Найочевидніший варіант – помилка. Як сказати українською «по крайней мере»

В українській є чимало сталих виразів, які з фразеологізмів перетворилися, наприклад, на прислівники, сполучники та інші частини мови. До багатьох із них ми звикли ще з тих часів, коли здебільшого (або повністю) послуговувалися в побуті російською. Наприклад, усі знають вислів «по крайней мере», та не всі перекладають його правильно, також вдаючись до автоматичного суржику. То як сказати це українською?

Відомий мовознавець Олександр Авраменко наголосив на тому, що «по крайній мірі» – це не тільки калька, а й доволі громіздка, багатослівна конструкція. Тоді як у висловлюванні думок варто користуватися простим правилом: краще менше, та краще. За його словами «по крайній мірі» – якраз один із таких прикладів мовної надлишковості.

«Ні, не по крайній мірі, а принаймні. Зверніть увагу: “принаймні” пишемо з буквою “н”», – пояснив Авраменко.

До речі, у цьому ж відео він розглядає й інші приклади калькованого багатослів’я та пояснює, як правильно сказати українською «на самому ділі», «в більшості випадків», «в кінці кінців» тощо.

Читайте також: Як в українській правильно – крайній чи останній? Пояснення мовознавців

Додамо, що «принаймні» – це не єдиний вартий уваги український відповідник російському «по крайней мере». Також можна сказати: щонайменше, найменше, принайменше, бодай, хоч би, хоч, хоча б, бодай, у всякому разі.

А ось і кілька прикладів вживання слова «принаймні» в українській:

• Він був старший за кожного з нас принаймні років на двадцять («Острів скарбів», Юрій Корецький);
• А як на мене, принаймні, ми кращі були і без того, і без іншого, коли б не те, що разом прийшла – і свобода («Карло Сміливий», Вальтер Скотт);
• Він слухав кілька секунд, а потім відповів: – Так, згоден, але ми принаймні знаємо тепер, з ким маємо справу («Інферно», Ден Браун);
• Та принаймні коли ми опинимося на арені, між нами все буде ясно («Голодні ігри», Сюзанна Коллінз);
• Але він, Пожарський, не зважав принаймні на те, що вже перебуває в крайній невільницькій, і, розпалений гнівом, вилаяв хана («Битва під Конотопом», Владислав Карнацевич).

Також пропонуємо вам почитати про те, чи є в українській мові слово «ждати» – експерт звернув увагу на поширену помилку.