«Якщо ідеї нема, шукати її не треба»: засновник стартапу Rozmova про розвиток власного проєкту
Можна уявляти яскраве втілення вашої ідеї: ви стоїте на сцені, пітчите свій стартап і ледь встигаєте укладати договори з інвесторами, які хочуть в нього вкластися. Але є «холодний душ» реальності, в якому вам потрібно зробити безліч складних кроків, використовуючи лише власні ресурси та ентузіазм.
В рамках спецпроєкту «Уроки небайдужих» СЕО та засновника проєкту Rozmova Дмитро Мараховський розповів нам, з якими складнощами стикаються стартапи, коли можна йти до інвесторів, в кого точно не варто брати гроші на розвиток та чим минулі факапи допоможуть вам у майбутньому.
Rozmova – платформа, яка допомагає користувачам знаходити перевірених психотерапевтів і заробляє на комісії з їхніх сеансів. Фахівцям стартап дає змогу розвивати власний бренд, оптимізувати потік клієнтів і зручно вести практику. Щомісяця платформа обслуговує близько трьох тис. клієнтів. У 2023 році Rozmova був у складі представників України на Web Summit у Лісабоні.
Коли мене питають, як шукати ідею для проєкту, я маю чесну відповідь: якщо ідеї нема, шукати її не треба. А якщо ідея вже виникає, потрібне базове розуміння, відчуття індустрії чи ніші. Або хоча б «болі» потенційних клієнтів. Буває так, що ідею приносять вам на стіл. Але ви маєте спитати себе: чому саме вам її принесли і як вона виникла у потенційного партнера?
Далі, якщо вже ідея є і здається, що це те, чого не вистачає ринку, треба бути готовим, що в 99 зі 100 випадків доведеться… відмовитись від неї. Скоріше за все вона багатьом приходила в голову і її з якихось причин не реалізували. Це треба враховувати.
Коли у вас вже є ідея, потрібно зробити дослідження ринку. Який він в цілому, який потенціал зростання, який, відповідно, може бути план експансії. Які на ринку конкуренти – прямі та непрямі, та коштом чого ви хочете забрати свою частку ринку та зберегти позиції. І ось, якщо на всі попередні питання відповіді позитивні (тобто ви все ще впевнені, що треба робити продукт), то далі найважливіше зрозуміти які у вас є ресурси, щоб успішно реалізувати цей продукт. Навіть більше: які унікальні ресурси у вас є?
Фінанси – окреме питання, вони мають повністю закрити елементи, які ви не зможете зробити своїми руками. А яку частину ви зможете зробити самостійно, наскільки ця частка впливова та чому ви зможете зробити її краще ніж інші?
Якщо і тут рішення позитивне, то далі робіть proof of concept або MVP і спілкуйтесь з користувачами. Спілкуватись потрібно багато: бажано як кількісно, так і якісно, щоб підтвердити власні гіпотези.
Дуже складно. Тоді частка власних – безплатних ресурсів, мусить бути критичною. Тобто співзасновники мусять мати можливість реалізувати MVP своїми руками й власними ресурсами. Після запуску і, бажано, наявності traction
Якщо говорити про продуктові факапи, то в проєкті Rozmova їх було не так багато. Якраз через те, що в мене і в партнерів є великий досвід факапів в минулому.
Але досить складні ситуації у нас були. Наприклад, коли ми почали суттєво зростати, один з месенджерів помилково заблокував наш акаунт та видалив абсолютно всі чати з клієнтами. Це випало на мою першу відпустку за весь час існування проєкту, яку я «щасливо» провів за ноутом, намагаючись все пофіксити й обробляючи вручну сотні заявок.
Висновком стала відповідь на питання: як правильно збалансувати динаміку розвитку проєкту, щоб мінімізувати ризики та зберегти його потенціал? Тобто, як будувати проєкт таким чином, щоб досягати результату швидко, при цьому зберігаючи його глобальний потенціал.
Щодо етапу, на якому потрібно брати інвестиції, відповідь, на мою думку, криється в площині питань:
Розумний інвестор не буде «віджимати» серйозну частку проєкту, тому що фаундери загублять віру та бажання ним займатися. На це і треба в першу чергу звертати увагу. Куди інвестор інвестував, чи є в нього релевантний досвід, ресурси, чи є в портфоліо продукти, з якими можна обмінюватись досвідом?
Особисто ми би не стали брати інвестиції з «сірої» зони. Тобто гроші, зароблені нечесним шляхом, або зароблені на продуктах, що погіршують життя чи здоров‘я людей. На жаль, декому «гроші не пахнуть» і це свідомий вибір кожного. Якщо це для когось єдиний шлях виживання, то чому ні? Справа особиста. Але тут варто бути готовим, що «сірі» гроші закриють вам всі інші двері, особливо в глобальному масштабі.
Я б дивився в першу чергу на цінності та «енергію» окремої людини. Наскільки людина заряджена ідеєю, сферою, нашою діяльністю. І тільки потім на хард скіли, які необхідні. Але звісно всі складові є обов‘язковими й важливими.
А от щодо того, щоб працювати з друзями та родичами, моя відповідь – ні. Я не проти родини або друзів, але яка ймовірність що саме в них будуть всі необхідні навички? На мою думку, дивно брати в команду друзів. В час, коли ми можемо знайти людину з усіма необхідними скілами та мотивацією, навіщо ризикувати близькими стосунками?
В мене є практики, які дозволяють підтримувати нормальний рівень, в першу чергу, дофаміну, який дає можливість нормально реалізовувати нові ідеї й багато працювати. Але головна моя мотивація – це користь, яку ми несемо людям. Ну що може бути краще, ніж сотні змінених на краще життів? Ці сотні людей – українці, які отримали надзвичайно якісну послугу і стали почувати себе краще. Вони залишають гарні коментарі, розповідають друзям. Це і є найкращий мотиватор.
Щодо вигорання питання складне. Якщо ви вже дійсно вигоріли, а це не настільки розповсюджено явище, як здається (воно може бути сплутано з апатією, занепадом сил або зниженим серотоніном), то може час рухатись далі? Головне зрозуміти, чи дійсно ця індустрія, компанія, проєкт, для вас закінчились? Чи можливо це пов‘язано з чимось іншим?
Я зазвичай читаю декілька різних книжок, щоб не втрачати любові до читання. Для тих, хто робить стартапи це може бути профільна література, наприклад, The Lean Startup.
Або про основи будови та розвитку суспільства, наприклад, The Sapiens / Homo Deus. До речі, вважаю, що ці книги мають бути обов‘язковими в шкільній програмі старших класів.
Homo Deus. A Brief History of Tomorrow
Ювал Ной Харарі / Фото: yakaboo.ua
А нещодавно мене вразила книга 1997 року «Велика шахівниця» Бжезінського. Та література, що надихає творити.
Велика шахівниця,
Збі́ґнєв Бжезінський / Фото: yakaboo.ua
Бо насправді стартап – про що це, як не про творчість? Мене, наприклад, надихає стародавня східна філософія.
Читайте також:
Ми попросили відомих підприємців розповісти, як вони долають труднощі та змінюють підходи до ведення бізнесу на фоні повномасштабної війни, аби надихнути українців не опускати руки та попри всі перепони запускати нові проєкти.
У рамках «Уроків небайдужих» представники українського бізнесу розповідають про невдалі рішення та факапи, про розвиток проєктів в умовах обмежених ресурсів і побудову команди мрії. Також ми попросили менеджерів великих компаній спрогнозувати, які галузі будуть найприбутковішими та найуспішнішими за 5-10 років в Україні та світі, а ще дати поради світчерам – людям, які наразі змінюють напрямок своєї роботи.
Серед учасників спецпроєкту топменеджери Ciklum та Glovo, CEO robota.ua, «Кормотех», Boosters; засновники Prometheus, Green Forest, Hillel IT School, а також стартапів Rozmova, Folderly, JayJay та інші. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Уроки небайдужих» на сайті та в соцмережах.
Прем’єра третього сезону серіалу «Бріджертони» ще навіть не відбулася, а шанувальники вже з нетерпінням чекають…
Співзасновниця мережі салонів краси Fast Line Studio Марія Терехова розповіла, скільки коштує відкрити beauty-бізнес в…
З новим мобілізаційним законом, який набуває чинності вже 18 травня, змінюють правила вручення повісток. Зокрема,…
На тлі активного обговорення питань ігрової залежності в Україні Комісія з регулювання азартних ігор та…
Шведський ритейлер H&M 10 травня відкрив двоповерховий магазин у столичному ТРЦ Blockbuster Mall. Він став…
Британський стартап Дмитра Дубілета Fintech Farm, який спеціалізується на розробці необанків, залучив фінансування в розмірі…