Як працює фінмоніторинг на ринку нерухомості – пояснення Мінфіну

На ринку нерухомості працює фінмоніторинг і вимоги для рієлторів. Що це означає для українців, які угоди контролюються, що змінилося цього року та інші деталі – пояснили в Міністерстві фінансів.

Вимоги фінмоніторингу для рієлторів не передбачають тотального контролю для українців, каже Мінфін. Фото: Depositphotos

Хто підпадає під фінмоніторинг на ринку нерухомості

Рієлтори та інші субʼєкти, які надають послуги купівлі-продажу нерухомості та оренди (якщо плата становить 400 тис. грн/місяць чи більше).

Чи стосується фінмоніторинг всіх угод з нерухомістю

Фінмоніторинг працює за ризик-орієнтованим підходом: перевіряються лише операції з ознаками ризику. Тобто враховується характер операції, ділові відносини із клієнтом, джерела походження коштів та інших чинники.

Читайте також: Що варто знати українцям, які здають житло в оренду – пояснення ДПС

Які обовʼязки рієлторів щодо фінмоніторингу

У мережі шириться інформація про те, що рієлтори мають повідомляти про всі угоди від 400 тис. грн. Однак у Мінфіні це спростували.

Насправді ж рієлтори зобовʼязані повідомляти лише про підозрілі операції клієнта, а не про всі, умови щодо порогової суми немає.

Критерії визначення ризиків вказані в наказах Мінфіну.

Що змінилося у 2026 році на ринку нерухомості

Цьогоріч оновилася технічна взаємодія з Держфінмоніторингом (е-кабінет), а також необхідна перевірка, чи всі суб’єкти стали на облік.

Що означає фінмоніторинг угод з нерухомістю для українців

Мінфін зазначає, що для українців фінмоніторинг і нові зміни не означають тотальний контроль за всіма операціями з нерухомістю. Як і раніше, перевірятимуться лише підозрілі угоди.

• Водночас зміни на ринку нерухомості все ж відбудуться: в Україні планують врегулювати роботу рієлторів. Зокрема, ідеться про створення механізму для уникнення схем на ринку, встановлення чітких правил для учасників угод (щодо оплати посередникам тощо) і загалом ринку.
• Також планують мінімізувати кількість ситуацій, в яких рієлтори фактично не надають послуг, але отримують гроші.