Якось до мого клієнта підходить працівник і каже: «Будь ласка, підвищте мені зарплату, бо мене ця не мотивує». Керівник у той самий час розуміє цінність працівника, підвищує йому зарплатню, дає харчування, страховку, масажі та всякі інші штуки.
Усе стає на свої місця, працівник далі працює із задоволенням, але знов приходить до керівника за три місяці і просить підняти зарплатню. Керівник уже починає потроху проявляти супротив і все скидає на те, що працівник поганий і не працює за ідею.
Уся проблема в тому, що сам керівник заклав мотивацію не в задачу, а в додаткові бонуси навколо неї. Він неправильно сформулював мету та давав своїм працівникам легкі дофаміни, яких за два-три місяці вже знов було недостатньо.
Олеся Архіпова
Керівник думає, що працівник лінується і незацікавлений у роботі в компанії. Але насправді така ситуація не вирішується додатковими бонусами.
Те, що ми називаємо лінощами і прокрастинацією, є реакцією мозку на зниження енергії – кількості дофаміну та окситоцину – та захисних властивостей психіки.
Як тільки я маю складне завдання і відволікаюся на каву та фейсбук, то це дійсно допомагає мені завершити її швидше. Організм отримав енергію не від очікуваного результату завдання, а від легкого дофаміну. У моменті це допомагає, але в майбутньому я отримуватиму все менше й менше енергії від самого завдання. Тому важливо допомогти мозку виробити дофамін від реалізації завдання, а це означає, що в ньому має бути смакування результату.
Та повернемось до нашого прикладу. Правильним рішенням запиту працівника на підвищення зарплати було б не додавання легких дофамінів: грошей, масажів, страхування чи харчування. Правильно було б дати людині розуміння, навіщо вона це робить.
Розглянемо, як рухається енергія в нашому мозку. Існує так званий внутрішній крокодил, який відповідає за безпеку, внутрішній котик, який опрацьовує емоції, та мозок людини – саме там ми думаємо, осмислюємо та діємо.
Цю термінологію вивела agile-коуч Анна Обухова
Енергія йде з крокодила через котика до людини. Тобто для того, щоб щось зробити, повинна з’явитися енергія – виробитися дофамін.
Коли ми дуже сильно хочемо виконати певне завдання і знаємо, що після цього отримаємо задоволення, у нас виробляється дофамін від передчуття. Але дофамін виробляється в тій частині мозку, яка відповідає за безпеку, і йому ще потрібно дійти до мозку людини.
Тобто передчуття результату виробляє дофамін. А от чи буде задача реалізованою, залежить від наступних аспектів.
Якщо ви на психологічному рівні не відчуваєте себе безпечно, то наш крокодил з’їдає енергію і ви не можете її направити на реалізацію. Ви робите все: відправляєтесь їсти, спати, думати про секс. Тобто намагаєтесь стати сильнішим і бути в безпеці замість того, щоб реалізувати свою ціль.
Якщо це про вас, то працюйте зі своєю безпекою всередині. Якщо ви керівник команди, то забезпечте команду безпекою:
Якщо все добре з безпекою, то крокодил передає енергію до котика.
Критично важливо розуміти свої тригери і вміти ними керувати. Якщо є тривожність, то наш котик з’їдає емоції на цьому рівні і знову не дає зробити бажаного.
Наприклад, у мене в роботі була одна команда, яка мала жорстку корпоративну культуру по типу «бачу ціль, не бачу перепон». У них постійно була плинність кадрів. Люди вигорали, не розуміли, куди рости: доходили до певного ступеня продуктивності, а потім йшли.
Після розмови з керівником з’ясувалося, що він взагалі не спілкується з членами команди. Тому ми запровадили наради і впровадили в корпоративну культуру покер щоп’ятниці. Завдяки нарадам власник почав ставити завдання з розумінням «для чого», а люди врешті-решт почали розуміти, куди рости. Покер додав спілкування, налагодив обмін емоціями. Люди почали розповідати про особистий цікавий досвід.
Скільки разів ви б не ставили завдання з розумінням результату, якщо у працівників не закриті базові потреби безпеки чи емоційної стабільності, вони не виконають його.
Ця дофамінова яма переводить вас з людини, яка хоче, але чомусь не робить, у людину, яка вже і не хоче нічого, і не може нічого захотіти.
Колись одна з команд мала організувати подію за певними критеріями. Постійно приходили нові ідеї: багато чого команда робила в останній момент. Після події керівник замість того, щоб сказати: «Круто все пройшло. Ми молодці», – наголошує саме на тому, що вони не квапилися і можна було зробити все якісніше й організованіше.
Прагнення ідеального результату призводить до того, що ми не можемо зробити жодний і навіть не беремося.
Саме так формується дофамінова яма.
Виходить, що лінощів не існує, а існують психологічні, біологічні та фізіологічні аспекти, якими ми можемо керувати та лагодити їх. Можна поставити сенсорні завдання зі смакуванням результату. Проте мозок усе одно буде жерти вашу енергію через незабезпечені базові потреби. Тому треба працювати не тільки над правильною постановкою завдань, а й кожному члену команди над забезпеченням базових потреб.
Кожна людина має бути на своєму місці й отримувати мотивацію від результату і змісту завдання, а не від легких дофамінів. Навіть якщо людина робить щось добре, але не любить це, то вигоряє за два місяці.
У наших клієнтів є дизайнерка і завдання «зробити 10 креативних картинок», яке не мотивує. Коли ж завдання перевизначили через мету: «Зробити 10 варіантів креативного залучення наших клієнтів у тему», – дизайнерка виконала це завдання ґрунтовніше. У неї не виникало лінощів, бо вона відчувала свій внесок і вагомість прийняття рішень.
Якщо ваша команда повинна сама собі ставити завдання і виконувати їх, аналізувати, креативити, то лідер повинен мати ще на 10–15% більше енергії. Якщо ж задачі виконуються чітко за скриптами, працюйте над тим, щоб робити їх менш енерговитратними.
Открыть успешный бизнес в Америке довольно просто. Это ежегодно делают сотни тысяч иммигрантов. В этой…
Если бы вы спросили об оценке кампаний в социальных медиа несколько лет назад, то, вероятно,…
В начале 2023 года на Etsy было зарегистрировано более 55 тыс. предпринимателей из Украины. Но,…
Сейчас моя компания делает бриллиантовые украшения для более ста магазинов по Украине. У нас есть…
Привлекательность Китая падает, а мировые фонды избегают Поднебесной во всех классах активов – об этом…
Вера Ворон, соосновательница MC.today, сейчас развивает агентство Creators Agency по продуктовому маркетингу для IT и…