23-річний мультимільйонер відмовився від work-life balance заради кар’єри
Еміль Барр у 23 роки побудував дві компанії загальною вартістю $20 млн. Він вважає, що у 20 років варто відмовлятися від усього, що не допомагає розвивати бізнес, щоб у 40 мати можливість говорити «так» чому завгодно. Про свій підхід підприємець розповів виданню The Wall Street Journal.
Еміль Барр повністю знехтував work-life balance заради фінансів. Фото: LinkedInГоловне
- Барр відмовився від стажування із зарплатою $5000 на місяць, три роки пропускав сімейні свята та скоротив сон до 3,5 години на добу.
- За його словами, такий режим позначився на здоров’ї — набір ваги, тривожність, — але фінансовий результат він вважає повністю виправданим.
- Дослідження Deloitte показує іншу сторону цієї тенденції: 76% зумерів хочуть стати керівниками, але значна частина побоюється вигорання настільки, що не прагне керівних посад найближчим часом.
- Прагнення до кар’єрного успіху й одночасний страх перед вигоранням стають одним із головних парадоксів молодого покоління на ринку праці.
Еміль Барр не приховує ціни своїх результатів. У 23 роки він побудував дві компанії із сукупною оцінкою понад $20 млн — і, за його словами, досяг цього не завдяки балансу між роботою й особистим життям, а завдяки повній відмові від останнього. Журналістам The Wall Street Journal він розповів, що свідомо «прибрав work-life balance повністю й просто працював».
Ціна такого підходу виявилася високою. Під час побудови першої компанії Барр відмовився від стажування із зарплатою $5000 на місяць, аби повністю зосередитися на власному бізнесі. Три роки поспіль він пропускав сімейні свята, а сон скоротив до 3,5 години на добу. За його власним визнанням, фізичний і психологічний вплив цього режиму виявився суттєвим: він набрав вагу, живився переважно енергетиками та боровся з тривожністю. Проте фінансовий результат, каже підприємець, повністю виправдав ці жертви.
Логіка Барра проста: у двадцять років варто відмовлятися від усього, що безпосередньо не наближає до розвитку бізнесу, — щоб у сорок мати змогу дозволити собі казати «так» практично будь-чому.
«Коли ти форсуєш успіх рано, ти купуєш собі розкіш вибору на все подальше життя», — говорить підприємець.
Читайте також: Овертайми — це шлях до розвитку чи вигорання? Ось що про понаднормову роботу думають українці
Парадокс покоління: хочуть керувати, бояться вигоріти
Історія Барра — радикальний приклад, але вона зачіпає значно ширшу тенденцію серед молодого покоління. Дослідження Deloitte показує зовсім іншу, набагато обережнішу сторону цього ж покоління: 76% зумерів кажуть, що хочуть колись стати керівниками, однак значна частина одночасно настільки побоюється вигорання, що свідомо не поспішає з кар’єрним просуванням саме зараз.
Тобто амбіції нікуди не зникли — змінилося ставлення до їхньої ціни. Молоді фахівці дедалі частіше асоціюють керівні посади не лише зі статусом і грошима, а й із неминучим стресом, надмірною відповідальністю та порушенням балансу між роботою й особистим життям. Саме тому багато хто з них обирає повільніше, поступовіше кар’єрне зростання замість швидких стрибків нагору — навіть маючи для цього достатньо амбіцій.
Читайте також: Від втоми — до депресії. Як розпізнати емоційне вигорання та чим воно небезпечне
Прагнення до кар’єрного успіху та одночасний страх перед вигоранням і стають одним із головних парадоксів молодого покоління на ринку праці: одні, як Еміль Барр, обирають шлях тотального самопожертвування заради максимально швидкого результату, тоді як переважна більшість їхніх однолітків свідомо гальмує власне просування, аби не заплатити за нього здоров’ям і особистим життям.
Читайте також: Страх дзвінків шкодить кар’єрі міленіалів і зумерів
