UA RU
logo
07 Oct 2022

Тактичний ядерний удар: інструкція як вижити

Микола Ладуба

Редактор текстів

Що більше битв росія програє на полі бою, то частіше її керівництво вдається до свого останнього аргументу – загрози застосування тактичної ядерної зброї. В українській розвідці ймовірність такого розвитку подій вважають «дуже високою». Отже, план дій на випадок ядерного вибуху українцям краще скласти заздалегідь.

Редакція MC.today розібралася, що така тактична ядерна зброя, чи можна підготуватися до ядерного удару, і як після нього вижити.


Що таке ядерна зброя?

Тактична, або нестратегічна ядерна зброя – це ядерні заряди потужністю кілька кілотонн, які не завдають масштабної шкоди й покликані вражати противника на лінії фронту або в найближчому тилу. Вони існують у вигляді широкої номенклатури боєприпасів і є на озброєнні всіх країн ядерного клубу, крім Великобританії.

Бомбардувальник ВПС США Б-29 «Енола Гей»

Бомбардувальник ВПС США Б-29 «Енола Гей»

Як відомо, перша атомна бомба «Малюк», яку США 6 серпня 1945 року скинули на Хіросіму, мала потужність у тротиловому еквіваленті близько 18 кілотонн. При цьому вона миттєво спалила все живе в радіусі сотні метрів і, за різними оцінками, спричинила загибель від 90 до 200 тисяч людей.

Надалі потужність нових ядерних зарядів швидко зростала і досягла десятків мегатонн. Зрозуміло, що зброя такої руйнівної сили могла б бути лише засобом стратегічного стримування. А застосування її однією зі сторін неминуче призвело б до глобальної ядерної війни.

Курс
UI/UX design
Навчайся в онлайн форматі. Створи своє портфоліо з 4 проєктів та отримай роботу в ІТ компанії
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!

Проте генералам не давала спокою думка, що ядерні боєприпаси – ідеальний засіб вирішення тактичних завдань на полі бою. Наприклад, замість того, щоб тижнями обстрілювати укріплений район, достатньо зробити лише один постріл. При цьому навіть не потрібно особливо цілитися, адже потужність вибуху з лишком перекриває нестачу точності.

Але як застосовувати ЯЗ поблизу лінії фронту без шкоди для своїх військ? У середині 50-х років минулого століття інженери знайшли вихід. Ним стали компактні ядерні заряди з невеликою потужністю та радіусом ураження. Наприклад, американський тактичний ядерний боєприпас Davy Crockett M388 має потужність лише 0,01 кілотонни. Його вибухова хвиля вражає на відстані до 150 метрів, а іонізуюче випромінювання (проникаюча радіація) – 300 метрів.

Оперативно-тактичний ракетний комплекс "Іскандер"

Оперативно-тактичний ракетний комплекс “Іскандер”

Так з’явилася тактична ядерна зброя, яка вирішує завдання безпосередньо на полі бою. Крім бомб та ракет, до ТЯЗ відносять деякі види артилерійських снарядів, мін, торпед тощо. За даними міністерства оборони США, росія сьогодні має на озброєнні від 1000 до 2000 тактичних ядерних боєприпасів. І російське керівництво може використати їх проти України, бо вірить, що обмежене використання тактичних ядерних боєголовок «зійде йому з рук».

Фактори враження ядерного вибуху

Головна ознака ядерного вибуху – сліпучий спалах світла, який набагато яскравіший за сонце. Він має таку інтенсивність, що може спричиняти пожежі та опіки відкритих частин тіла. Потім утворюється вогненна куля, яка поступово темніє, підіймає з землі стовп пилу і перетворюється на вихрову хмару, так званий «ядерний гриб». За кілька секунд навколо вогняної кулі поширюється ударна хвиля. А ще за 10–15 хвилин із хмари починають випадати радіоактивні опади.

Ядерний гриб

Ядерний гриб

Ядерний удар має радіус ураження, який залежить від потужності боєголовки та висоти вибуху над поверхнею землі. Змоделювати ці умови можна на сайті NUKEMAP. Наприклад, у разі застосування тактичного ядерного боєприпасу потужністю 10 кілотонн радіус розпеченої вогняної кулі становитиме 200 метрів. Все, що знаходиться усередині, миттєво випарується.

Гіпотетичні наслідки ядерного удару потужністю 10 кілотонн

Гіпотетичні наслідки ядерного удару потужністю 10 кілотонн

На відстані 470 м від епіцентру ударною хвилею будуть зруйновані міцні бетонні будівлі, а смертність наблизиться до 100%. На відстані 1,1 км рівень опромінення досягне 1000 берів, що, ймовірно, призведе до смерті протягом 4–6 днів. На відстані 1,4 км теплове випромінювання із ймовірністю 100% призведе до опіків третього ступеня. А у відносній безпеці будуть лише ті, хто перебуває далі за 3,5–4 км від центру вибуху.

  • Ударна хвиля – стиснене повітря, що рухається в усі боки від епіцентру з надзвуковою швидкістю. Спричиняє найбільшу частину руйнувань під час ядерного вибуху. Зі збільшенням відстані від епіцентру сила УХ швидко зменшується. Для захисту від її впливу можна використовувати траншеї, нерівності місцевості, станції метро, ​​бомбосховища, підвали будівель. Останні перед ядерним вибухом здаються не таким вже й надійним укриттям. Але звернемося до реального історичного прикладу. Під час бомбардування Хіросіми муніципальний службовець Ейдзо Номура шукав у підвалі документи та вижив, коли бомба вибухнула за 150 метрів від будинку. Згодом він зазнав симптомів променевої хвороби, але прожив ще майже чотири десятки років після вибуху та помер у віці 84 років.
  • Світлове випромінювання діє короткочасно і тільки в межах прямої видимості, але може спричинити опіки шкіри і займання предметів. Наприклад, при вибуху потужністю 10 кілотонн дерев’яні будівлі загоряться в радіусі 700 метрів. А люди на відкритій місцевості отримають опіки у радіусі 2,5 кілометри. У Хіросімі це спричинило виникнення вогняного смерчу, у якому згоріла частина міста. У той же час відомо, що навіть рідкий ліс може послабити СВ у 4 рази, а димова завіса – у 10 разів. 
  • Іонізуюче випромінювання – потік гамма-променів та нейтронів. Діє протягом 10-15 секунд на відстані до 3 кілометрів від вибуху. Вражаюча дія ІВ полягає в іонізації клітин організму та спричиняє променеву хворобу. При проходженні через різні матеріали інтенсивність випромінювання зменшується по-різному. Так, щоб зменшити його вдвічі потрібен захисний шар із 30 см дерева, 14 см землі або всього 3 см сталі. Шар землі на 1,5 метра зменшує рівень радіації практично до нуля. 
  • Радіоактивне зараження – це випадання радіоактивних речовин із хмари вибуху. Залежно від вітру зона зараження може мати від 6–8 до 20 і більше кілометрів. Підступність цього чинника враження в його тривалому і непомітному для наших органів чуттів впливі. Радіоактивні речовини потрапляють у людський організм через повітря, воду та пиття. Тому, щоб захиститися, потрібно якнайшвидше залишити зону радіоактивного забруднення.   
  • Електромагнітний імпульс – потужне електромагнітне поле, яке виникає через гамма-випромінювання, триває лише кілька мілісекунд. Для людей не є небезпечним, але може вивести з ладу всю електроніку в радіусі кількох кілометрів від вибуху.

Як підготуватися до ядерного удару

Як доводить приклад Ейдзо Номура, найкращий спосіб вижити під час ядерного вибуху – це перебувати в підвалі із залізобетонним перекриттям. Звідси є два висновки. По-перше, потрібно заздалегідь дізнатися, чи є біля вашого будинку чи офісу надійні укриття. По-друге, щоб вчасно опинитися у підвалі, важливо не пропустити сповіщення. А для цього існує застосунок «Повітряна тривога», який багато хто вже встиг видалити, щоб не заважав спати.

Респіратор ffp2

Респіратор FFP2

На випадок надзвичайної ситуації краще скласти тривожний рюкзак. Хтось зробив це ще на початку війни. А решті нагадаємо, що в нього покласти. Насамперед документи в герметичному пакеті, потім кредитні картки та трохи готівки, стандартний набір ліків із домашньої аптечки, півтора літра води на людину та запас їжі на три дні. Питної води в пляшках можна запасти і більше, адже за радіоактивного зараження іншу воду пити ймовірно буде не можна.

Далі – те, що стосується індивідуального захисту. Це респіратори FFP2 в окремих пакуваннях, кілька пар бахіл, гумових господарських рукавичок, поліетиленові дощовики, робочі окуляри, рулон пакетів для сміття й рулон міцного скотчу. І найголовніше – йодид калію та портативний лічильник Гейгера.

Відмінним доповненням до цього набору стануть невеликий казанок і пальник, щоб розігріти їжу. Для ночівлі знадобляться каримат та спальник. З корисних дрібниць варто взяти батарейки, сірники, ліхтарик та пару пачок паперових серветок. Спричинений ядерним вибухом електромагнітний імпульс може вивести з ладу всю електроніку. Якщо після цього мобільний зв’язок та інтернет зникнуть, то єдиним джерелом інформації залишиться радіо. Тому бажано купити радіоприймач із живленням від батарейок.

Як вижити під час ядерного удару

Після оголошення про ядерну загрозу потрібно не гаючи часу взяти тривожний рюкзак і спуститися в найглибший з тих підвалів, що є поряд з вашим будинком, або в метро. Якщо підвалу поблизу немає, потрібно знайти максимально ізольоване приміщення у вашому будинку. 

Українські діти у бомбосховищі

Українські діти у бомбосховищі

Тут, як і у випадку з ракетним обстрілом, стане в пригоді правило двох стін. Це означає, що між вами та вулицею має бути не менше двох стін. Перша візьме він силу вибуху, а друга захистить від уламків. Звісно, ​​приміщення має бути без вікон та подалі від даху, на який випадуть радіоактивні опади.

Якщо спалах застав вас на вулиці, ще не все втрачено. Адже ударній хвилі потрібно 8 секунд, щоби пройти 3 кілометри. Та й опіки третього ступеня також не з’являються миттєво. Головне – у жодному разі не дивіться у бік спалаху. 

Якнайшвидше падайте обличчям вниз у будь-яке заглиблення, наприклад, кювет. При цьому не забувайте, що ураження завдає не тільки ударна хвиля, але й уламки зруйнованих будівель. Тому бажано перебувати на деякій відстані від них. Натягніть на голову капюшон, а руки сховайте під себе. Залишайтеся в такому положенні, доки не пройдуть дві ударні хвилі.

Після вибухової хвилі у вас є десять хвилин до випадання радіоактивних опадів. За цей час спробуйте дістатися до найближчого укриття під землею або знайти ізольоване приміщення без вікон. Бажано на середніх поверхах багатоповерхівок, подалі від даху та зовнішніх стін. 

Що робити в укритті

  • Насамперед зніміть з себе весь брудний одяг, складіть у пакет і залиште за межами укриття, щоб уникнути радіаційного зараження.
  • Якщо є можливість, помийте з милом руки та волосся. Якщо води немає, протріть відкриті ділянки шкіри вологими серветками.
  • Закрийте органи дихання маскою або зав’яжіть шарфом.
  • Щільно закрийте двері, заткніть всі щілини мокрими ганчірками.
  • По можливості вживайте тільки їжу та воду, які були герметично упаковані та не забруднені радіацією.
  • Увімкніть радіо та чекайте на повідомлення від влади.
  • Надягніть маску, адже радіоактивні елементи потраплятимуть у приміщення через вентиляцію.
  • Після випадання радіоактивних опадів доцільно прийняти препарат йодиду калію. Половина таблетки захищає щитоподібну залозу від радіоактивного йоду протягом доби. При цьому людям віком понад 40 років така профілактика не потрібна.

Як довго перебувати в укритті

Якщо ви в надійному укритті, наприклад, у бомбосховищі чи метро, ​​то чекайте на повідомлення влади. Якщо ви в приватному підвалі, потрібно дивитися по ситуації. З одного боку, радіоактивне забруднення швидко слабшає з часом. За добу воно зменшиться на 80%, а за тиждень – у 10 разів. Тому за наявності запасу води та їжі краще почекати. 

З іншого, якщо будинок над вами зруйнований, і є ймовірність пожежі, то варто подумати про перехід в інше місце. Без дозиметра та засобів захисту краще почекати щонайменше 24 години. З дозиметром та засобами захисту виходити на поверхню можна вже за кілька годин. До речі, той самий Ейдзо Номура відразу після вибуху спокійно вийшов із епіцентру на своїх двох.

Вихід з укриття

За допомогою дозиметра можна самостійно визначити рівень радіаційної небезпеки на поверхні. Відносно безпечним вважається рівень до 50 мікрорентгенів на годину. Однак навіть у цьому випадку до евакуації потрібно ретельно підготуватися

Перевірка рівня радіоактивного випромінювання

Перевірка рівня радіоактивного забруднення

Для цього оберіть щільний одяг з довгими рукавами та капюшоном. Поверх нього вдягніть дощовик, бахіли та рукавички з тривожного рюкзака. Потім примотайте це все скотчем до одягу, щоб зробити щось на кшталт загальновійськового захисного костюма (ОЗК). Захистіть себе окулярами та респіратором.

Якщо всього цього немає, просто закрийте голову та волосся, одягніть високе взуття, візьміть із собою змінний одяг. Далі ідея полягає в тому, щоб максимально швидко вийти із зони зараження. При цьому краще орієнтуватися по дозиметру. А якщо його немає, то треба рухатися від епіцентру, який можна визначити за максимальною концентрацією руйнувань та пожеж.

Пам’ятайте, що на поверхні все ще є радіоактивний пил. Тому намагайтеся уникати ґрунтових доріг і не торкайтеся без крайньої потреби навколишніх предметів. Пийте тільки воду в пляшках, пам’ятайте, що кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Кожні 2-3 години змінюйте респіратор. 

P. S. Тактичний ядерний удар – страшна, але в порівнянні з, наприклад, аварією на АЕС, все ж таки локальна загроза, до якої можна і потрібно підготуватися. Дуже сподіваємось, що всі ці інструкції вам ніколи не знадобляться. Але сьогодні реалії такі, що подальші дії російського диктатора передбачити неможливо. Тому з правилами виживання після ядерного вибуху варто ознайомитись кожному мешканцю України.

По теме:

Новости

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: