Сміх під час війни, або Чому в складні часи затребуваність гумору і сатири зростає

В часи, коли наша країна змушена протистояти жорстокій російській агресії, коли біль, страх і гнів стають нашими постійними супутниками, може здатися, що для сміху більше немає місця в українських серцях. Проте насправді, в найтемніші години війни, сміх стає не забороненою розкішшю, а життєвою необхідністю. Він дає нам сили триматися, зберігати людяність і не впасти у відчай.

Передусім, сміх – це потужний інструмент психологічного самозахисту, природна реакція психіки на стрес і травматичний досвід. Численні дослідження в галузі психології та нейробіології доводять, що сміх допомагає зменшити рівень стресових гормонів, таких як кортизол, і натомість стимулює вироблення ендорфінів – «гормонів щастя».

Коли жахи і несправедливість того, що відбувається, стають нестерпними, гумор дозволяє на якийсь час дистанціюватися, глянути на ситуацію збоку. Це не означає, що ми применшуємо трагізм подій чи нехтуємо болем втрат. Але сміх дає нам необхідну психологічну розрядку, допомагає не зануритися у депресію і відчай.

Саме тому багато психологів і психотерапевтів рекомендують використовувати гумор як інструмент подолання стресу та посттравматичного синдрому (ПТСР). Зокрема, гелотологія – наука, що вивчає вплив сміху на фізичне та психічне здоров’я людини, – пропонує цілий арсенал методик, заснованих на цілющих властивостях сміху. Від «терапії сміхом» у форматі групових занять до спеціальних вправ і практик, які можна виконувати самостійно. Напруження і страх воєнного часу роблять ці техніки особливо актуальними.

Сміючись, ми ніби кажемо долі й агресору: «Ви не зламаєте наш дух!». Згадаймо, як під час запеклих боїв за Київ навесні 2022, народжувалися сотні анекдотів і жартів про недолугість російських окупантів. Мемізація ворога стала потужною зброєю інформаційного спротиву. Кожна влучна гумористична репліка, кожен сатиричний малюнок били по агресору не менш відчутно, ніж снаряди і бомби. Цей сміх крізь сльози був символом незламності, здатності українців жартувати в обличчя смерті.

По-друге, гумор – це ефективний інструмент інтелектуальної контрпропаганди. Він викриває абсурдність ідеологічних побудов ворога, розвінчує псевдовеличність «руского міра». Російська культура агресії і ненависті не витримує випромінювання українського сміху. Кремль боїться нашої здатності з посмішкою викривати його злочинну сутність. І цей страх цілком обґрунтований, адже саме завдяки іронії та сарказму ми руйнуємо створену пропагандою ілюзію «непереможності» росії.

Третя важлива функція сміху в умовах війни – єднання та підтримка всередині суспільства. Спільний сміх над якоюсь життєвою ситуацією, іронічне ставлення до труднощів і негараздів згуртовують людей, допомагають знайти точки дотику навіть між дуже різними соціальними групами. Давно помічено: у складні часи затребуваність гумору і сатири зростає, адже вони дають людям відчуття солідарності, причетності до однієї спільноти. Недарма за останні роки такої величезної популярності в Україні набули гумористичні телешоу, стендап-вечори, комедійні проєкти. Вони стали своєрідними острівцями нормальності, які скріплюють суспільну тканину і не дають нам забути, що ми – разом.

Але чи не найголовніше – сміх потрібен нам самим, щоб лишатися людьми в нелюдських умовах. Гумор, жарти, здорова іронія – це ознаки душевного здоров’я нації, які свідчать, що агресор не здатен зруйнувати наш внутрішній світ. У практичній психології прийнято вважати, що травматичний досвід неминуче впливає на психіку, але якщо людина зберігає здатність сміятися над собою і світом – це добрий знак, що вона справляється з травмою.

У похмурі воєнні дні здатність сміятися стає символом оптимізму, надії на краще майбутнє. Варто згадати, як під час пандемії Covid-19 в Італії люди, замкнені на жорсткому карантині, масово виходили на балкони – співати, танцювати, жартувати і просто підбадьорювати одне одного. Цей спалах радості посеред розпачу став справжнім символом стійкості і незламності італійців. Подібні приклади бачимо і в Україні воєнного часу: гумористичні відеоролики, онлайн-концерти, стендапи в бомбосховищах. Кожна подібна ініціатива – це маленький акт громадянського спротиву, який демонструє незнищенність нашого духу і оптимізму.

Недарма під час війни активізувався розвиток української стендап-індустрії. Попри повітряні тривоги, відключення світла, молоді коміки збирають зали і на кілька годин дарують людям можливість просто радіти життю. Їхній гумор – це гумор вільних людей, який ворог ніколи не зрозуміє. І справа тут не лише в демонстрації життєлюбства і незламності, а й у прагненні зберегти себе як особистість. Адже той, хто сміється – завжди трохи дистанціюється від теперішнього моменту, від панівного контексту.

Звісно, коли щодня гинуть найкращі сини і доньки України, сміятися аж надто нелегко. Та ніхто й не закликає забути про скорботу і біль втрат. Але тим цінніший кожен усміх, кожен жарт, кожна іскра радості, що спалахує в наших серцях. Вони нагадують, що життя прекрасне і варте того, щоб за нього боротися. Хочу наголосити, що уміння радіти «маленьким перемогам», цінувати світлі моменти навіть посеред великої біди – це ознака сильної, зрілої особистості. Людина, яка здатна сміятися над труднощами, не дозволяє болю і стражданням паралізувати її волю.

І поки ми здатні сміятися – ми здатні перемагати. Бо наш сміх – це сміх нескореного народу, який знає ціну свободі і ніколи не віддасть її на поталу ворогу. Недарма існує вислів «сміятися, щоб не плакати». Так і українці сьогодні сміються, щоб не впасти у відчай, щоб згуртуватися і йти до перемоги. Ми сміємося в обличчя ката, який марно намагається нас залякати.

Ось три ефективні психологічні практики, які допоможуть підняти настрій і почати сміятися навіть у найскладніші часи:

1. «Щоденник радості». Заведіть спеціальний записник або створіть окремий файл на комп’ютері, куди щовечора записуватимете принаймні три приємні моменти, які трапилися з вами за день. Це можуть бути зовсім прості речі: смачний сніданок, цікава розмова з другом, гарний захід сонця за вікном. Важливо навчитися помічати і цінувати ці «маленькі радості». Перечитуючи свої нотатки в моменти смутку, ви переконаєтеся, що в житті завжди є місце для світла та посмішки. Окремим пунктом варто записувати щось смішне, що сталося з вами чи вашими близькими, анекдот, який ви почули, чи просто кумедну ситуацію, свідком якої ви стали. Такий «скарбничок сміху» стане в нагоді, коли вам потрібно буде терміново підняти настрій.
2. «Усмішка в дзеркало». Щоранку, чистячи зуби чи вмиваючись, подивіться на своє відображення в дзеркалі і подаруйте собі усмішку. Зробіть це навіть якщо ваш настрій зовсім не усміхнений. Справа в тому, що наш мозок реагує навіть на «штучну» усмішку, запускаючи каскад позитивних біохімічних реакцій. За якийсь час ви відчуєте, як вам справді стає трохи радісніше і легше на душі. До того ж, усміхнене обличчя налаштовує на позитивний лад і змушує шукати приводи для радості в усьому, що відбувається навколо. Корисно також розвісити вдома на видних місцях смішні фотографії, листівки, малюнки чи написи, які «провокуватимуть» вас частіше усміхатися.
3. «Сміхотерапія». Виділіть щодня спеціальний час (10-15 хвилин буде достатньо) для цілеспрямованого сміху. Для початку можна застосувати штучні стимули: подивитися відео з підбіркою кумедних сценок з фільмів чи серіалів, почитати добірку анекдотів, переглянути виступ улюбленого гумориста. Але найкраще – це сміятися разом з рідними чи друзями. Розкажіть їм про свою ідею влаштувати «сеанс сміхотерапії» – вони напевно вас підтримають. Згадайте разом найкумедніші моменти, які вам довелося пережити, розкажіть одне одному веселі історії та анекдоти.

• Читайте також: Романтичні, сімейні та сповнені екшена: ТОП 35 найкращих комедій від Netflix

Сміх має чудову властивість поширюватися і множитися, коли ми ділимося ним з іншими. Сміючись у компанії, ви відчуєте, як міцнішають невидимі ниточки, що поєднують вас з близькими. А що може бути більш цілющим для душі?

Найголовніше – зробіть ці практики своїми маленькими щоденними ритуалами. Привчіть себе щодня знаходити привід для сміху та радості, як би складно вам не було. Нехай це увійде у звичку, стане невід’ємною частиною вашого способу життя. Поступово ви помітите, що песимізму і смутку у вашому житті стає дедалі менше, а здатності радіти і сміятися – дедалі більше. І цей душевний запас міцності обов’язково допоможе вам впоратися з найважчими викликами долі.

Тож хай лунає сміх серед руїн і сліз – сміх, який зцілює наші душі та наближає нашу остаточну Перемогу! Цей сміх рятує наші серця від ненависті і озлобленості, не дає нам уподібнитися ворогу з його звіриним обличчям. Бо здатність до сміху і радості – це найвищий прояв людяності, те, що вирізняє нас як цивілізовану, етичну спільноту. І цієї здатності ми не віддамо нікому. Вона житиме в нас, допоки житиме Україна!