Вакансій на 15% менше: в Україні почалися звільнення, що буде з роботою

Через масовані атаки українські компанії почали скорочувати працівників. «Епіцентр» втратив близько 7 тис. робочих місць, Fozzy звільняє частину офісних команд, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинив виробництво й відправив людей у простій. За даними work.ua, у вересні вакансій стало на 15% менше, ніж рік тому. Про це пише Мінфін 14 жовтня.

Головне

• У вересні на work.ua було 82,5 тис. вакансій проти 96,9 тис. роком раніше.
• Найбільше ризикують «білі комірці»: офісні працівники, менеджери середньої ланки, маркетологи й PR-фахівці.
• Дефіцит кадрів нікуди не зник: водіїв, швачок, електромонтерів і медиків досі бракує.
• Середня зарплата в серпні вперше впала на 1,1% за місяць, і експерти очікують подальшого зниження.

Робочі місця «згоряють»

Лише за останні два місяці через ворожі атаки пошкоджено або знищено десятки логістичних хабів, супермаркетів, АЗС, складів і виробництв. Разом із ними зникають і робочі місця.

Скорочують штат «Укрзалізниця», «Епіцентр» і Fozzy. В останній назвали рішення вимушеним і пояснили, що війна дедалі більше впливає на роботу компанії. Під звільнення там потрапили офісні команди, зокрема ІТ-підрозділи.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» повністю зупинив виробництво. «Людей поки що не скорочують, відправили у простої, але ж ми розуміємо, що зарплати при цьому зменшуються», — пояснив радник Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко.

За його словами, масових скорочень у вересні ще не було, але запас міцності бізнесу не безмежний. «Звичайно, ми не можемо виключати масових скорочень персоналу», — каже експерт.

Читайте також: «Епіцентр» релокував 500 людей за місяць: як бізнес адаптується під обстрілами

Хто ризикує першим

Найбільше під загрозою офісний персонал: менеджери середньої ланки, PR-фахівці, маркетологи. Скорочення можуть торкнутися також торговельного персоналу, робітників і виробничих майстрів.

Кількість вакансій падає по всій країні. За даними robota.ua, лише за останній місяць пропозицій стало менше на 13% у Кропивницькому, на 10% у Києві, на 9% у Рівному, на 8% у Вінниці та на 7% в Одесі.

Знайти гідну роботу вже складніше. «Є пропозиції, але зарплата — близько 30−35 тисяч, а працювати потрібно повною мірою. Шукаю вакансію хоча б на 40−45 тисяч, але поки що безуспішно», — розповіла Мінфіну київська маркетологиня Оксана.

Читайте також: Бізнес скорочує штат через атаки рф: що буде з роботою і зарплатами

Дефіцит кадрів нікуди не зник

Парадокс у тому, що водночас роботодавці досі скаржаться на брак людей. «Є робоча сила, яка не задіяна в економічному житті країни, і водночас спостерігається гострий дефіцит працівників в окремих сферах», — пояснив голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Найбільше бракує водіїв, швачок, електромонтерів, газозварювальників, слюсарів, медсестер, фармацевтів, лікарів і психологів. «Із водіями, навпаки, стало ще гірше, навіть попри підвищення їм зарплат», — розповів голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук.

За даними Державної служби зайнятості, у вересні на 10 претендентів припадало 14 вакансій. Але регіони дуже різні. У Києві на 10 кандидатів є 17 вакансій, а у Львівській, Дніпропетровській і Київській областях — лише 2. На Миколаївщині, Сумщині й Херсонщині претендентів удвічі більше, ніж вакансій, а на Донеччині — ушестеро.

Читайте також: Ветерани на ринку праці: які вакансії й зарплати пропонують у 2026

Зарплати можуть почати падати

У січні–липні середня зарплата штатних працівників перевищила 30 тис. грн, майже на 6 тис. більше, ніж роком раніше. Найвищі оклади в ІТ і телекомі (79 тис. грн) та у фінансах і страхуванні (63 тис.). Найнижчі — в освіті та сфері розваг (по 20 тис.) і охороні здоров’я (21 тис.).

За словами Колишка, цього року зарплати зросли на 10–15%, зокрема через нові зарплатні вимоги для бронювання. Але чи зможе бізнес підвищувати їх і далі, невідомо.

Забловський вважає, що спад уже почався: у серпні середня зарплата скоротилася на 1,1% порівняно з липнем. За його словами, у найближчі місяці тенденція до зниження збережеться. «У ГМК одне робоче місце створює 7−8 вакансій у суміжних галузях. Тому зупинка металургійних підприємств може негативно вплинути не лише на металургію, а й на транспорт, енергетику, машинобудування, ремонтні та сервісні компанії, логістику», — пояснив він.

Читайте також: Нові правила бронювання: які бізнеси опиняться під найбільшим тиском