Чи зможе штучний інтелект замінити авторів книжок та ілюстраторів? Ми провели експеримент

Штучний інтелект поступово стає невід’ємною частиною нашого життя. Його вже активно використовують для написання кодів, генерації текстів, зображень чи музики, аналізу складної інформації тощо. У 2023 році ШІ навіть став словом року за версією словника Collins Dictionary, що свідчить про популярність нейромережі.

Одна з галузей, яка вже почала впроваджувати штучний інтелект у свої робочі процеси, – це видавничий бізнес. Однак, зрозуміло, що це має як свої переваги, так і недоліки.

Штучний інтелект у роботі видавництва

Упродовж останніх років з’являється все більше книжок, які частково або повністю створені за допомогою нейромережі. Наприклад, у 2022 році Рейд Хоффман, один із засновників LinkedIn, видав свою книгу «Impromptu: Amplifying Our Humanity Through AI», що написана за допомогою GPT-4. А не так давно всі обговорювали японську літературну премію, лавреатка якої вже на самому врученні зізналася в написанні свого роману з використанням ШІ. На Amazon і багатьох інших майданчиках уже продаються тисячі книжок, що були повністю створені за допомогою штучного інтелекту: від обкладинки до тексту. Найчастіше це видання, що були розроблені поза видавництвом.

Поки що не всі видавці готові працювати з нейромережею, хоча і за кордоном, і в Україні є ті, хто вже використовує ШІ під час створення обкладинки або ілюстрацій. Це в рази пришвидшує роботу, але зображення, згенеровані штучним інтелектом, можуть містити помилки, яких не допустить реальний художник, або ж вони можуть не відповідати запиту. ШІ можна використовувати і під час генерування тексту, але, знову ж, процес стає повільнішим за рахунок якості. Тексти, які пропонує нейромережа, редактор має перевіряти особливо ретельно, тож навряд чи це себе виправдовує.

Загалом же ШІ поки не може замінити людину у видавничому бізнесі: ілюстратора, автора чи редактора. Він може бути непоганим допоміжним інструментом, наприклад, для ефективного планування робочого процесу чи генерації ідей, загалом – для оптимізації та автоматизації роботи. Однак усе інше має залишатися за творчими людьми, бо книжкова сфера – це насамперед про творчість.

Перша в Україні книжка, створена ШІ

Ці висновки команда видавництва «Ранок» зробила з власного досвіду, коли ми видали першу в Україні книжку, повністю створену нейромережею. Це дитяче видання «Хочу на Марс». Звичайно, за ним ще стояли редактор, дизайнер, верстальник та інші, але основну роботу – створення обкладинки, зображень і тексту – виконав ШІ.

Це був свого роду експеримент. Ми хотіли зрозуміти, чи може видавництво працювати із ШІ, які перспективи його використання у видавничому бізнесі, а результатом у вигляді надрукованої книжки поділилися із читачами, щоб вони також оцінили це видання. Перед початком роботи над «Хочу на Марс» ми порадилися з юристами щодо того, чи може цей проєкт бути комерційним. Оскільки політики Midjourney це дозволяють за умови наявності підписки, ми вирішили спробувати втілити нашу ідею в реальність.

Звісно, переваги в роботі з нейромережею помітні. По-перше, це швидший процес підготовки видання: якщо над звичайною книжкою ми працюємо від кількох місяців до року, то «Хочу на Марс» ми створили приблизно за три тижні. По-друге, це економічна вигода: книжка, навіть з урахуванням підписки на Midjourney, обійшлася видавництву набагато дешевше, ніж інші видання.

З недоліків — це помилки штучного інтелекту. Читацькою аудиторією «Хочу на Марс» є діти, однак ШІ не розумів, для кого він пише тексти, тож вони вийшли трохи складними для розуміння. Крім того, нейромережа часто припускалася логічних і фактичних помилок. Деякі з них ми навмисне не виправляли, щоб читачі змогли самі побачити, наскільки недосконалим є штучний інтелект. Наприклад, на обкладинці в космонавта на задньому фоні шість, а не п’ять пальців, а в тексті зазначено, що Марс обертається довкола Сонця за 2,5 земні роки, коли насправді він здійснює оберт менш як за 2 роки (у цьому випадку точну інформацію ми подали у виносці).

Після роботи над проєктом ми зрозуміли, що до використання штучного інтелекту у творчих сферах, зокрема й у видавничому бізнесі, потрібно підходити з обережністю. Штучний інтелект дійсно поки що недосконалий. Він не розуміє людських емоцій, не розрізняє групи читачів, тож не зможе замінити авторів чи ілюстраторів. А ще проблемою, звісно ж, є нерегульований механізм захисту авторського права.

Проблема авторського права

Під час роботи над проєктом «Хочу на Марс» ми отримали різні відгуки від читачів. Хтось був зацікавлений у цій книжці, а деякі батьки виступали проти використання ШІ саме через питання захисту авторського права. Я навіть запитував на своїй сторінці у Facebook, чи потрібно відкликати цю книгу з виробництва. Зрештою, більшість людей підтримали проєкт, тому ми й випустили книжку, хоч і невеликим накладом. Однак створювати щось подібне найближчим часом команда видавництва «Ранок» не планує.

Нині у світі точаться дискусії щодо порушення нейромережею авторських прав. Через цю проблему багато авторів, художників, дизайнерів та інші опинилися у вразливому становищі. Так, ШІ дає змогу швидше й дешевше створювати якийсь контент, однак він не завжди якісний, він не створений із тими емоціями, які людина вкладає під час написання свого твору чи зображення. Тож зараз важливо підтримувати письменників, ілюстраторів, допомагати їм розвивати їм свій потенціал і талант та давати можливість отримувати справедливу нагороду за свою роботу.

Звісно, багато видавництв або окремих людей продовжуватимуть створювати книги з використанням штучного інтелекту. Навіть в Україні й сьогодні є видавці, що звертаються до ШІ принаймні під час створення обкладинок до видань. Але говорити про повне впровадження нейромережі в робочий процес видавництва, коли вона залишається недосконалою та коли не має дієвого механізму із захисту авторського права, поки зарано. 

• Читайте також: «Код творчості», «Життя 3.0» і «Тотальна автоматизація». Ось мій топ книг про штучний інтелект