logo

Налоговая реформа «ударит» по IT. Как не платить штрафы и двойные налоги: разбор

Податкова реформа «вдарить» по IT. Як не сплачувати штрафи та подвійні податки: розбір

23 мая вступил в силу Закон № 466-IX, связанный с налоговой реформой. Теперь украинцы, которые живут или ведут бизнес на родине, но при этом владеют компанией за рубежом, должны рассказать государству об этих активах и заплатить с них налоги. Под прицелом оказались украинские IT-компании, которые часто регистрируют бизнес в Европе или США.

В партнерском материале налоговый консультант юридической компании Dentons Валерия Тарасенко рассказала MC.today, чем грозит закон IT-компаниям, какие у него подвохи и как грамотно изменить структуру бизнеса, чтобы не терять деньги на двойных налогах. Свои вопросы по изменениям в налоговом законодательстве вы можете адресовать чат-боту в Telegram, который создали в Dentons.

Партнер проекта?
Dentons

Оглавление

Что случилось

Представим, что предприниматель создал IT-компанию в Украине, а немного позже зарегистрировал еще одну в Европе, чтобы принимать платежи от иностранных клиентов. Значит, у него есть КИК – контролируемая иностранная компания − и он контролер, то есть человек, который владеет КИК или контролирует ее: принимает решения, подписывает контракты и так далее.

Поскольку наш предприниматель налоговый резидент Украины (он находится тут более 183 дней, у него тут семья или бизнес), он резко становится интересен украинским властям.

Если у вас КИК, вы должны будете сдавать отчет о ней в налоговую вместе с годовой налоговой декларацией. К отчету нужно приложить копии финансовой отчетности вашей иностранной компании.

Валерия Тарасенко, Dentons

Валерия Тарасенко, Dentons

Если оборот по всем вашим иностранным компаниям превышает €2 млн, вам придется заплатить в Украине налоги с их прибыли:

  • 18 % подоходного налога и 1,5 % военного сбора с международного дохода, если вы подаете налоговую декларацию как частное лицо;
  • только 18 % с прибыли КИК, если подаете декларацию от имени украинской компании, которая выступает собственником иностранного бизнеса.

Например, за год ваша КИК с оборотом €2,5 млн заработала $150 тыс. прибыли. Вам нужно уплатить в бюджет Украины $29,2 тыс., если вы владеете КИК как частное лицо, или $27 тыс, если собственник КИК – ваша украинская компания.

Если вы не расскажете налоговой о том, что владеете КИК, вас оштрафуют на 1,4 млн грн. Если не подадите отчетность, сумма штрафа – 3 % от дохода иностранной компании. Если скроете прибыль КИК, придется выложить до 2,2 млн грн.

В 2021−2023 годах штрафовать не будут, чтобы бизнес успел перестроиться под новые требования. А вот в 2024-м никому уже не отвертеться.

Зачем вводят этот закон

Раньше резиденты Украины должны были платить налоги только с тех доходов, которые поступили на их украинские счета. Если иностранная компания не распределяла свою прибыль украинским владельцам, то у нашего государства не было возможности обложить ее налогами.

Новый закон позволяет собирать налоги с нераспределенный прибыли КИК, даже если деньги не «зашли» в Украину и остаются на счетах за рубежом. Кроме того, теперь бессмысленно выводить доходы, заработанные в Украине, в другие страны с низкими налогами – все равно придется заплатить по нашему законодательству.

В Украине не изобрели велосипед: похожие требования и правила о налогообложении КИК есть во многих странах Европы, например, в Бельгии, Австрии, Франции, Германии. Так они стараются защитить свои финансы.

Как налоговая реформа «ударит» по IT

У многих украинских IT-предпринимателей есть КИК за рубежом. Например, там открывают дополнительную компанию для продаж на местном рынке или регистрируют стартап, прошедший акселератор, который через несколько лет становится прибыльным бизнесом. Чаще всего предприниматели выбирают США, Канаду, Великобританию, Ирландию, Эстонию, Кипр, Мальту и Гонконг.

На это есть несколько причин:

  • венчурные инвесторы охотнее вкладываются в компании, которые зарегистрированы в понятных им юрисдикциях;
  • права на интеллектуальную собственность (часть IT-продукта, алгоритма, схемы и тому подобное) выгоднее регистрировать в юрисдикциях, где их защищают не только на бумаге;
  • крупные компании вроде сетей магазинов Louis Vuitton или Inditex вряд ли будут рассматривать IT-продукты украинских производителей – они больше доверяют компаниям из Европы или США.

Также в европейских странах есть требование: если вы продаете IT-продукт их жителям или их компаниям, то обязаны уплатить НДС в пользу Евросоюза, а для этого нужно зарегистрировать в нем бизнес. Например, IT-компания продает онлайн-игру в Германии. Значит, она должна зарегистрировать компанию или постоянное представительство в какой-либо стране ЕС и платить НДС с каждой продажи.

Почему IT-бизнесу было выгодно платить налоги за границей

Нельзя сказать, что налоги за рубежом более низкие или либеральные, чем в Украине. В США федеральный налог на прибыль составляет 21 %, а также придется заплатить налог штата – еще 1−12% от прибыли. В Великобритании ставка налога на прибыль – 17 %.

Но в некоторых странах есть льготы для сферы IT. В Нидерландах это программа Innovation Box: если вы сами разработали IT-продукт, на него действует налоговая ставка всего 7 %, при этом общая ставка – 20,5 %.

В Бельгии есть режим Innovation Income Deduction, который позволяет учесть расходы и снизить эффективную ставку налога на прибыль от патентов, программ и других защищенных прав интеллектуальной собственности до 6,8 %.

В Латвии нет налогов на общую прибыль, только на распределенную, ставка – 20 %. Это выгодно для стартапов и компаний, которые реинвестируют прибыль в развитие бизнеса.

На Кипре IT-компания может получить статус IP Box и платить налог 2,5 % от дохода. Для этого она должна получать только один тип дохода – роялти (процентные отчисления владельцу лицензии. – Прим. ред.) от объектов интеллектуального права: патентов, компьютерных программ, ноу-хау и так далее.

Обычно предприниматели создают группы связанных компаний: одни предоставляют услуги и платят налоги по обычной ставке, а на другие регистрируют только права интеллектуальной собственности и платят роялти и налоги по льготной ставке. Это позволяет снизить налоги  группы до 5−7 %.

Например, IT-бизнес состоит из трех компаний. Первая – центр разработки, он зарегистрирован в Украине и платит налог на прибыль 18 %. Вторая – офис продаж, он зарегистрирован в Латвии и налоги на нераспределенную прибыль не платит. Третья «прописана» на Кипре, владеет правами интеллектуальной собственности и платит 2,5 %. За счет льготных условий в Латвии и на Кипре налог для всей группы может быть ниже 6 %.

Когда можно не платить налоги

Контролер может не платить налоги, если его КИК зарегистрирована в одной из 80 стран, с которыми Украина подписала договор об устранении двойного налогообложения и где ведет операционную деятельность, а не просто получает дивиденды или роялти. В числе таких государств – США, Канада, Китай, Сингапур и страны ЕС.

Если компания не ведет в этих странах операционную деятельность, но платит там налог по ставке не менее 13 %, то в Украине контролеру также платить не нужно. А если налог за границей меньше 13 %, то можно засчитать этот процент в Украине.

Например, компания зарегистрирована в Нидерландах и уплатила там 7 % от прибыли. В Украине контролеру придется уплатить разницу от нашей ставки 18 %, то есть 11 % + 1,5 % военного сбора.

Еще один способ сэкономить – распределить прибыль КИК как дивиденды акционерам компании, то есть вывести их на личный счет. Тогда вам как частному лицу нужно будет уплатить налог по ставке 9 %, а также 1,5 % военного сбора. Для дивидендов в размере $150 тыс. это $15 750.

К каким расходам готовиться теперь

Один из главных подвохов нового закона – дополнительные траты на финансовую отчетность. Чтобы подготовить документы для украинской налоговой, бизнесу придется нанять сертифицированного аудитора в стране регистрации КИК. Это стоит от $3 тыс., цена зависит от юрисдикции и оборотов компании. Дополнительные расходы – перевести все отчеты на украинский язык.

Ещё налоговая может попросить также контракты, инвойсы и другие документы по операциям КИК. Тогда нужно будет перевести на украинский язык еще больше документов.

Не подавать отчетность нельзя, даже если иностранная компания неприбыльная.

Что делать IT-бизнесу

Прежде всего следует проконсультироваться со специалистом в сфере международного налогообложения. Он подскажет, попадает ли ваш бизнес под определение КИК и какие есть риски.

В сети уже появились слухи о том, что если у вас есть крупный клиент за границей, его могут причислить к КИК – якобы вы фактически контролируете работу этой компании. Это миф, но разбираться в тонкостях законодательства лучше с налоговым консультантом.

Если ваш бизнес состоит из нескольких компаний, в том числе КИК, у вас есть время до 2021 года, чтобы перестроить структуру. Например, «ненужные» компании закрыть, а «нужные» перевести в страны, с которыми у Украины есть договор об устранении двойного налогообложения.

Представим себе IT-бизнес, который принадлежит украинцам и состоит из пяти компаний:

  • Компания A – это основная операционная компания, в которой нанимают программистов, разрабатывают IT-продукт, обслуживают клиентов. Она зарегистрирована в Украине и платит налог на прибыль 18 %.
  • Компания B – холдинг, получает пассивный доход. Зарегистрирована в Белизе, по законам этой страны налог на прибыль не платит.
  • Компания C – занимается маркетингом и продажами цифровых сервисов на рынке ЕС. Зарегистрирована в Великобритании, платит налог на прибыль по ставке 17 %.
  • Компания D – подписывает контракты с крупными клиентами и субконтракты на услуги от компании А. Зарегистрирована на Кипре, платит 12,5 % налога на полученную прибыль.
  • Компания E – владеет всеми правами интеллектуальной собственности и получает только роялти от клиентов. Также зарегистрирована на Кипре, платит 2,5 %.

По новому закону компаниям В и Е придется платить в Украине налог на нераспределенную прибыль по ставке 18 %. Такая структура группы становится «дорогой».

Если, например, компанию В ликвидировать, а D и E объединить с компанией С в Великобритании, то ставку налога на прибыль можно снизить до 10 %. В этой стране есть льготы для инновационных разработок, а также доходов от патентов и прав интеллектуальной собственности.

При этом по правилам КИК платить налог на нераспределенную прибыль компании С в Украине не нужно. Расходы на содержание и подготовку отчета по КИК сократятся до одного бизнеса, «британского».

Почему важно начинать уже сейчас

Изменение структуры бизнеса – небыстрое дело. В идеальных условиях реструктуризация небольшой группы из 2−4 компаний в нескольких юрисдикциях занимает три месяца, на практике – 6−7. Если группа состоит из пяти и больше компаний, потребуется как минимум год.

Нужно учесть время на поиск налогового консультанта и согласование новой структуры со всеми собственниками. Ликвидация старых компаний занимает как минимум месяц. Открыть банковские счета для новых – 2−6 месяцев. Перевести туда контракты с клиентами и поставщиками – 1−2 месяца.

Если ваш КИК работает в ЕС, можно сделать редомициляцию – изменить страну регистрации компании. Это удобно: не нужно ничего создавать и ликвидировать, перезаключать контракты и открывать банковский счет. Редомициляция занимает от 5 месяцев, но такой «переезд» обойдется собственникам как минимум в $100 тыс.

Посчитайте время на все эти этапы и процессы, и вы не заметите, как правила КИК станут обязательными, поэтому начинать готовиться пора уже сейчас.

Если у вас остались вопросы по изменениям в налоговом законодательстве, вы можете адресовать их юридической компании Dentons.

Вернуться к оглавлению 

Партнер проекта?
Dentons

написать чат-боту Dentons в Telegram

23 травня набув чинності Закон № 466-IX, пов’язаний із податковою реформою. Тепер українці, які живуть або ведуть бізнес на батьківщині, але водночас мають компанію за кордоном, мають розповісти державі про ці активи та сплатити з них податки. Під прицілом опинилися українські ІТ-компанії, що часто реєструють бізнес в Європі або США.

У партнерському матеріалі податкова консультантка юридичної компанії Dentons Валерія Тарасенко розповіла MC.today, чого остерігатися ІТ-компаніям, які закон має нюанси та як грамотно змінити структуру бізнесу, щоб не втрачати гроші на подвійних податках. Свої запитання зі змін у податковому законодавстві ви можете ставити чат-боту в Telegram, створеному в Dentons.

Партнер проєкту?
Dentons

Зміст

Що сталося

Уявімо, що підприємець створив ІТ-компанію в Україні, а трохи згодом зареєстрував ще одну в Європі, щоб приймати платежі від іноземних клієнтів. Отже, у нього є КІК – контрольована іноземна компанія − і він контролер, тобто людина, що має КІК або контролює її: ухвалює рішення, підписує контракти тощо.

Оскільки наш підприємець – податковий резидент України (він перебуває тут понад 183 дні, має тут сім’ю або бізнес), він стає цікавим українській владі.

Якщо ви маєте КІК, ви повинні будете здавати звіт про неї в податкову разом із річною податковою декларацією. До звіту треба додати копії фінансової звітності вашої іноземної компанії.

Валерия Тарасенко, Dentons

Валерія Тарасенко, Dentons

Якщо обіг по всім вашим іноземним компаніям понад €2 млн, вам доведеться сплатити в Україні податки з їхнього прибутку:

  • 18 % прибуткового податку та 1,5 % військового збору з міжнародного прибутку, якщо ви подаєте податкову декларацію як приватна особа;
  • тільки 18 % із прибутку КІК, якщо ви подаєте декларацію від імені української компанії, що є власником іноземного бізнесу.

Наприклад, за рік ваша КІК з обігом €2,5 млн заробила $150 тис. прибутку. Вам треба сплатити в бюджет України $29,2 тис., якщо ви маєте КІК як приватна особа, або $27 тис., якщо власник КІК – ваша українська компанія.

Якщо ви не розповісте податковій про те, що маєте КІК, вас оштрафують на 1,4 млн грн. Якщо не надати звітність, сума штрафу – 3 % від доходу іноземної компанії. Якщо приховаєте прибуток КІК, доведеться викласти до 2,2 млн грн.

У 2021−2023 роках штрафувати не будуть, щоб бізнес встигнув перелаштуватися під нові вимоги. А от у 2024-му нікому вже не ухилитися.

Навіщо впроваджують цей закон

Раніше резиденти України мали платити податки лише з тих доходів, що надійшли на їхні українські рахунки. Якщо іноземна компанія не розподіляла свій прибуток українським власникам, то наша держава не мала можливості її оподаткувати.

Новий закон дозволяє збирати податки з нерозподіленого прибутку КІК, навіть якщо гроші не «зайшли» до України й залишаються на рахунках за кордоном. Окрім того, тепер немає сенсу виводити доходи, зароблені в Україні, до інших країн із низькими податками – однаково доведеться заплатити за нашим законодавством.

В Україні не винайшли велосипед: схожі вимоги та правила про оподаткування КІК є в багатьох країнах Європи, наприклад, у Бельгії, Австрії, Франції, Німеччині. Так вони намагаються захистити свої фінанси.

Як податкова реформа «вдарить» по IT

У багатьох українських IT-підприємців є КІК за кордоном. Наприклад, там відкривають додаткову компанію для продажу на місцевому ринку або реєструють стартап, що пройшов акселератор і який через кілька років стає прибутковим бізнесом. Найчастіше підприємці вибирають США, Канаду, Велику Британію, Ірландію, Естонію, Кіпр, Мальту та Гонконг.

Для цього є кілька причин:

  • венчурні інвестори охочіше вкладаються в компанії, що зареєстровані в зрозумілих для них юрисдикціях;
  • права на інтелектуальну власність (частина ІТ-продукту, алгоритму, схеми тощо) вигідніше реєструвати в юрисдикціях, де їх захищають не лише на папері;
  • великі компанії на кшталт мереж магазинів Louis Vuitton або Inditex навряд чи розглядатимуть ІТ-продукти українських виробників – вони більше довіряють компаніям із Європи або США.

Також у європейських країнах є вимога: якщо ви продаєте ІТ-продукт їхнім мешканцям або їхнім компаніям, то зобов’язані сплатити ПДВ на користь Євросоюзу, а для цього треба зареєструвати там бізнес. Наприклад, ІТ-компанія продає онлайн-гру в Німеччині. Отже, вона має зареєструвати компанію або постійне представництво в якійсь країні ЄС та платити ПДВ із кожного продажу.

Чому IT-бізнесу було вигідно сплачувати податки за кордоном

Не можна сказати, що податки за кордоном більш низькі або ліберальні, ніж в Україні. У США федеральний податок на прибуток складає 21 %, а також доведеться сплатити податок штату – ще 1−12% від прибутку. У Великій Британії ставка податку на прибуток – 17 %.

Однак у деяких країнах є пільги для сфери IT. У Нідерландах це програма Innovation Box: якщо ви самі розробили ІТ-продукт, на нього діє податкова ставка всього 7 %, при цьому загальна ставка – 20,5 %.

У Бельгії є режим Innovation Income Deduction, що дозволяє врахувати витрати та знизити ефективну ставку податку на прибуток від патентів, програм та інших захищених прав інтелектуальної власності до 6,8 %.

У Латвії немає податків на спільний прибуток, тільки на розподілений, ставка – 20 %. Це вигідно для стартапів і компаній, що реінвестують прибуток у розвиток бізнесу.

На Кіпрі IT-компанія може отримати статус IP Box і сплачувати податок 2,5 % від доходу. Для цього вона має отримувати тільки один тип доходу – роялті (відсоткові відрахування власнику ліцензії – прим. ред.) від об’єктів інтелектуального права: патентів, комп’ютерних програм, ноу-хау тощо.

Зазвичай підприємці створюють групи пов’язаних компаній: одні надають послуги та сплачують податки за звичайною ставкою, а на інші реєструють лише права інтелектуальної власності та сплачують роялті й податки за пільговою ставкою. Це дозволяє знизити податки групи до 5−7 %.

Наприклад, ІТ-бізнес складається з трьох компаній. Перша – центр розробки, він зареєстрований в Україні та сплачує податок на прибуток 18 %. Друга – офіс продажу, він зареєстрований у Латвії та податки на нерозподілений прибуток не сплачує. Третя «прописана» на Кіпрі, має права інтелектуальної власності та сплачує 2,5 %. Завдяки пільговим умовам у Латвії та на Кіпрі податок для всієї групи може бути нижчим за 6 %. 

Коли можна не сплачувати податки

Контролер може не сплачувати податки, якщо його КІК зареєстрована в одній із 80 країн, з якими Україна підписала угоду про усунення подвійного оподаткування та де веде операційну діяльність, а не просто отримує дивіденди або роялті. Серед таких держав – США, Канада, Китай, Сингапур і країни ЄС.

Якщо компанія не веде в цих країнах операційну діяльність, але сплачує там податок за ставкою не меншою за 13 %, то в Україні контролеру також платити не потрібно. А якщо податок за кордоном менший за 13 %, то можна зарахувати цей відсоток в Україні.

Наприклад, компанія зареєстрована в Нідерландах і сплатила там 7 % від прибутку. В Україні контролеру доведеться сплатити різницю від нашої ставки 18 %, тобто 11 % + 1,5 % військового збору.

Ще один спосіб зекономити – розподілити прибуток КІК як дивіденди акціонерам компанії, тобто вивести їх на особистий рахунок. Тоді вам як приватній особі треба буде сплатити податок за ставкою 9 %, а також 1,5 % військового збору. Для дивідендів у розмірі $150 тис. це $15 750.

До яких витрат тепер готуватися

Один із головних нюансів нового закону – додаткові витрати на фінансову звітність. Щоб підготувати документи для української податкової, бізнесу доведеться найняти сертифікованого аудитора в країні реєстрації КІК. Це коштує від $3 тис., ціна залежить від юрисдикції та оборотів компанії. Додаткові витрати –перекласти всі звіти українською.

Ще податкова може попросити також контракти, інвойси та інші документи з операцій КІК. Тоді потрібно буде перекласти українською ще більше документів.

Не надавати звітність не можна, навіть якщо іноземна компанія неприбуткова.

Що робити IT-бізнесу

Насамперед, слід проконсультуватися з фахівцем у сфері міжнародного оподаткування. Він підкаже, чи підпадає ваш бізнес від визначення КІК та які є ризики.

У мережі вже з’явилися чутки про те, що якщо ви маєте великого клієнта за кордоном, його можуть уналежнити до КІК – ніби ви фактично контролюєте роботу цієї компанії. Це міф, але з’ясувати тонкощі законодавства ліпше з податковим консультантом.

Якщо ваш бізнес складається з кількох компаній, зокрема КІК, ви маєте час до 2021 року, щоб перелаштувати структуру. Наприклад, «непотрібні» компанії закрити, а «потрібні» перевести в країни, з якими Україна має угоду про усунення подвійного оподаткування.

Уявімо собі IT-бізнес, що належить українцям і складається з п’яти компаній:

  • Компанія A – це основна операційна компанія, в якій наймають програмістів, розробляють ІТ-продукт, обслуговують клієнтів. Вона зареєстрована в Україні та сплачує податок на прибуток 18 %.
  • Компанія B – холдинг, отримує пасивний прибуток. Зареєстрована в Белізі, за законами цієї країни податок на прибуток не сплачує.
  • Компанія C – займається маркетингом і продажем цифрових сервісів на ринку ЄС. Зареєстрована у Великій Британії, сплачує податок на прибуток за ставкою 17 %.
  • Компанія D – підписує контракти з великими клієнтами та субконтракти на послуги від компанії А. Зареєстрована на Кіпрі, сплачує 12,5 % податку на отриманий прибуток.
  • Компанія E – має всі права інтелектуальної власності та отримує тільки роялті від клієнтів. Також зареєстрована на Кіпрі, сплачує 2,5 %.

За новим законом, компаніям В і Е доведеться сплачувати в Україні податок на нерозподілений прибуток за ставкою 18 %. Така структура групи стає «дорогою».

Якщо, наприклад, компанію В ліквідувати, а D і E об’єднати з компанією С у Великій Британії, то ставку податку на прибуток можна знизити до 10 %. У цій країні є пільги для інноваційних розробок, а також доходів від патентів і прав інтелектуальної власності.

Водночас, за правилами КІК, сплачувати податок на нерозподілений прибуток компанії С в Україні не треба. Витрати на утримання та підготовку звіту за КІК скоротяться до одного бізнесу, «британського».

Чому важливо починати вже тепер

Зміна структури бізнесу – нешвидка справа. В ідеальних умовах реструктуризація невеликої групи з двох-чотирьох компаній у кількох юрисдикціях займає три місяці, на практиці – шість-сім. Якщо група складається з п’яти та більше компаній, потрібен як мінімум рік.

Треба врахувати час на пошук податкового консультанта та узгодження нової структури з усіма власниками. Ліквідація старих компаній займає як мінімум місяць. Відкрити банківські рахунки для нових – два-шість місяців. Перевести туди контракти з клієнтами та постачальниками – один-два місяці.

Якщо ваша КІК працює в ЄС, можна зробити редоміціляцію – змінити країну реєстрації компанії. Це зручно: не треба нічого створювати та ліквідовувати, перепідписувати контракти й відкривати банківський рахунок. Редоміціляція займає від п’яти місяців, але такий «переїзд» обійдеться власникам як мінімум у $100 тис.

Порахуйте час на всі ці етапи та процеси, і ви не помітите, як правила КІК стануть обов’язковими, тому починати готуватися час уже зараз.

Якщо у вас залишилися запитання щодо змін у податковому законодавстві, ви можете адресувати їх юридичній компанії Dentons.

Повернутися до змісту 

Партнер проєкту?
Dentons

написати чат-боту Dentons у Telegram

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: