менше». Читайте також: Хочете бути щасливішими? Дослідники Оксфорда радять поставити собі три запитання Кого це стосується найбільше Найпомітніше скоротилася кількість слів у молодих людей. Учасники до 25 років щороку говорили приблизно на 451 слово на день менше, тоді як старші — на 314 слів. Ця різниця може свідчити про зв'язок із технологіями, якими молодь користується найактивніше. Але науковці наголошують: це лише кореляція, а не доведена причина. Куди зникають слова Дослідники припускають, що ми втрачаємо не великі розмови, а дрібні щоденні взаємодії: кілька слів із сусідом, касиром чи незнайомцем на вулиці. Кожна така розмова — лише кілька фраз, але разом вони складають помітну частину нашого мовлення. Причин може бути чимало. Каси самообслуговування й термінали замінили продавців, навігатор — потребу питати дорогу, а месенджери — телефонні дзвінки. Тож частину спілкування ми просто перенесли в текст. Але тут є важливий нюанс. Як зазначають самі дослідники, менше вимовлених слів не обов'язково означає менше спілкування: людина, яка замінила дзвінок на листування, може спілкуватися не менше, просто не вголос. Водночас текст, на думку авторів популярних матеріалів про дослідження, не передає тих емоцій, які дають живий голос і присутність. Читайте також: Читання поганих новин знижує залученість на роботі, довели науковці Що варто врахувати Дослідження має обмеження, про які важливо пам'ятати: дані охоплюють лише 2005–2019 роки. Тож невідомо, як на тенденцію вплинули пандемія та подальші зміни в технологіях; воно не доводить причину. Зв'язок із технологіями — лише припущення; науковці рахували саме слова, а не самотність чи якість стосунків. Тож робити висновок, що люди стали менш соціальними, не можна. Утім, якщо живого спілкування в житті справді стає менше, варто звернути на це увагу. Дослідження щастя показують, що задоволеність життям пов'язана зокрема з дрібними соціальними звичками, як-от спільні трапези з близькими. Як говорити більше Іноді замінюйте повідомлення дзвінком, особливо з рідними й друзями. Не ігноруйте короткі розмови: привітайтеся із сусідом, скажіть кілька слів касиру. Обідайте з колегами чи рідними, а не наодинці перед екраном. Виділіть час на живі зустрічі, навіть короткі. Читайте також: Мультихобі замість вигорання: як знайти час на себе поза роботою