Як юридично правильно вийти на міжнародні ринки: чекліст у 2026 році

Вийти на міжнародний ринок сьогодні здається простішим, ніж будь-коли: достатньо зареєструвати компанію за кордоном, відкрити рахунок і знайти партнера. Але так само просто і втратити на цьому весь бізнес, адже разом із можливостями зростає і складність правил, які охоплюють валютний контроль, КІК, автоматичний обмін фінансовими даними, санкційні обмеження і не тільки. Щоб не втратити гроші ще до першого прибутку, компаніям потрібен чіткий юридичний план. Як його скласти – на прохання MC: Money & Career у межах спецпроєкту «Визнані у світі» розповів радник EVERLEGAL Олександр Демчук.

Структурування, валютний контроль, КІК, CRS, санкційний комплаєнс та чому дрібні помилки при виході на міжнародні ринки можуть коштувати мільйони. Фото: Олександр Демчук

За останні два роки кількість українських компаній, які вперше вийшли за межі ЄС – в Азію, Канаду, США, на Близький Схід – зросла в рази. Війна змусила шукати нові ринки, Угода про асоціацію відкрила доступ до європейського ринку.

Водночас залишаються жорсткі правила щодо валютного контролю і невчасне повернення валютної виручки матиме наслідком стягнення пені. Податкова отримує дані про ваші іноземні рахунки в автоматичному режимі, Держмитслужба щомісяця обмінюється інформацією з НБУ, а найбільші штрафи цього року вже вимірюються десятками мільйонів гривень. У таких умовах вихід на іноземні ринки без юридичного плану перетворюється зі стратегічної можливості на загрозу втрати бізнесу.

Ваш бізнес виходить на світові ринки? Розкажіть про це 5 виданням. Долучайтесь до спецпроєкту «Визнані у світі»: advert@d-e.group. 

З чого починати: аудит власної структури, а не реєстрація компанії за кордоном

Типова помилка, з якою ми стикаємось, – почати з реєстрації LLC у Делавері чи компанії в Естонії, не зробивши аудит того, що вже є в Україні та не розробивши стратегію виходу на інший ринок. Я рекомендую пройти чотири кроки – і саме в такій послідовності. 

Обрання юрисдикції

Режим іноземних інвестицій, обов’язкові ліцензії, експортний контроль на імпорт, податкова угода з Україною, вимоги до локального директора, мінімальний статутний капітал, адміністративні витрати, специфіка GDPRGDPR (General Data Protection Regulation) – це Загальний регламент про захист даних, прийнятий Європейським Союзом 2016 року (набув чинності 25 травня 2018 р.), який встановлює найсуворіші у світі правила щодо збору, зберігання та обробки персональних даних фізичних осіб у межах ЄС та ЄЕЗ чи еквівалентного режиму.

Якщо ви вийдете на ринок ЄС без аналізу GDPR або в США без розуміння санаційного режиму, економія двох-трьох тижнів на юридичному due diligence може обернутись штрафами в мільйони доларів або євро. Санкції за GDPR – до 20 мільйонів євро або 4% загального світового обороту, а середній штраф у 2024 році становив 2,8 мільйона євро.

Читайте також: «Люди ігноруватимуть ваш товар». Чому локалізація важлива для українських брендів за кордоном

Бенефіціарна власність і «сплячі» компанії

Проаналізуйте вже існуючу структуру бізнесу. Перевірте всі юрособи, де ви або ваші співвласники є кінцевими бенефіціарами. Компанія на Кіпрі, зареєстрована у 2016 році та забута, сьогодні – прямий обов’язок звітувати за правилами КІК, навіть якщо вона жодного дня не працювала.

Податкова резидентність

Якщо хтось із ключових власників провів поза Україною понад 183 дні в календарному році й має центр життєвих інтересів за кордоном, він може вже не бути українським резидентом. Це змінює все: від ставок на дивіденди до того, чи звітує компанія за КІК взагалі, до повноважень такої особи підписувати контракти від імені української юрособи.

Санкційні зв’язки

Перевіряйте кінцевих бенефіціарів контрагентів, банки-кореспонденти, постачальників у п’яти базах: список санкцій РНБО, консолідований список ЄС, OFAC SDN List, UK Sanctions List та інші. Один «брудний» партнер чи контрагент може поставити під сумнів весь бізнес. Для системного скринінгу можливо також підключати платні рішення.

Ризики, які бізнес ігнорує першими

• Помилкове обрання юрисдикції

На жаль, доволі часте явище, всю проблемність якого бізнес часто розуміє вже на етапі початку роботи на новому ринку та виникнення непередбачуваних проблем. Наслідки цього – і завищене оподаткування, і регуляторні складнощі, і непередбачувані витрати на адміністрування. У результаті доводиться або нести ці витрати, бо ще гірше починати процес заново, але вже більш професійно обираючи юрисдикцію.

• Звітність про контрольовані іноземні компанії (КІК).

Формально в Україні діє мораторій на штрафи за КІК до завершення воєнного стану плюс шість місяців. Але мораторій не скасовує обов’язку вести облік і подавати звіти. Лише санкція застосовується пізніше.

Хто не встигне закрити «хвости» в цей пільговий період – отримає штраф у розмірі 100 прожиткових мінімумів за неподання звіту (у 2026 році це близько 332 800 грн за один звіт), плюс один прожитковий мінімум за кожен день несвоєчасного подання з лімітом у 50 прожиткових мінімумів.

Крім того, донарахування податку на нерозподілений прибуток іноземної компанії: 18% для юридичних осіб, 18% плюс військовий збір 5% – для фізичних осіб.

Читайте також: Як українці створюють продукти світового рівня – коротка історія 4 стартапів

• Граничні строки розрахунків

Йдеться про 180 календарних днів на отримання валютної виручки з моменту митного оформлення (для окремих груп товарів – 120 або 270 днів). Далі – пеня 0,3% від суми несплачених коштів за кожен день прострочення. Для контракту на 100 тисяч доларів рік прострочення буде становити 109 500 доларів пені. Тобто суму контракту ви фактично віддаєте державі.

Воєнний стан не є автоматичним виправданням. У постанові від 27 лютого 2025 року в справі № 520/2941/24 Верховний Суд підтвердив: сам факт введення воєнного стану не звільняє від пені. Потрібен сертифікат Торгово-промислової палати саме щодо конкретного контракту, який засвідчує форс-мажор для цієї операції, а не загальна довідка про війну в країні.

• Торгові знаки

Реєстрація в Україні не захищає ваш бренд у Польщі, Угорщині чи США. У дев’яти з десяти випадків клієнти з проблемою в новій юрисдикції виявляють, що хтось інший уже подав заявку, а іноді це навіть їхній локальний дистриб’ютор. Мадридська система (через ВОІВ) дозволяє зареєструвати знак у 131 країні за однією заявкою, базовий платіж – від 650 швейцарських франків, що в рази дешевше за подальший судовий спір про скасування реєстрації конкурента.

Окреме питання – це доменні імена: реєструвати .com, .de, .pl варто одночасно з торговим знаком, бо кіберсквотинг у нових ринках – типовий інструмент тиску на новачків.

• Трансфертне ціноутворення

Обсяг контрольованих операцій понад десять мільйонів гривень з одним нерезидентом за рік – це автоматичний сигнал для перевірки. Будь-яка неринкова ціна між афілійованими компаніями може потрапити в зону дослідження ДПС із вимогою подати звіт про контрольовані операції. Наслідком порушень буде донарахування податків та штраф 25%.

Ризики для українських експортерів

• Товари подвійного використання

Якщо ви експортуєте електроніку, оптику, компоненти для дронів, станки із ЧПК, промислову хімію, навіть деякі матеріали, – вам потрібен дозвіл Державної служби експортного контролю. Експорт без такого дозволу може мати наслідком кримінальну відповідальність за статтею 333 Кримінального кодексу з покаранням до семи років ув’язнення.

• Непряме потрапляння товару в санкційні юрисдикції

Якщо ваш покупець у Казахстані, Вірменії чи ОАЕ перевантажує товар у рф, відповідальність лягає на вас. ЄС із червня 2024 року запровадив обов’язкові no re-export to Russia clauses. Без цього пункту в контракті європейський контрагент не купить нічого, що може бути залучене в оборонному виробництві.

Американський OFAC застосовує вторинні санкції до тих, хто не є резидентом США, але працює з підсанкційними особами. Штрафи доходять до 20 мільйонів доларів за одну транзакцію.

• Митні порушення і сертифікати походження

Неправильний код УКТ ЗЕД може мати наслідком додаткове мито в країні призначення (іноді до 30%), або блокування поставки на кордоні. Для експорту в ЄС у межах преференцій Угоди про асоціацію потрібен EUR.1 або декларація на інвойсі. Нове регулювання ЄС Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM) для сталі, цементу, алюмінію, добрив, електроенергії та водню: із січня 2026 року імпортер зобов’язаний купувати CBAM-сертифікати на вуглецевий слід, а без підтверджених даних від постачальника постачання блокується.

Читайте також: Як українська SoftServe побудувала глобальний бізнес – коротка історія масштабування

Зміни в українському законодавстві

• Автоматичний обмін за стандартом CRS

Перший обмін Україна здійснила у вересні 2024 року. З травня 2025 року Австрія передає ДПС дані про рахунки за 2024 рік, Швейцарія почала збирати дані з першого січня 2025 року. З 2026 року обмін даними здійснюється по всіх рахунках незалежно від суми залишку. До 2025 року діяли пороги один мільйон доларів. Тепер навіть рахунок на 500 євро в польському Bank Polski потрапляє у звітність.

• Подовжені строки розрахунків для техніки

З 28 лютого 2026 року НБУ встановив граничний строк 270 календарних днів для експорту товарів за кодами УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432 і 8716 (сільськогосподарська та спеціалізована техніка). Для аграрної сировини (зерно, олія, соєві боби) діють 120 днів із липня 2024 року, а для решти 180 днів. Але обов’язково має бути вказано правильний код у митній декларації.

• Використання віртуальних активів

Обмін криптовалюти на фіатну валюту в межах експортно-імпортних операцій тепер підпадає під валютний нагляд. Якщо ви отримуєте оплату в USDT або Bitcoin від іноземного клієнта, обслуговуючий банк зажадає повний пакет документів щодо походження коштів, а податкова має застосувати загальний режим оподаткування.

Наші рекомендації для бізнесу, що виходить на новий ринок

1. Складіть «юридичну карту» проєкту до першого платежу. На одну-дві сторінки: юрисдикції (ваша, контрагента, транзитна, якщо є), застосовні санкційні режими, граничні строки розрахунків, обов’язкові реєстрації, планований спосіб оплати, застосовне право контракту. Якщо на якомусь пункті стоїть знак запитання, то не починайте проєкт.
2. Закладайте в контракт порядок вирішення спорів. Арбітражне застереження (Міжнародна торгова палата, Віденський арбітраж, Лондон), застосовне право, мова документів, форс-мажорне застереження з прив’язкою до сертифіката ТПП конкретної країни і із чітким переліком подій, які звільняють від виконання. Це коштує копійки на етапі підписання і сотні тисяч доларів економії, якщо контрагент «забуде» заплатити. Добре складений арбітражний пункт робить судову перспективу непривабливою для боржника. Відповідно спір простіше вирішити переговорами.
3. Не економте на юристі з комерційного права й податковому консультанті з КІК і CRS. Вартість помилки буде вища за вартість супроводу в десятки разів. Найбільші штрафи минулого року становили від 300 тисяч до 12,73 мільйона гривень. Усе це підприємства, де керівник вирішив «ми самі розберемося, у нас є бухгалтер».

Вихід на міжнародні ринки це не формальність із реєстрацією LLC на Кіпрі, в Естонії чи США. Це робота, яка починається з аудиту власної структури, обрання юрисдикції, чекліста із валютного контролю, КІК, санкцій, трансфертного ціноутворення, GDPR і товарних знаків і закінчується спокійним розпланованим початком роботи на новому ринку. Помилка в кожному із цих елементів коштує від десятків тисяч гривень до мільйонів доларів.

Від локального успіху до глобального визнання. Долучайтеся до спецпроєкту «Визнані у світі» та розкажіть про свій шлях. Чекаємо на вас: advert@d-e.group.