Як зробити НАУ прибутковим за допомогою LinkedIn. Петро Чернишов про залучення інвестицій
Петро Чернишов розповів про ідею залучення інвестицій через мережу LinkedIn. Фото: Петро Чернишов, Depositphotos
Колишній президент «Київстар» Петро Чернишов з осені 2023 року на громадських засадах працює радником міністра освіти й науки України з корпоративного управління та розвитку в Національному авіаційному університеті та планує вивести цей заклад на рівень хороших східноєвропейських інженерних вишів. Зокрема, одним із джерел для залучення інвестицій він вважає LinkedIn.
[social_blue social="telegram"]За словами Чернишова, НАУ як бізнес наразі збитковий. Про це він розповів у нещодавньому великому інтерв’ю для MC.today. Відомо, що заклад розглядає можливість залучення LinkedIn-спільноти своїх колишніх студентів для створення асоціації випускників, яка могла б долучитися до розвитку вишу, і йдеться не тільки про гроші.
Однозначної відповіді на запитання щодо того, чи мають університети бути збитковими (зрештою вони ж отримують фінансування від держави на навчання студентів-бюджетників), немає. Водночас Чернишов наголосив, що бюджет деяких відомих та багатих університетів США майже на 60% складається з відрахувань, які сплачують члени асоціацій випускників.
«Ми в НАУ будуємо власну асоціацію випускників, яка буде дійсно дієвою спільнотою. Ініціативна група з моєю допомогою написала й затвердила її статут. Ми знайшли для неї президента і скоро анонсуємо її створення», – розповів він про плани НАУ.
Робоча група проєкту проаналізувала присутність студентів закладу в мережі LinkedIn та виявила більш як 24 тис. потенційних кандидатів на вступ до асоціації. У НАУ припускають, що вибір саме цієї платформи може вказувати на те, що вони працюють у царині технологій, тобто можуть сплачувати не надто обтяжливий щорічний внесок. У розмові йшлося про $100-300.
«Якщо ми домовимося хоча б із 20% цих 24 тис., а це приблизно 5 тис. людей, надсилати членські внески в розмірі, припустимо, $200 на рік, вийде $1 млн. Для НАУ це непогана сума. На ці гроші можна покращити матеріально-технічну базу: будувати лабораторії, коворкінги», – поділився Чернишов.
Читайте також: Життя «до» та «після»: як повномасштабна війна змінила лідерів компаній Kormotech, Prometheus, Vivat та інших
Він додав, що участь у розвитку НАУ не обов’язково має на увазі сплату грошових внесків. З деякими випускниками обговорюють можливість обміну досвідом зі студентами – лекції, воркшопи, майстер-класи тощо.
Також він наголосив, що багато світових організацій та міжнародних компаній мають бюджети на співпрацю з освітніми закладами. Ба більше, її можуть запропонувати випускники цих вишів, які працюють у таких корпораціях.
«Якщо ти, наприклад, Microsoft або Intel, для твого бюджету нічого не варто збудувати лабораторію в НАУ», – говорить Чернишов.
Він додав, що техгіганти, які братимуть участь у таких ініціативах, у перспективі зможуть наймати найбільш талановитих студентів, а викладачів залучати до наукових проєктів. До того ж багато компаній мають досвід розвитку подібних проєктів, як-от створення лабораторій, на базі російських навчальних закладів. Тож тепер у них можуть з’явитися «вільні» кошти. А ідея НАУ – залучити їх на відбудову та розвиток університету.
«Згодом ми анонсуємо дві відомі українські компанії, які вже погодилися інвестувати в побудову в НАУ Fab lab. Зараз ми працюємо над затвердженням проєктів цих лабораторій», – заінтригував Петро Чернишов.
- Також пропонуємо вам почитати, чому monobank закрив закордонні проєкти, а в необанках Дмитра Дубілета більшає клієнтів.