Тепер це проблема держави. Український підприємець пояснив, що сталося з банком SVB

Silicon Valley Bank (SVB), який спеціалізувався на обслуговуванні стартапів, зазнав краху через втечу вкладників у Сполучених Штатах Америки. Це був 16-й за величиною американський банк із $209 млрд в активах та $175 млрд на депозитах. Також це був другий за величиною комерційний кредитор в історії країни. Регулятори США повідомили про його закриття 10 березня. Федеральні регулятори, у тому числі міністр фінансів США Джанет Йеллен і голова правління Федеральної резервної системи Джером Пауелл 12 березня оголосили про дії, які «повністю захистять вкладників». Платники податків «не зазнають жодних збитків», заявила Федеральна резервна система в понеділок. Серед вкладників банків були й українці. Одним з них був співзасновник та CEO Influ2 Дмитро Лисицький.

Silicon Valley Bank facade at high-tech commercial bank headquarters in South San Francisco Bay area - Santa Clara, California, USA - 2020

Підприємець користувався послугами банку з 2006 року, його стартап теж був клієнтом фінустанови.

Лисицький зауважує, що вся ця історія – це не якась махінація чи жага наживи, а скоріш «ланцюг негативних подій, який привів до краху банку». Проте керівництво банку і «могло бути трошки обачнішим».

Він вирішив пояснити простими словами, що сталося з фінустановою, як-то кажуть, «для бабусі». Лисицький уточнює, що насправді процес, звісно ж, складніший.

«Бонд – це папір, за який ти сплачуєш $100, і за яким ти отримаєш $1 щорічно впродовж наступних 10 років. Разом з останнім $1 ти отримуєш $100 назад. Це дуже передбачувана та безпечна інвестиція. Цікаво в бондах те, що тобі не потрібно чекати 10 років, щоб отримати свої гроші назад, якщо вони потрібні зараз. Замість того, щоб чекати 10 років, можна продати бонди іншій особі. Вартість бонда визначається тим, скільки ще прибутку залишилось (усі цифри умовні)».

SVB вкладав гроші клієнтів в облігації, і це дуже низькоризикова активність, яку роблять усі банки. «На жаль, ми нічого не отримали від того що SVB крутив наші гроші, крім жахливого обслуговування, яке є окремою темою».

Першим моментом, який запустив процес, є те, що Федеральна резервна система (ФРС) США підвищила відсоткову ставку. Отже, бонди за вкладених $100 почали давати $2 прибутку щорічно. Це не здається поганою новиною для SVB. Вони все ще можуть отримати свій $1 прибутку від бондів, які вони вже придбали, отже, на перший погляд, це нічого не змінює.

Наступне – під впливом ФРС гроші подорожчали, ринки скоригувалися і стартапам підіймати фінансування стало важче. Клієнти SVB – це стартапи, тому вони почали витрачати готівку, і SVB потребувало більше готівки ніж вони планували.

«Не проблема, SVB може продати свої бонди. Так, але. Оскільки тепер кожен може купити бонди, які дають $2 прибутку на рік, старіші бонди, які купив SVB і які дають лише 1 долар на рік, більше не коштують $100. Отже, якщо продати старий бонд зараз, треба компенсувати цю втрату в розмірі $1 прибутку щороку. Якщо бонду залишилось 5 років різниця в прибутку буде 5 років * $1 = $5. Отже, такий бонд можна продати за $95 (це трошки по-іншому, але ідея така)».

Це те, що зробив SVB. Щоб компенсувати втрати в капіталі у розмірі $5 на бонд вони були вимушені піти на ринок продати частину своїх акцій. Вони це зробили в четвер.

Але венчурні капіталісти помітили це і сказали своїм стартапам тікати від SVB.

«Я отримав це повідомлення в четвер увечері. У п’ятницю SVB більше не могли продати свої акції, тому що ніхто не хоче купувати акції в банку, який швидко втрачає своїх клієнтів. Отже, SVB не зміг заповнити прогалину і клієнти розбіглися. Так SVB зник за один день. Цікаво, що якби інвестори не підняли кіпіш, нічого б не трапилось. Але тепер це проблема держави. Вони повинні вийти на ринок і продати активи SVB, щоб повернути гроші вкладникам. SVB не є інвестиційним банком, тому розрив не такий вже й великий. Ходять чутки, вони вже продали половину активів SVB. Решта потребує часу».

Підприємець уточнює, що SVB дуже погано відкривав рахунки українським стартапам і блокував платежі українських ФОПів, тому багато українських стартапів не постраждало завдяки тому, що свого часу вони не могли відкрити там рахунок.