logo

Як повернутись додому з-за кордону, навіть якщо вкрали паспорт. 6 порад Артемія Суріна для туристів

Кінець 2018 року. Мандрівник Артемій Сурін виїжджає з України на авто та починає навколосвітку без перельотів. Його привітно зустрічають усі європейські країни, окрім Андорри. Артемій в’їжджає туди на літній гумі та потрапляє у снігопад. Хоча напередодні вранці купався на іспанському пляжі.

Андоррою Артемію в результаті довелося їхати незграбно та повільно. Усе закінчилося добре, але він назавжди зробив висновок – до подорожі на авто треба особливо старанно готуватися.

У партнерському матеріалі з «Люксоптикою» Артемій Сурін розповів MC.today, які речі тепер завжди є в його машині, як він одного разу обдурив американську систему прокату авто і як ризикував життям у Долині Смерті.

Партнер проєкту?

Проїхав машиною майже 1 млн км

Коли 10 років тому я спочатку прийшов до ідеї, а потім і заснував спільноту мандрівників One Life, то почав багато їздити світом – проїхав на автомобілі майже 1 млн км. Майже в кожній подорожі траплялися ситуації, коли я розумів – не все продумав, не все взяв із собою. Як в Андоррі, коли я забув подивитися прогноз погоди, дізнатися градус підйому на місцевих серпантинах і подбати про зимову гуму.

Або була історія у Штатах. Ми збиралися туди командою із чотирьох осіб – знімати телепроєкт про перетин країни автівкою. Перед вильотом один із хлопців втратив паспорт і буквально в останній момент скасував свою участь. Ми прилетіли до Америки. Для фільмування потрібно було взяти в оренду два авто, а нам давали лише одне. За законом США, щоб взяти машину напрокат, треба мати дві речі – міжнародні права і кредитну картку. А вони були тільки в мене й того хлопця, що скасував поїздку.

Довелося іти на хитрість. Я показав свої права та карту в одній прокатній конторі і швидко побіг до іншої – поки інформація не пішла в загальну базу. У результаті ми їхали Америкою на двох автівках, але на одній з них – нелегально. Відтоді я завжди напередодні подорожі готую докладний список речей для себе та попутників – продумую найдрібніші деталі та раджу, що треба взяти із собою.

Які речі завжди є в моїй машині

Цей список відрізняється від подорожі до подорожі, але є шість головних речей, з якими я завжди подорожую на автомобілі.

1Два паспорти

Якось у Мілані я пішов на концерт гурту Coldplay і залишив машину на парковальному майданчику. Поки веселився, її відкрили і вкрали документи та банківські картки. Добре, що картки я розкладаю в різні місця – у сумку, рюкзак, кишені. Їх можна швидко заблокувати.

З документами складніше: тоді я мав один закордонний паспорт, а наступного дня я мав летіти до Києва. Після цієї історії я зробив два паспорти. Україна – одна з небагатьох країн світу, громадяни якої можуть одночасно користуватись двома такими документами. Мандрівники з інших країн трохи заздрять нам через це. Один паспорт тепер лежить у мене в машині, другий – завжди в кишені чи сумці. Крім того, один можна здавати на візу, а за другим – подорожувати.

2Телефон із зарядкою в машині

Якось у подорожі Азією, у глибокій провінції в М’янмі, я розбив телефон. Це місце з не дуже розвиненою інфраструктурою, і швидко купити новий смартфон там неможливо. Тоді я відчув, як це – жити без зв’язку.

Ти ніби повертаєшся на кілька десятиліть назад. Доводиться робити набагато більше дій, ніж завжди – наприклад, користуватися звичайними географічними картами, а при керуванні самотужки це незручно.

Смартфон з інтернетом – це найефективніший помічник у подорожах. У дитинстві я любив романи Жюля Верна, і в одному з них головний герой мав помічника – дивакуватого француза Паспарту. Ось сучасний смартфон і є найефективнішим «Паспарту» для мандрівника. Крім телефону я ще раджу мати зарядний пристрій у машині та кілька портативних про запас. Так ви навіть у пустелі чи глухому лісі не опинитеся без зв’язку.

3Мультиніж

Ми мандрували озером у районі Сакраменто в Північній Америці. На хвилях мій приятель вдарився коліном об ключ у замку запалювання, ключ зламався та залишився всередині. Наш катер заглух. Врятувало те, що ще на березі я здогадався взяти з машини мультиніж – складаний інструмент, у якому «заховані» різні ножі, шило, пилка, викрутка та ножиці.

Кілька годин ми намагалися завести катер мультиножем – посеред величезного озера і в сутінках. До того ж здіймався вітер. Усе це могло закінчитися не дуже добре, але в результаті ми завелися і допливли до берега.

4Протисонцеві окуляри

У Непалі ми підіймалися в Гімалаї на висоту понад 6 км. Там дуже різкий підйом, і дорогою потрібно весь час дивитися вгору. Але на початку штурмового дня мої окуляри впали і полетіли вниз, повертатися було незручно. Зрештою я йшов без них. Очі боліли, їх роз’їдало біле сліпуче світло. Я боявся отримати опік: усю дорогу заплющував очі і кожні кілька кроків відкривав їх. Відтоді я вожу із собою кілька пар окулярів: дві – у машині, ще дві – у сумці. У мене є окуляри для гір, яхтингу, їзди на машині вночі та вдень. Зізнаюся, постійно міняти їх – не дуже зручно.

На запрошення MC.today я звернувся до одного з магазинів «Люксоптики», щоб перевірити зір і підібрати універсальні лінзи в окуляри для подорожей. Там мене зустріла лікарка-офтальмологиня, яка з допомогою спеціального обладнання оцінила здоров’я очей. Я навіть трохи хвилювався – не перевіряв зір 25 років. Виявилося, він 100%-й, але є легкий астигматизм на правому оці.

Потім мені показали фотохромні лінзи Nikon. Їхня «фішка» в тому, що вони змінюють колір від прозорого до темного залежно від інтенсивності сонячного світла. Це дозволяє зробити спеціальна молекулярна формула. Такі лінзи захищають очі і від сонячного випромінювання, і від комп’ютерного. А ще вони стійкі до подряпин та усувають відблиски від зустрічних фар під час нічної їзди.

Я вразився тому, як це працює: коли молекули перебувають у звичайному стані, лінза залишається прозорою. Але варто направити на них ультрафіолет, як молекули стають пласкими – і лінза темнішає. Технологія схожа на те, як закриваються жалюзі сонячного дня – планки одна за одною повертаються і блокують світло.

Якщо я працюватиму у приміщенні за комп’ютером, окуляри залишаться прозорими, а якщо я вийду на київську вулицю – трохи потемніють. У пустелі ступінь затемнення буде 70%, у горах – до 90%. Постійно міняти окуляри просто не потрібно.

Ці лінзи безпечні – вони із пластику, їх вставляють у будь-яку оправу. У «Люксоптиці» це роблять за 14 днів і за ціною від 9 тис. грн. І можна виїжджати в подорож.

ЗАМОВИТИ ФОТОХРОМНІ ЛІНЗИ

5Газовий пальник для розведення вогню

Сірники та запальнички не є надійними: перші можуть промокнути, другі – зламатися. З газовим пальником можна швидко розвести вогонь. Якось в Аргентині під час сходження на Аконкагуа ми з групою потрапили у страшний сон усіх альпіністів – білий вітер. Це такий сильний циклон, який буквально зносить усе довкола.

Він застав нас, коли ми поставили намет на висоті 5 тис. м. Того дня пальник дуже врятував нас – ми черпали сніг, відбивали лід і кип’ятили воду на вогні, готували просту їжу. У таких суворих умовах ставлення до пальника особливо тепле та трепетне, він буквально рятує життя.

6Ящики з водою та аптечка

У моїй машині завжди є щонайменше два ящики води. Мені вистачило однієї подорожі Долиною Смерті в Північній Америці, щоб переконатися – вона сильно рятує. Ми тоді застрягли в пустелі, води із собою було обмаль. У таких умовах зневоднення відбувається швидко, і це дуже небезпечно. З Долини Смерті ми зрештою вибралися, але тепер, куди б я не приїхав, одразу запасаюся водою.

Рожеві дельфіни та джунглі Амазонії

Попереду і в мене, і у One Life багато різних подорожей – на машині і не тільки. Зараз ми збираємось у сафарі на джипах Намібією, спостерігатимемо за дикими тваринами. Перед Новим роком поїдемо в Ріо-де-Жанейро – до рожевих дельфінів на пляжі Копакабана, а звідти вирушимо джунглями Амазонії.

Я щасливий тому, що One Life – це не просто тревел-компанія. Ключове – це ідея: життя одне і ми хочемо прожити його активно. Ця ідея об’єднала багатьох людей у світі зі схожими цінностями, і One Life перетворилася на міжнародну спільноту. Окрім подорожей ми дружимо, спілкуємось, будуємо нові проєкти. У нас навіть утворюються сім’ї. Але головне – ми завжди підтримуємо одне одного.

Нещодавно в нашій поїздці одна з учасниць втратила всю валізу з речами. А попереду була інтенсивна експедиція. У результаті всі по черзі ділилися з нею одягом, взуттям та іншим. Вона була навіть рада, що так вийшло, – відчувала стільки турботи про себе та підтримки. У такі моменти розумієш, що речі, безумовно, важливі, але ще важливішими є люди, які поруч з вами та цінності, якими вони живуть.

Фотограф: Максим Люков
Відеооператор: Олександр Козаченко
Монтажер: Влад Воробйов

Партнер проєкту?

Ваша жалоба отправлена модератору

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: