UA RU
logo
30 Май 2022

«У нас було занадто багато справ, щоб хвилюватися чи боятися»: як подружжя тікало з Ірпеня разом з 19 собаками. Переклад The Guardian

Галина Чепурко

Редактор полезных и длинных текстов в MC.today

На початку повномасштабної війни розлетілося фото дівчини, яка тримає на повідцях собак. Це Анастасія Тиха, 20-річна студентка ветеринарної медицини. Разом із чоловіком Артуром Лі вони врятували тварин з Ірпеня.

The Guardian опублікував історію подружжя про порятунок собак. Редакція MC.today публікує найголовніше.


Про втечу з Ірпеня

Подружжя тікало з Ірпеня 9 березня. Це відбувалося під обстрілами.

«У нас було занадто багато справ, щоб хвилюватися чи боятися», – каже Анастасія. Вона чотири роки керує притулком для тварин в Ірпені.

9 березня вона намагалася втекти з 19 собаками, п’ятьма котами, черепахою, хамелеоном, двома ящірками тритона, аксолотлем і хом’яком.

Це було нелегке рішення – тікати. Але не було електрики та води, а собакам доводилося пити з акваріума притулку. Переконала подружжя тікати Сніжана Бугрик, подруга, яка шукала інвалідів і покинутих тварин для притулу Анастасії та Артура. 

«Сніжана сказала, що ми повинні йти, інакше нас вб’ють, що це останній шанс вижити для нас і тварин», – каже Тиха. «І вона мала рацію, – додає Лі. – Пізніше наш будинок був у центрі тяжких боїв».

До мосту, де українські воїни допомагали людям, було приблизно три кілометри пішки.

Двоє собак – Стронг і Бейлі, метиси дворняжки та бордер-колі зі зламаними хребтами – перебували в інвалідних візках, а Лайф, чотирирічний пес з ампутованими ногами, відмовився прив’язуватися і просто волочився на куксахчастина кінцівки, що залишилася після ампутації.

«В один момент я подумав, що ми не впораємося, – каже Лі, – але Сніжана подзвонила і сказала, що з іншого боку буде маршрутка, щоб допомогти».

Вони йшли до мосту три години. Один собака Пандора, метис дворняжки та бельгійської вівчарки, був настільки наляканим, що відкусив собі частину язика. А четверо інших разом із власним собакою пари Зевсом, біглем, були настільки вражені звуками війни, що перегризли свої повідці та втекли.

Коли виснажена пара прибула на український блокпост біля мосту, вони та їхні тварини привернули увагу фотографів, які були поруч.

«Саме тоді зробили це фото – я просто хотіла, щоб фотографи пропустили нас на міст, – каже Тиха. – Я хвилювалася, тому що там були машини, які згоріли, багато розбитого скла та металу, і я не хотіла, щоб щось сталося із тваринами».

Їм на допомогу прийшла група українських військових, які відвели фотографів. «Були вибухи та стрілянина, але після двох тижнів російської окупації ми звикли до цього», – каже Лі.

Пара знайшла мікроавтобус, і він доставив їх у південно-західний район Києва. Там їм та їхнім тваринам надали як притулок сауну поряд з будинком.

Уже наступного дня подружжя дізналося, що про їхні пригоди говорять по всій Україні, а Анастасію вважають мертвою.

Як рятували інших собак і де вони зараз

Пара вирішила повернутися в Ірпінь, щоб знайти Зевса та інших собак, які втекли.

«Ми були в сауні п’ять днів, але кожного дня Анастасія ходила на блокпост українських військових і вимагала, щоб її пропустили до собак, які втекли», – каже Артур. Кожен день командир на блокпосту відмовлявся її пустити, і вона поверталася. Але згодом його вмовили.

Коли подружжя перетнуло міст, знову під обстрілом вони пройшли три кілометри до притулку. Вони знали, що там є голодні собаки, яким потрібна допомога.

Вони повернулися до власного дому, де знайшли Зевса і підібрали сусідських собак, у тому числі німецьку вівчарку. Усього вони знайшли п’ятьох собак.

Згодом вони здійснили ще дві поїздки і знайшли всіх собак, які втекли.

Артур говорить, що їхня остання поїздка в Ірпінь 29 березня була найстрашнішою.

«Влада сказала, що росіяни покинули місто напередодні і що повертатися безпечно, але це було не так, – каже Лі. – Бомби падали всього за два метри від нас. Ми ховалися між мінівеном і парканом».

Тепер вони знову живуть в Ірпені в новому, орендованому будинку. Оскільки багато колишніх мешканців виїхало, Анастасія та Артур тепер опікуються 30 собаками та 10 котами. За словами подружжя, вони просто щасливі, що живуть життям, яке люблять.

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

Новости

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: