Як шахраї виманюють банківські дані та гроші в українців – 4 схеми

У 2025 році кількість випадків шахрайства з платіжними картками зменшилась, однак сума, яку втратили українці, зросла на 24% від 2024 року. Національний банк України назвав найпоширеніші схеми аферистів.

Торік було зафіксовано 256 тис. шахрайських операцій з платіжними картками, через які українці втратили гроші. Це на 13,3 тис. або 5% менше, порівняно з 2024 роком.

Водночас втрати від незаконних дій і шахрайських операцій з картками за 2025 рік збільшилася майже на чверть – до 1,4 млрд грн загалом. В НБУ це пояснили зростанням середньої суми однієї незаконної операції (на 30%, тобто із 4 247 грн у 2024 році до 5 536 грн у 2025 році).

Більшість шахрайств відбулися в інтернеті (83%). Решта – в торговельних мережах, банкоматах, пристроях самообслуговування. Здебільшого аферисти використовують соціальну інженерію – маніпуляції та обман для отримання доступу до грошей.

Читайте також: Увʼязнення через гроші: за які фінансові операції передбачена кримінальна відповідальність

Найпоширеніші шахрайські схеми виманювання грошей

• повідомлення, дзвінки щодо соцдопомоги від державних чи міжнародних організацій: жертви переходять за посиланням і вводять особисті дані, за допомогою яких шахраї крадуть гроші;
• дзвінки «від банку»: виманюють реквізити картки та одноразові коди з SMS. Часто шахраї спонукають до дій нібито для уникнення блокування;
• «легкий заробіток»: пропонують нібито можливість заробітку (до прикладу, через виконання завдань у соцмережах), спочатку можуть заплатити, а потім просять переказ і зникають.
• перевипуск eSIM: отримують доступ до фінансового номера та крадуть гроші з рахунків, купують товари чи беруть онлайн-кредити.

Крім цього, почастішали випадки шахрайства через неактивний номер щодо українців, які виїхали за кордон. Якщо номер довго не використовується, оператор може передати його іншій людині, а шахраї отримують доступ до банкінгу і грошей (якщо людина не замінила фінансовий номер).

Як уберегти банківські дані та гроші на картці

• не надавайте реквізитиномер платіжної картки, термін її дії, CVV-код платіжних карток, логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу, одноразові паролі тощо;
• не переходьте за посиланнями, які надходять у месенджери, смс, e-mail;
• пройдіть ідентифікацію в оператора мобільного зв’язку та не використовуйте неперсоніфіковану SIM-картку як фінансовий номер;
• підключіть додаткові сервіси захисту SIM-карток;
• якщо втратили картку чи телефон з фінансовим номером, або розголосили реквізити чи коди підтвердження – негайно заблокуйте картку чи вхід до інтернет-банкінгу, також зверніться до Кіберполіції.

Нагадаємо, раніше клієнтка monobank зазнала збитків на 300 тис. грн через кібершахраїв.