За останні місяці продавці вживаних книжок у різних країнах помітили дивну тенденцію: замість звичайних покупців у них почали з’являтися великі замовлення на сотні й тисячі книжок, які потім відправляють у далекі складські приміщення. Один із продавців каже, що за 30 років роботи не бачив нічого подібного. Є припущення, що книжки скуповують для навчання систем штучного інтелекту, а частину з них після оцифрування можуть знищувати. Про це повідомляє ВВС.

[social_blue social=“telegram”]

Книжкові магазини отримують замовлення, яких раніше не бачили

Стюарт Менлі з магазину Barter Books у Нортумберленді зазвичай продає від 2 до 3 тисяч книжок на тиждень. Але нещодавно один лише гуртовий покупець із Канади замовив приблизно стільки книжок, скільки магазин очікував продати за цілий тиждень.

«Я ніколи не бачив нічого подібного за 30 років у торгівлі вживаними книжками», — розповів він BBC.

Менлі не єдиний продавець, який звернув увагу на таку тенденцію. Книгарі з різних країн повідомляють про схожі великі замовлення. При цьому вони часто не знають, хто саме врешті отримує книжки і навіщо вони потрібні.

Читайте також: Чому українці все частіше обирають вживані меблі для дому — аналітика OLX

Особливо дивує асортимент. Серед замовлень трапляються як рідкісні латинські тексти, так і звичайні вестерни. На думку експертів, така різноманітність може бути ще однією ознакою того, що книжки потрібні не колекціонерам, а компаніям, які працюють зі штучним інтелектом.

Рідкісні та маловідомі тексти можуть давати мовним моделям інформацію, якої немає у великих масивах популярного контенту.

Усе почалося після суду щодо Anthropic

Інтерес до вживаних книжок для навчання ШІ значно зріс після судової справи проти американської AI-компанії Anthrop­ic.

У 2025 році суддя Вільям Алсуп постановив, що використання книжок, придбаних для навчання програмного забезпечення зі штучним інтелектом, не порушує американське законодавство про авторське право.

Рішення було ухвалене у справі, яку проти Anthrop­ic подали троє письменників. Суддя визнав використання їхніх книжок «надзвичайно трансформаційним» і таким, що дозволене американським законодавством.

Пізніше, після розкриття судових документів, стало відомо ще про одну деталь: частину книжок, які використовувалися в процесі навчання чатбота Claude, могли фізично знищувати.

В Anthrop­ic заявили, що Claude навчається на поєднанні загальнодоступних даних із вебу, комерційно придбаних наборів даних та інформації, яку компанія генерує самостійно.

Представник компанії також наголосив, що придбання книжок для навчання моделей є поширеною практикою в індустрії штучного інтелекту.

Водночас в Anthrop­ic запевнили, що їхні програми зі збору даних не купують і не знищують рідкісні чи антикварні книжки.

Книжку можуть розібрати буквально на сторінки

У внутрішньому листуванні Anthrop­ic проєкт із масового оцифрування старих книжок називали Project Pana­ma.

Із судових документів випливає, що компанія планувала масштабне оцифрування книжок. Один із описів проєкту стосувався наміру «деструктивно відсканувати всі книжки світу».

Йдеться про так зване деструктивне сканування. Книжки відправляють у спеціальні центри, де їх можна швидко оцифрувати у промислових масштабах. Для цього з видання знімають або зрізають корінець, після чого сторінки можна швидко пропустити через сканер. Сам папір після цього переробляють.

Саме перспектива такого завершення життєвого циклу книжок непокоїть продавців.

Девід Тобін, власник Walden Books у Лондоні, також помітив незвичайний попит. Він визнає, що продавати книжки, які роками лежали без покупців, приємно, але йому було б шкода, якби їх зрештою просто знищили.

Читайте також: Як зі старих речей народився новий стартап. Українці розробили платформу, яка продасть непотрібні речі замість вас

Для рідкісних видань це може стати проблемою

У книгарів немає однозначної відповіді, чи є знищення старих книжок великою проблемою.

Дерек Вокер, власник едінбурзької книгарні McNaugh­tan’s, зазначає, що деякі академічні книжки справді можуть бути дуже рідкісними на ринку, але водночас залишатися доступними в бібліотеках.

Наприклад, видання, надруковане тиражем у 100 примірників, із яких 75 зберігаються в бібліотеках, навряд чи стане великою втратою, якщо один екземпляр знищать.

Але ситуація зовсім інша з книжками, які існують в одному відомому екземплярі. За словами Вокера, у книгарні траплялися видання, які були єдиними відомими примірниками певної версії книжки XVIII століття.

Якщо таке видання куплять лише для того, щоб розібрати й відсканувати, воно може назавжди зникнути як фізичний артефакт.

Але для частини книжок це може бути навіть хорошою новиною

Попит з боку потенційних покупців, пов’язаних із ШІ, має і несподіваний позитивний бік.

Менлі розповідає, що деякі книжки роками не продавалися, хоча були виставлені онлайн. Тепер на них раптом з’явився попит.

На його думку, переробка цілком звичайних книжок не обов’язково є трагедією — особливо якщо суспільство вже не потребує мільйонів однакових примірників популярних романів.

Він наводить як приклад «Код да Вінчі»: навряд чи світ відчує нестачу книжок, якщо кілька додаткових примірників цього бестселера відправлять на переробку.

Проблема починається там, де разом зі старою книжкою може зникнути рідкісний текст, який більше ніде не зберігся.

У Британії правила щодо авторського права інші

Ще один важливий момент — американські та британські правила щодо використання книжок для навчання ШІ відрізняються.

Професорка Емілі Хадсон, фахівчиня з інтелектуальної власності Оксфордського університету, пояснює, що у Великій Британії вихідною позицією є необхідність отримати дозвіл правовласника на такі дії, як створення навчальної бібліотеки та подальше навчання моделі.

Тому судове рішення у справі Anthrop­ic не означає, що компанії в інших країнах можуть автоматично купувати, копіювати та використовувати книжки для навчання ШІ без обмежень.

Книжковий бум може виявитися новим побічним ефектом ШІ

Масові закупівлі вживаних книжок поки не дозволяють точно сказати, хто саме стоїть за кожним із замовлень і для чого використовуються всі придбані видання.

Однак продавці, які раніше роками не могли продати окремі книжки, тепер бачать зовсім іншу картину: невідомі покупці скуповують великі партії найрізноманітніших текстів і відправляють їх на склади.

Якщо частина цих книжок справді призначена для навчання ШІ, індустрія штучного інтелекту створює новий і доволі несподіваний попит на стару літературу. І водночас ставить незручне питання: скільки книжок ми готові розібрати на сторінки заради того, щоб навчити машину читати?

Читайте також: Must-read для кожного – книги, що ніколи не втратять актуальність. Поради лідерів видавництв