UA RU
logo
24 Oct 2022

Економіка України знову зростає. Переклад The Economist

Евгения Козловская

Креативный редактор в спецпроектах

Зараз економіка України зростає, але перспективи залишаються невизначеними. Буде потрібна додаткова підтримка ЄС і США. Редакція MC.today публікує переклад статті  The Economist.

Одеський порт

Одеський порт

Про кризу, яку спровокувала війна

На початку війни одеські порти закрили через загрозу нападу з моря, і українську продукцію не могли постачати в інші країни.

«Нам дзвонили з Мілана, плакали, казали, що у них немає інгредієнтів для пасти», – згадує Алла Стоянова, місцева чиновниця.

Ці порти – основний експортний маршрут для України, що займає друге місце у світі за обсягом експорту зернових та третє за рослинними оліями. Тож світові ціни на продовольство різко зросли.

Але найболючішою блокада стала для українців. Вторгнення росії завдало економіці країни жорстокого удару. На території, яка минулого року виробила п’яту частину ВВП, точаться битви. За даними Київської школи економіки, через обстріли підприємства зазнали збитків приблизно на $10 млрд. Частина робітників пішла захищати країну, частина переїхала, шукаючи безпечне місце. З 6,2 млн внутрішньо переміщених осіб третина є безробітними. МВФ вважає, що цього року ВВП скоротиться на 35%.

Проте, хай і повільно, економіка країни адаптувалася до війни, та, здається, знову зростає. Наприклад, одеські порти працюють із меншою потужністю, ніж зазвичай, але працюють. Один з працівників розповів, що його викликають на дві-три зміни на тиждень.

Курс
Data Analytics
Стань затребуваним спеціалістом в дата-аналітиці. Навчання в онлайн форматі з нуля до працевлаштування за 6 місяців
РЕЄСТРУЙТЕСЯ!

Зернова угода, укладена в липні під егідою ООН, дозволяє Україні експортувати сільськогосподарську продукцію; уже було вивезено не менше 7,8 млн тонн зерна. Цього року очікується врожай 65-70 млн тонн. Це утричі менше, ніж раніше, але, зважаючи на війну, дуже непогано. Продовольчі товари можуть вивозити на кораблях, а це дасть змогу збільшити експорт металів залізницею.

Успіх на полі бою також впливає на відродження економіки

У серпні в ЄС в’їхало стільки ж людей, скільки повернулось звідти. У вересні 80% підприємств працювали більше, ніж на половину потужності: у травні таких було лише 58%. Це свідчить про те, що працювати стає більш безпечно та що дії держави для підтримки бізнесу досить успішні. Урядова програма допомогла 745 підприємствам переїхати в безпечніші регіони країни.

Україна зуміла не допустити фінансову кризу. Коли почалася війна, дефіцит державного бюджету збільшився до $5 млрд на місяць (у довоєнних прогнозах називали $600 млн). Незважаючи на всі зусилля центрального банку, у липні довелось девальвувати валюту. Якщо брати до уваги розрив між готівковим обмінним курсом і офіційним, можлива чергова девальвація: так вважає Ольга Піндюк з  аналітичного центру Віденського інституту міжнародних економічних досліджень.

Проте ці проблеми не призвели до катастрофічних наслідків. На початку повномашстабної війни банки були добре капіталізованими завдяки проведеним заходам після вторгнення росії у 2014 році. Також в нагоді стали удосконалені під час пандемії COVID-19 цифрові навички. Незалежність центрального банку, яку встановили після 2014 року, допомогла запобігти паніці.

«Нічого з цього було б неможливо вісім років тому», – стверджує Наталія Яресько, міністр фінансів у 2014-16 роках.

Міжнародні донори також допомогли коштами. Спочатку їх вистачало, щоб утримати уряд на плаву. Але війна затягується, тож стало очевидно, що коштів потрібно більше. Америка виділила $8,5 млрд і незабаром додасть ще $4,5 млрд. ЄС та його країни-члени обіцяли подібну суму, але так і не надали її. У вересні, після довгих переговорів, вони погодилися надіслати 5 млрд євро кредитних коштів. Тож не дивно, що терпіння Вашингтона щодо Європи закінчується.

Так само і у Києва. Уряд вважає, що наступного року дефіцит бюджету буде $38 млрд, що еквівалентно 19% довоєнного ВВП. Україні також потрібно приблизно $17 млрд на відновлення критичної інфраструктури та житла для тих, хто повернувся. Своєчасність грошей важливіша за їх форму.

«Але, звичайно, дуже важливо, чи це кредити, чи гранти, якщо розглядати можливе повернення України на ринки», — зазначає Костянтин Кучеренко з київської інвестиційної компанії Dragon Capital.

Адміністрація Байдена планує надсилати $1,5 млрд щомісячно у вигляді грантів наступного року, і сподівається, що ЄС зробить те саме. Комісія ЄС працює над пропозицією, але бюджет уже виділено. Очікується, що торг між державами-членами триватиме ще деякий час.

Сума, яка буде потрібна Україні, частково залежить від долі зернової угоди. Термін дії договору закінчується 19 листопада. Кремль вже скаржиться, що західні санкції перешкоджають його експорту добрив. Він хоче, щоб Україна знову відкрила трубопровід аміаку з росії до порту Південний, який розташований за 20 км на північний схід від Одеси. Місцева влада побоюється, що такі вимоги є приводом для розірвання угоди.

Але деякі питання є і до уряду України. Він має краще планувати витрати, стверджують в нещодавньому звіті Центру досліджень економічної політики. Деякі заходи є марнотратством: наприклад, обмеження цін на газ і централізоване опалення, запроваджені в липні. Також допомога переміщеним особам виплачується незалежно від потреби.

Спеціалісти Центру радять орієнтуватись на досвід Америки часів Другої світової. Тоді кількість американських домогосподарств, які сплачували прибутковий податок, зросла в десять разів, а федеральний податок більше, ніж удвічі. Систему спрощеного оподаткування в Україні розробили у мирний час, щоб приваблювати інвестиції. Але вона не надто підходить для воєнної економіки.

Зараз економіка країни зростає, але перспективи залишаються невизначеними. Буде потрібна додаткова підтримка. Якщо українські міністри ухвалять ще кілька жорстких рішень, у скупих європейців стане менше відмовок, чому вони не надають кошти.

Джерело: стаття The Economist.

По теме:

Новости

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: