Ви теж дослівно перекладаєте вираз «как попало»? Ось як сказати це українською правильно

Автоматичний суржик – поширене явище в сучасній українській. Воно полягає в тому, що ми вдаємось до дослівного перекладу слів та фраз, якими звикли послуговуватися в спілкуванні російською, та зазвичай це неправильно. У такий спосіб ми фактично створюємо чергову помилкову конструкцію, якою засмічуємо мову. Один із прикладів – «як попало», або скалькована варіація вислову «как попало».

Як перекласти цю лексему українською правильно, пояснила дизайнерка голосу та тренерка з мовлення Дарина Фіалко.

«Замість “як попало” краще сказати: абИяк, як-нЕбудь, бУдь-як. І мій улюблений варіант – на галай-балай», – говорить вона.

Трішки схожа ситуація з перекладом сталого виразу «где попало». Замість прямого перекладу «де попало» краще виживати українські відповідники «абиде», «будь-де» або «де припало». Не варто забувати і про «куди попало» – цю кальку варто замінити на «абикуди» чи «куди трапиться». 

Читайте також: Чи є в українській мові слово «ждати»: експерт звернув увагу на поширену помилку

Зазначимо, що слово «попадати» також є в українській мові. Ось які його значення наводить тлумачний словник СУМ11:

• досягати цілі, влучати, кидаючи щось або стріляючи: «На другий день Тихон до снідання ганявся з вилами за Грицьком, а слідом, цілячись попасти йому дрючком під ноги, бігала Грицькова жінка» (Петро Панч, В дорозі, 1959, 23);
• опинятися в скрутному становищі, потрапляти в пастку, опинятися під впливом кого-небудь чи чого-небудь: «Йому було відомо, що Салаші. не раз попадає до в’язниці» (Олесь Гончар, III, 1959, 228), «Під вплив Драгоманова… попав і Франка» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 32);
• опинятися в чомусь чи потрапляти в щось у результаті руху, ставати належним до якоїсь групи чи організації тощо: «Спинаючись попід типом, щоб не попасти в поналивані вчора калюжі, пішли ми до попового двору» (Леся Українка, III, 1952, 574), «Мені чогось більше хочеться попасти в губернську управу» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 175);
• випадково зустрічатися, знаходитися, з’являтися: «Жвавість маленьких ручаїв уділялася і потокові, і тоді він шумів і виливався з берегів, забирав усе, що по дорозі попало» (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 83);
• переходити в користування, ставати власністю: «Кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим… попаде дещо й у кишеню: вони на те судящі…» (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 261).

Раніше ми також писали про те, де ви житель, а де мешканець – філологи пояснили різницю в українській мові.