Від телеграфіста до ШІ-інженера: як змінювалися професії в Україні за 35 років незалежності

У 1991 році в Україні можна було працювати телеграфістом, друкаркою-машиністкою чи креслярем. Пейджерів тоді ще майже ніхто не бачив, а професій SMM-менеджера чи розробника мобільних застосунків просто не існувало. За 35 років змінилася не лише техніка, яку ми використовуємо, а й сама суть роботи.

[social_blue social=“telegram”]

Деякі професії зникли разом із застарілими технологіями. Інші стали настільки рідкісними, що молодь уже може й не знати про їхнє існування. Водночас інтернет, ринкова економіка, смартфони, соцмережі, штучний інтелект і війна створили зовсім нові спеціальності.

Цей процес не зупиняється. Наприклад, лише наприкінці 2024 року Мінекономіки додало до Класифікатора професій 50 нових назв і вилучило 42 застарілі. Це ще один показник того, як стрімко змінюється ринок.

Ми зібрали професії, на прикладі яких ці 35 років видно особливо добре.

Професії, яких майже не залишилося

1. Телеграфіст

У перші роки незалежності телеграма ще була звичайним способом швидко передати повідомлення в інше місто. Людина приходила на пошту, диктувала або писала текст, а далі його передавали через телеграфну систему.

Мобільні телефони, SMS, електронна пошта та месенджери зробили цю технологію непотрібною. Останню телеграму в Україні, за даними Укрпошти, відправили у березні 2018 року.

Разом із послугою фактично зник і цивільний телеграфіст як масова професія.

2. Оператор пейджингової компанії

Це цікава професія тим, що вона встигла і з’явитися, і практично зникнути вже за часів незалежності.

У 1990‑х власник пейджера не міг просто отримати повідомлення від іншої людини. Відправник телефонував оператору, називав номер пейджера та диктував текст. Оператор набирає повідомлення та надсилає його абоненту.

Читайте також: Повернення на колишню роботу: чи варто погоджуватися

Лара Гуцал, яка почала працювати операторкою в одеській компанії «Радіоком» у 1996 році, згадувала, що головними вимогами до працівників були грамотність і швидкість роботи. За її словами, 1996‑й був піком популярності пейджингового зв’язку.

А вже наприкінці 1990‑х почалася ера SMS. Мобільні телефони швидко витіснили пейджери — а разом із ними і людей, які передавали повідомлення.

3. Друкарка-машиністка

Колись швидко друкувати було не просто корисною навичкою, а окремою професією.

Друкарки набирали листи, накази, звіти, рукописи та інші документи. У великих установах для цього могли існувати окремі машинописні бюро.

Потім персональний комп’ютер опинився на столі практично кожного офісного працівника. Текст почали набирати секретарі, менеджери, журналісти, бухгалтери, і тепер роблять це самостійно.

Навичка швидкого друку залишилася. Але окрема професія, що займається лише набором тексту, зникла.

4. Обслуговувач таксофонів

Таксофон колись був важливою частиною міста. А отже, потрібні були люди, які його ремонтували, перевіряли й обслуговували.

Коли мобільний телефон став масовим, телефонна будка втратила сенс. У 2000‑х роках кількість таксофонів почала швидко скорочуватися, а спеціальна робота з їх обслуговування пішла за ними.

5. Диспетчер телефонної довідки

Що робити, якщо у 1995 році вам потрібен номер якоїсь установи?

Google не допоможе — його ще навіть не запустили. Можна було подзвонити до телефонної довідки. Там сиділи оператори, які шукали потрібний номер у своїй базі й повідомляли його абоненту.

Потім з’явилися пошуковики, електронні довідники, Google Maps і сайти компаній. Окремі телефонні довідки або закрилися, або перетворилися на автоматизовані сервіси та контакт-центри.

6. Кресляр

Архітектор або інженер створював проєкт, а кресляр переносив його на папір — олівцем, тушшю, за допомогою лінійок і кальки.

Читайте також: Як оформити LinkedIn для пошуку роботи: 5 ключових кроків

CAD-програми змінили цей процес. Креслення почали створювати безпосередньо на комп’ютері, а робота з ними стала частиною професії архітектора чи інженера.

Тож креслення як навичка залишилося, але окремий кресляр став майже непотрібним.

7. Ліфтер

Сьогодні натиснути кнопку потрібного поверху здається настільки природним, що сама ідея ліфтера може здаватися дивною.

Але раніше ліфтами в готелях, лікарнях, адміністративних будівлях і житлових будинках могли керувати спеціальні працівники.

Автоматика поступово замінила цю професію. Ліфтери подекуди ще працюють, але це вже поодинокі випадки.

8. Оператор фотолабораторії

Ще на початку 2000‑х після відпустки люди не переглядали сотні фотографій на смартфоні. Вони несли фотоплівку до лабораторії.

Там показували й друкували фотографії. Це був великий масовий бізнес із власними працівниками.

Цифрові фотоапарати, а згодом і смартфони майже знищили цей ринок. Оператори фотолабораторій ще залишилися, але тепер це радше нішева професія. Водночас останніми роками інтерес до плівкової фотографії трохи пожвавлюється через моду на ретроестетику, бажання отримати неідеальне живе зображення та інтерес молоді до самого процесу зйомки на плівку.

9. Кіномеханік старого типу

Кіномеханік нікуди не подівся зовсім — змінилася його робота.

Раніше кіномеханік працював із великими котушками плівки, кінопроєкторами та складною механікою. Сучасний кінотеатр уже має справу з цифровими файлами, серверами та автоматизованими системами показу.

Тому старий кіномеханік із плівкою практично зник, а його місце посів радше технічний спеціаліст із цифрового обладнання.

10. Адміністратор інтернет-кафе

Ще одна професія, яка народилася вже за незалежної України й майже встигла зникнути.

У 2000‑х домашній швидкісний інтернет був далеко не в усіх. Інтернет-кафе давало можливість перевірити пошту, поспілкуватися в ICQ, знайти інформацію, пограти або надрукувати документ.

Читайте також: Як знайти роботу, яка вам підходить: 7 запитань до себе

Адміністратор видавав комп’ютери, стежив за часом, приймав оплату, допомагав користувачам і стежив за технікою.

Домашній інтернет, ноутбуки й особливо смартфони зробили класичне інтернет-кафе майже непотрібним. Залишилися переважно комп’ютерні клуби для геймерів — це вже інший бізнес і інша робота.

А ці професії принесла нова епоха

Якщо технології забирали одні робочі місця, то вони ж створювали інші. Частину назв із цього списку людина з 1991 року, ймовірно, навіть не зрозуміла б.

1. SMM-менеджер

Поки не було соціальних мереж, не могло бути й людини, яка професійно ними займалася.

Сьогодні SMM-менеджер веде сторінки компаній, планує контент, працює з аудиторією, рекламою та статистикою. Робота, якої ще два десятиліття тому фактично не існувало, стала звичайною професією.

2. SEO-фахівець

Інтернет створив мільйони сайтів. Пошуковики створили проблему: як зробити так, щоб люди знайшли саме ваш сайт?

Так з’явилося SEO — оптимізація сайтів під пошукові системи.

У 1991 році така професія була неможливою, хоча б тому, що сучасний масовий веб і пошуковий ринок лише мали виникнути.

3. Розробник мобільних застосунків

Програмісти існували давно. Але професія розробника застосунків для смартфонів — продукт зовсім іншої епохи.

Переломним моментом став розвиток сучасних смартфонів і магазинів застосунків наприкінці 2000‑х. Apple, наприклад, запустила App Store у 2008 році.

Після цього виникла ціла економіка мобільних застосунків — від банкінгу й таксі до знайомств ігор.

4. DevOps-інженер

Іще одна професія, назву якої складно було б пояснити людині з 1991 року.

DevOps виник на стику розробки програм і роботи з ІТ-інфраструктурою. Зазвичай відлік сучасного DevOps-руху ведуть від кінця 2000‑х: перша конференція DevOps­Days відбулася в бельгійському Генті у 2009 році.

Сьогодні це звичайна спеціалізація українського IT.

5. UX-дизайнер

Дизайн існував задовго до незалежності України. Але професія UX-дизайнера в сучасному розумінні сформувалася вже пізніше.

Її завдання — зробити сайт, застосунок або інший цифровий продукт зрозумілим і зручним для людини.

6. Prompt engi­neer

Наймолодша професія у нашому списку.

Після вибухового розвитку генеративного ШІ у 2022–2023 роках компанії почали шукати людей, які вміють правильно формулювати завдання для великих мовних моделей та інших AI-систем.

Читайте також: Ринок праці 2030: які професії зникатимуть, а які зростуть

У 2023 році західні медіа вже писали про prompt engi­neer як про нову назву професії, а компанії відкривали такі вакансії.

Щоправда, у цієї роботи є цікавий парадокс: вона настільки молода, що ніхто ще не знає, чи залишиться окремою професією. Цілком можливо, що вміння працювати з ШІ просто стане звичайною навичкою для маркетолога, програміста, журналіста чи дизайнера — приблизно як колись уміння користуватися Google.

7. Рекрутер

Сам пошук працівників існує століттями. Але сучасний комерційний рекрутинг в Україні — значною мірою дитина ринкової економіки.

За планової економіки СРСР держава самостійно розподіляла значну частину працівників. Після 1991 року почав формуватися нормальний ринок, де компаніям потрібно було конкурувати за людей, а людям — шукати роботодавця.

Державна служба зайнятості безпосередньо пов’язує розвиток рекрутингу на пострадянському просторі з періодом після 1991 року. Перші професійні рекрутингові компанії в Україні почали активно з’являтися у 1990‑х роках.

8. Рієлтор

Квартири продавали й за СРСР. Але повноцінного приватного ринку нерухомості в його сучасному вигляді не було.

Після переходу до ринкової економіки виник великий сектор посередників, які допомагають продавати, купувати й орендувати житло та комерційні приміщення.

9. Бариста

Кава, звісно, не з’явилася в Україні після 1991 року. І люди, які її готували, теж.

Але бариста як окрема масова професійна роль з’явився разом із новою культурою кав’ярень.

У 1990‑х і особливо 2000‑х замість просто «кави в кафе» почав з’являтися ринок кав’ярень, а разом із ним — професія, що спеціалізується саме на приготуванні кави.

Зараз слово «бариста» настільки звичне, що складно уявити, наскільки воно було новим для українського ринку праці.

10. Оператор БпЛА

Безпілотна авіація існувала задовго до 1991 року. Але для України оператор дрона став окремою і дуже помітною спеціальністю вже за часів незалежності — насамперед через війну.

Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, безпілотники стали одним із ключових інструментів на полі бою.

Читайте також: Які людські навички стали конкурентною перевагою в епоху ШІ

Зараз в українських офіційних документах є поняття «зовнішній пілот (оператор) безпілотного літального апарату», а держава окремо регулює підготовку таких фахівців.

Тобто, це вже не просто військовий, який навчився запускати дрон. Навколо БпЛА сформувався цілий набір спеціалізацій.

А деякі професії не зникли — їх просто вже не впізнати

Є ще третя група. Назви залишилися тими самими, але робота всередині змінилася настільки, що працівник 1991 року навряд чи одразу впорався б із нею у 2026-му.

• Журналіст. У 1991 році головними інструментами були телефон, блокнот, диктофон і редакційний комп’ютер або друкарська машинка. Сьогодні журналіст працює із сайтами, соцмережами, аналітикою, відео, Telegram і ШІ.
• Бухгалтер. Паперові документи, ручні розрахунки та величезні архіви були замінені бухгалтерськими програмами, електронною звітністю та автоматизацією.
• Дизайнер. Макети, які колись робили вручну, спочатку перейшли у Pho­to­shop та Illus­tra­tor, потім — у Fig­ma, а тепер частину роботи можна виконувати за допомогою генеративного ШІ.
• Банківський працівник. Ще кілька десятиліть тому банк майже завжди означав відділення, чергу та касу. Тепер значна частина банківських операцій відбувається у смартфоні, а багато клієнтів роками не заходять у відділення.
• Продавець. Каса й прилавок залишилися, але до них додалися інтернет-магазини, маркетплейси, CRM, онлайн-оплата, доставка та каси самообслуговування.

Професії не стільки зникають, скільки передають роботу далі

Історія українського ринку праці за 35 років показує цікаву річ: професії рідко зникають раптово.

Зазвичай спочатку зникає потреба в окремій людині для виконання певної функції.

Ми не перестали писати тексти — просто для цього більше не потрібна друкарка. Не перестали створювати креслення — їх робить сам інженер у програмі. Не перестали передавати короткі повідомлення — оператор пейджингової компанії поступився SMS, а SMS — месенджерам.

На іншому кінці цього процесу постійно виникають нові завдання.

Колись потрібна була людина, яка знала, як передавати повідомлення телеграфом. Тепер компаніям потрібні фахівці, які вміють правильно формулювати запити для штучного інтелекту.

Між телеграфістом і prompt engi­neer — 35 років незалежності України. І, мабуть, найцікавіше питання вже не в тому, які професії зникли за цей час, а в тому, які з тих, що сьогодні здаються нам абсолютно нормальними, зникнуть наступними.

Читайте також: На кого варто вчитися зараз? В КАІ назвали професії, які будуть затребувані за 5 років