Ілюстрація токсичного позитиву – це культура «зберігати обличчя» і «не виносити сміття з хати», характерна для багатьох сімей та організацій / Фото: Depositphotos
Нас з дитинства привчають вірити, що оптимізм – це ключ до успіху, здоров’я і гармонії, а песимізм – це пряма дорога до невдач та депресії. Напевно, кожен з нас хоч раз у житті стикався з порадами на кшталт «не переймайся, все буде добре», «посміхнися – і світ посміхнеться тобі у відповідь», «ти сам коваль свого щастя».
Популярна психологія рясніє закликами «мислити позитивно», «відпускати негатив» і «притягувати любов і достаток силою думки». Здається, що проблема лише в нашому настрої: варто повірити в себе, налаштуватися на правильну хвилю – і все в житті складеться якнайкраще. Але чи справді це так? Чи може нескінченний позитив бути не ліками, а отрутою – особливо коли ми стикаємося з по-справжньому складними ситуаціями та почуттями?
Уявіть собі людину, яка щойно втратила когось із близьких. Вона переживає цілком природні для такої ситуації емоції: сум, порожнечу, злість, страх, почуття провини. Їй потрібен час, щоб оплакати втрату, звикнути до думки, що коханої людини більше немає поруч. Але замість підтримки і розуміння вона чує від оточуючих: «Тримайся, все буде добре», «Не плач, твоя рідна людина не хотіла б, щоб ти сумувала», «Думай про хороше».
Ці фрази, хоч і сказані з добрими намірами, насправді не допомагають, а шкодять. Вони змушують людину почуватися винною за свої цілком нормальні переживання. Вона починає соромитися свого горя, пригнічує його в собі, замість того щоб пережити і відпустити. Вона може навіть повірити, що з нею щось не так, що вона недостатньо «духовна» чи «сильна», раз не може взяти себе в руки і «налаштуватися на позитив». А між тим, її душевний біль нікуди не зникає, а заганяється всередину, продовжує точити і виснажувати.
Або згадаймо ще одну типову ситуацію: дівчина страждає від нападів тривоги. Це дуже неприємні відчуття: серцебиття, утруднене дихання, запаморочення, страх втратити контроль або навіть збожеволіти. Дівчина звертається до друзів, сподіваючись на розуміння і пораду, а чує у відповідь: «Та це все в твоїй голові! Подумай про щось приємне, більше гуляй на свіжому повітрі, познайомся з кимось – і все мине». На жаль, все не так просто.
Тривожний розлад – це не примха і не ознака слабкості, а серйозна проблема, яка потребує професійної допомоги. Намагаючись «взяти себе в руки» і «налаштуватися на позитив», дівчина лише ще більше занурюється в самокартання і сором. Вона починає уникати ситуацій, які можуть викликати тривогу, ізолюється від людей, звикає жити в постійному страху, замість того щоб отримати необхідне лікування.
Ще одна ілюстрація токсичного позитиву – це культура «зберігати обличчя» і «не виносити сміття з хати», характерна для багатьох сімей та організацій. Наприклад, в офісі панує атмосфера запеклої конкуренції, інтриг і прихованої агресії. Співробітники відчувають хронічний стрес, незадоволення, страх втратити роботу. Але замість того, щоб відкрито обговорити ці проблеми і шукати рішення, керівництво закликає всіх «думати про хороше» і «цінувати можливість працювати в такій чудовій компанії». На корпоративних святах всі дружньо посміхаються, розповідають про свої успіхи і злети, але насправді кожен почувається самотнім, виснаженим, деморалізованим.
Токсичний оптимізм змушує людей приховувати своє справжнє самопочуття, уникати чесності і близькості – а без цього неможливі ні справжня довіра, ні ефективна співпраця.
А тепер поговорімо про ще один міф, тісно пов’язаний з культом позитиву, – про так зване «притягнення» бажаних подій і людей силою думки. Прихильники цієї ідеї стверджують, що «Всесвіт» чи «вища свідомість» виконують всі наші прохання, варто лише дуже захотіти і повірити. На цій теорії побудовано безліч сумнівних психологічних тренінгів і книжок, які обіцяють навчити нас керувати реальністю за допомогою афірмацій, візуалізацій і «вібрацій».
Людям радять не помічати неприємні факти, пов’язані з їхніми цілями, і фокусуватися лише на омріяному результаті. Наприклад, якщо ви мрієте про власний бізнес, не думайте про ризики, конкуренцію, брак досвіду – просто уявляйте, як ви вже керуєте успішною компанією, «відчувайте» багатство і задоволення. Якщо ви шукаєте кохання, не зважайте на свої страхи, сумніви, самотність – візуалізуйте «ідеального партнера», який скоро постукає у ваші двері.
Звучить заманливо, правда ж? Але цей підхід, хоч і здається багатьом прогресивним і натхненним, насправді оснований на запереченні, втечі від реальності. Так, безумовно, для досягнення цілей важливі оптимізм і віра в себе. Але не менш важливі тверезий розрахунок, готовність сприймати не лише «хороше», а й «погане», вміння долати перешкоди. Бізнес, побудований на рожевих мріях, без продуманої стратегії і важкої праці, швидше за все прогорить. Стосунки, засновані на ілюзіях і небажанні бачити партнера справжнім, приречені на провал. Якщо ми весь час тікаємо у фантазії, боїмося чесно подивитися правді у вічі, то ризикуємо проґавити реальні можливості, проігнорувати справжні загрози і втратити зв’язок із власними почуттями та потребами.
Отже, позитивне мислення – це, звісно, краще, ніж песимізм чи зневіра. Але і з ним треба бути обережним, щоб не скотитися в токсичне самообманювання і відкидання реальності. Адже насправді наш психологічний добробут і успіх залежать не від того, наскільки ми «притягуємо» удачу своїми думками, а від того, наскільки чесно і сміливо ми готові приймати життя в усій його повноті – з радощами і печалями, злетами і падіннями.
Справжня душевна стійкість – це не здатність постійно випромінювати радість і оптимізм, а готовність відкрито зустрічати свій досвід, якими б неприємними чи страшними не здавалися нам інколи наші почуття.
Психотерапевт Світлана Ройз пропонує такі орієнтири для «детоксикації» від надмірного позитиву: «Перестаньте ганятися за ілюзією щастя 24/7. Дозвольте собі час від часу сумувати, гніватися, боятися – і при цьому знайте, що ви хороша і гідна людина. Не намагайтеся уникнути болючої правди, щоб сховатися у солодких фантазіях, – натомість спробуйте прийняти реальність такою, як вона є, без прикрас. Довіртеся собі: ви зможете впоратися з тим, що відчуваєте і з чим стикаєтеся в житті. Якщо вам погано – не соромтеся просити про допомогу, не тікайте від близькості і підтримки. І головне: пам’ятайте, що ні “правильні” думки, ні візуалізації не гарантують вам безхмарного життя. Іноді буває важко, страшно, боляче – і в цьому немає вашої провини. Ви маєте право на всю гаму переживань, а не лише на глянцевий позитив».
Можливо, якщо ми перестанемо нав’язувати собі та іншим «обов’язкове щастя» і токсичний оптимізм, то станемо трохи чутливішими і людянішими. Навчимося краще розуміти себе та інших, співпереживати без повчань, підтримувати без засудження. І тоді, парадоксально, зможемо знайти глибший душевний спокій і справжню віру в краще – але вже не як штучну данину моді на позитив, а як тиху, зрілу, вистраждану мудрість прийняття життя у всіх його фарбах.
Винахід автомобілів на початку ХХ століття докорінно змінив життя людей. Конюхи та виробники карет боялись…
«Дитину виховує те, що її оточує». Ця проста, але глибока теза Марії Монтессорі лежить в…
Сьогодні я розповім, як ми з моєю бізнес-партнеркою Наталією Новгородською запустили в період війни онлайн-центр…
Відпустка зазвичай триває 10-14 днів. Якщо вдало складуться обставини – до трьох тижнів. Але працівники,…
Мене звати Даша, я понад шість років працюю у SMM, а зараз займаюся розвитком власної…
«Як утримати найкращих співробітників?», «Чому вони йдуть?», «Плинність кадрів: як зупинити?» – щоранку ці питання…