Листуйтеся без канцеляриту: як кліше впливають на вашу ділову українську та що її покращить

У ділового листування українською є низка особливостей у порівнянні зі, скажімо, дружнім чи побутовим спілкуванням. Зокрема, від того, як саме ви висловлюєтесь на письмі, часто залежить, чи відповідатимуть на ваші листи. Так, ділова кореспонденція має бути не тільки лаконічною, структурованою та грамотною, але й людяною. Цьому часто заважають так звані канцеляризми. Що це та від яких поширених у діловому листуванні фраз варто відмовитися вже сьогодні, розглянемо в цій статті.

Отже, канцеляризми – це слова і звороти, які позбавляють мову образності та емоційності. Зазвичай вони перетворюють речення на набори шаблонних, позбавлених індивідуального стилю фраз. Такі вислови часто зустрічаються в офіційних повідомленнях. Наприклад, це «осінньо-зимовий період» замість усім зрозумілого більш людяного «восени й узимку».

І хоча дехто досі вважає, що канцеляризми додають тону комунікації «офіційність», насправді вони знищують бажання відповідати на такі листи та звернення.

Щоб надати спілкуванню більш доброзичливий відтінок, варто відмовитись від вживання кількох типів конструкцій.

1. Мовні штампи, як-от «на даний момент», «на цьому етапі», «варто зазначити», «відповідно до» тощо. За можливості краще висловлюватися простіше.
2. Пасивні конструкції на кшталт «Урядом було ухвалено», «підключення було виконане», «підтримку було надано» та інші. У таких випадках краще сприймаються речення з активними конструкціями – «Уряд ухвалив», «працівники під’єднали», «надали підтримку».
3. Застосування іменників замість дієслів, наприклад, «забезпечення оповіщення військовозобов’язаних», «підняття активності», «налагодження торгівлі», «боротьба з винищення», «виконання зобов’язання» тощо. У таких конструкціях іменник краще замінити інфінітивом: «оповістити військовозобов’язаних», «підняти активність», «боротися з винищенням» тощо.
4. Слова-означення, що не мають корисного навантаження. Зокрема, це стосується слів на кшталт «певний» і «даний». Стилістично краще замінювати їх на конкретні прикметники та займенники – «невеликий», «незначний», «цей». Часом непотрібними означеннями можуть виступати прикметники, за допомогою яких ми хочемо підсилити висловлювання. Наприклад, «мати велике значення», «відігравати важливу роль», «приділяти значну увагу».
5. Слова іншомовного походження, навіть якщо це професійний сленг, не варто вживати, якщо ви не впевнені, що співрозмовник розуміє їхнє значення. «Фіксити баги» цілком нормально у внутрішньому листуванні. Та в решті випадків краще використовувати більш широковживані альтернативи, як-от «усувати помилки».
6. Нарешті, варто додатково зважувати, чи використовувати конструкції «прийменник + іменник»: «в силу», «за допомогою», «з метою», «у зв’язку з» тощо. Вони не вважаються помилковими, та все ж недалеко пішли від канцеляризмів.

До речі, скороченням також часто не місце в діловому листуванні. Тут йдеться радше не про абревіатури чи загальновживані поняття, як-от «виш», а про слова, які ми свідомо не дописуємо. Це «дяк», «норм» і так далі. Використовувати скорочення в чаті чи листуванні з колегами часто прийнятно, але не варто писати так партнерам, постачальниками й тим паче малознайомим людям.

Раніше ми розповідали 8 поширених помилок із використанням плеоназмів, які ви можете не помітити.