Не існує гарного часу «робити бізнес». CEO Boosta дав поради для відкриття власної справи

Багато хто каже, що зараз поганий час для планування, а тим паче для відкриття власної справи… чи ні? Можливо те, що здається помилкою чи великим ризиком, виявиться вдалою ідеєю? Не дізнаєшся, поки не спробуєш.

CEO та співзасновник IT-компанії Boosta Дмитро Бондар у межах спецпроєкту «Уроки небайдужих» розповів про головні правила життя та бізнесу, а також дав поради для відкриття власної справи та збереження мотивації і work-life балансу.

Boosta – міжнародна IT-компанія, яка створює та розвиває IT-бізнеси в digital-сферах. Заснована у 2014 році й відтоді кількість працівників перевищила 600 спеціалістів в 11 країнах. Також вона має більш як 100 тис. клієнтів у всьому світі. У портфоліо Boosta ІТ-продукти та проєкти performance-маркетингу.

Очікування – втрата дорогоцінного часу: як війна змінила підхід до життя та бізнесу

Як повномасштабна війна змінила моє життя? Кардинально. Усі українці сьогодні мають свою історію, історію від 24 лютого 2022 року. 

Моя ж історія була про невизначеність. Адже на момент початку війни я з дітьми та дружиною перебував за кордоном й емоційно було важко звикнути до думки, що ти не можеш повернутися (російські війська перебували за 8 км від мого дому). 

Але, окрім того, що потрібно було забезпечити базові умови проживання для родини, я повинен був думати про компанію, яка потребувала ще більше моєї уваги, ніж зазвичай. Тоді, з точки зору бізнесу, ми зіштовхнулися з двома викликами. 

1. Зовнішнім. Продукти та проєкти Boosta працюють на закордонних ринках. Клієнтам було важливо отримувати свої послуги попри всі обставини, а висока конкуренція не дозволяла нам втратити навіть один день.
2. Внутрішнім. Для того, щоб розуміти стан компанії, важливо відчувати настрої своїх людей. І це легко вдавалося, поки всі були в офісі. Але війна це змінила й сьогодні ми всі розкидані по різних куточках країни та світу, а екран ноутбука, на жаль, зʼїдає емоції та відчуття. 

Неможливість бачити своїх людей вплинула на те, що ми делегували ухвалення більшості рішень на менеджерів команд, адже вони безпосередньо більше залучені в життя людей і можуть розуміти стан всередині. 

Якщо підсумувати, то цей досвід та виклики дозволити мені сформувати основний життєвий принцип – не чекати й брати максимум від життя вже сьогодні, адже, як би це не звучало, завтра може не бути. 

Намагайтеся планувати навіть тоді, коли це здається неможливим. Нехай це будуть не довгострокові плани, але плануйте на тиждень, місяць, пів року. Адже просто чекаючи, ви втрачаєте дорогоцінний час.

Робіть це тут і зараз: головні поради для відкриття бізнесу в Україні

Головна порада – не існує гарного часу «робити бізнес», так само як і вдалого часу ставати батьками. Тому, якщо хочеться мати власну справу, робіть це тут і зараз.

Насправді навіть у контексті відкриття бізнесу я не бачу великої різниці між воєнним чи невоєнним станами, адже люди як потребували послуги, так і потребують їх. Наприклад, знаю історію підприємця, який уже під час війни відкрив власну бургерну в Краматорську, місті, що розташоване дуже близько до зони бойових дій. Для когось це ризик, а він побачив для себе бізнес-можливість: конкурентів мало, а попит навіть збільшився через наплив військовослужбовців. На сьогодні це один з найуспішніших його проєктів. 

Саме тому мої поради з відкриття бізнесу будуть такими ж самими, як і до повномасштабної війни: 

1. Сформуйте план. Це необовʼязково має бути класичний бізнес-план на кілька десятків сторінок. Достатньо просто чіткого розуміння, що саме і коли ви хочете зробити: відкрити кавʼярню чи мережу з десяти кавʼярень за пʼять років. 
2. Подумайте про своїх покупців та опишіть їх. Хто буде ходити у вашу кавʼярню? Це буде студент 3-го курсу, який прийде до вас після пар, чи підприємець, що забіжить за капучино під час бізнес-ланчу?

Я вважаю, що на створення портрета споживача варто витратити 90% ваших ресурсів, адже це надалі дозволить вам правильно визначити специфіку продукту, його ціноутворення, маркетинг тощо. 

3. Порахуйте. Важливо порахувати ваш потенційний прибуток та витрати. Це елементарна математика, без якої рухатися далі не варто. Ви маєте бачити конкретні цифри та коригувати їх на шляху реалізації проєкту. 

Які галузі будуть найприбутковішими й найуспішнішими за 5-10 років

Якщо говорити про світ, то це все, що повʼязано з даними: зберігання, обробка, інтерпретація тощо. Важливо розуміти, що дані – це гроші. 

До України цей тренд теж прийде, але ще не скоро. Найближчим часом у нас буде попит на базові галузі.  

• Будівництво, адже, на жаль, дуже багато чого було зруйновано й потребуватиме відновлення.
• Медицина. Ця галузь у нас непогана, але повинна стати ще кращою заради тих, кому буде потрібна допомога. Це і реабілітація, і психологічна підтримка.
• Екологія. Мало хто замислюється над тим, як сильно ми постраждали екологічно. Але чого лише вартує підрив дамби чи заміновані поля? Я думаю, що сюди будуть вкладати кошти, адже це стосується цілої планети й усі зацікавлені в ліквідації наслідків. Це досить цинічно звучить, але для нас це шанс побудувати нову галузь, виростити унікальних спеціалістів. 

Якщо говорити про українське ІТ, то зараз воно падає з природних причин. Закордонні замовники не готові ризикувати, тож не продовжують контракти. Але я хочу вірити в те, що поступово це все відновиться й буде рости не лише кількісно, але і якісно. Хочу вірити в те, що в Україні створять сприятливе середовище, аби айтівці будували тут свої компанії, інвестували, створювали продукти з доданою вартістю. 

Навіть нелогічні рішення можуть привести до успіху

У кожного є моменти, які зараз можуть здаватися нелогічними, але я би все ж не поспішав це змінювати. Чому? Нещодавно я аналізував деякі з наших проєктів і прийшов до висновку, що якби ми діяли за законами та стандартами бізнес-логіки, ми мали б закрити ці проєкти десь за два роки до того, як вони стали успішними. Тобто навіть зараз я не можу бути впевнений у правильності рішень, що були прийняті кілька років тому. 

Єдине, що б я хотів змінити – ухвалювати рішення швидше. Це порада, яка працює завжди.

Не очікуйте швидкого покращення та розрахуйте свій час: як делегувати і мати час для нових ідей

Погана новина в тому, що відповідь на це питання – ніяк. Хочете ви того чи ні, але ви завжди щось втрачаєте. 

Інколи втрачаєте щось ментально, особливо тоді, коли делегуєте роботу, яку любите. Інколи ви втрачаєте в якості. Я досі вважаю, що деякі процеси, які я делегував, працюють гірше. Але не очікувати, що все одразу буде краще – основний секрет вдалого делегування. 

Інший важливий фактор – вибір фахівця, якому ти будеш делегувати. Завдання, процеси, рішення, які я як СЕО делегую сьогодні, суттєво відрізняються за масштабом від того, що я делегував навіть кілька років тому. Рішення цієї людини будуть впливати на компанію загалом, тому, окрім професійних якостей фахівця, я завжди звертаю увагу ще на три фактори. 

1. Бачення майбутнього. Людина повинна мислити на три кроки вперед та вміти транслювати своє бачення іншим. 
2. Вміння ставити правильні питання та шукати на них власні відповіді. Класно, коли фахівець приходить не лише з проблемою, а з варіантами її розв’язання. 
3. Мотивація. Людину повинні драйвити амбітні цілі. 

Відповідь на питання про те, як знаходити час для втілення нових ідей, дуже проста. Для початку, варто взагалі навчитися рахувати свій час, адже насправді мало хто справді знає, скільки конкретно часу він працює чи скільки годин вимагає якесь завдання. 

Часто саме нерозуміння часу може вводити в оману. Бо інколи, коли зʼявляється класна ідея, ти думаєш: «Два-три тижні й усе буде готово». А правда в тому, що це так не працює. Навіть, якщо це лише два тижні – це не менше 80 годин, в які ніхто не повинен тебе відволікати. Спойлер: такого не буває, коли ти СЕО компанії, в якій кілька напрямів та 600+ фахівців. 

Саме тому, коли в мене є ідея, реалізація якої потребує мого залучення, я відкриваю свій календар та дивлюся на його завантаження. Зазвичай, всунути туди ці 80 годин нереально, тож залишається лише три варіанти: відмовитися від ідеї, не спати, або ж з календаря має піти щось інше. Це і є той самий карколомний момент, коли ти розумієш, що мусиш щось делегувати.

Увага на загальний розвиток бізнесу, а не лише рекрутинг

Зараз я майже не наймаю особисто, адже довіряю своїй команді та вважаю, що мені варто вкладати більше зусиль в комплексний розвиток бізнесу, аніж долучатися до рекрутингових процесів. 

Виняток – наймання на нові напрями. Наприклад, минулого року ми запустили власний інвестфонд Burner та шукали для нього керівного партнера. Я розумів, що ні в кого з команди немає такої експертизи, тож до процесу найму та пошуку долучався особисто. 

Але якщо говорити про свій попередній досвід, то раніше я любив наймати disrupter-фахівців – людей, які відрізнялися за типом мислення/робочими підходами від решти членів команди. Я розумів, що команда самостійно не найме такого спеціаліста, а нам було важливо отримати новий, інший досвід. 

Ти є те, що тебе цікавить у житті: як не втратити мотивацію в роботі

По-перше, важливо любити те, що робиш. Варто усвідомлювати, що велика кількість людей можуть робити те ж, що і ти. Комусь це буде вдаватися гірше, комусь краще, але досягне успіху лише той, у кого сильніша мотивація та наполегливість. Це дуже важливі складові успіху, особливо в складні моменти, адже любов до справи, якою ти живеш, не дозволяє тобі опускати руки та здаватися. 

По-друге, навіть якщо ти знайшов себе у своїй справі, ти не повинен займатися нею вічно. Наприклад, нещодавно я був у музеї Porsche і дізнався, що Фердинанд Порше заснував власний бізнес у віці 55 років, а до того працював у різних компаніях, де конструював різні типи автомобілів, двигунів, бронетехніки. 

Думаю, що постійний розвиток, нові виклики, які ти ставиш перед собою, не дозволяють тобі втрачати цю мотивацію. Якщо говорити про стан вигорання, я не дуже в нього вірю. Думаю, що більш правильно назвати це накопиченим стресом та втомою. І хороша новина в тому, що такого я не відчував. 

Але до того, як я співзаснував Boosta, я часто зіштовхувався з іншою проблемою – внутрішнім опором та незадоволеністю від роботи. Ці відчуття зʼявлялися в мене тоді, коли я повинен був витрачати більше свого часу на те, що не хотів робити. Мені хотілося свободи дій. Думаю, це стало однією з причин, чому я став підприємцем і чому сьогодні Boosta настільки динамічна. 

Що ж стосується пошуку натхнення, то я маю власний лайфхак, який дозволяє мені перемикатися між різними настроями. Я використовую спосіб, який називаю «синдромом тенісного стола». Коротке пояснення. Уявіть собі звичайне подвірʼя біля багатоповерхівок. Ви можете поставити там кіоск з пивом і люди будуть там пити. Але є інший варіант – поставити там тенісний стіл і тоді туди прийдуть люди, що будуть піклуватися про своє тіло, своє здоровʼя та проводити своє дозвілля більш культурно. 

Така ж схема працює і з нашим мозком. Ти є те, що тебе цікавить у житті. Який контент ти споживаєш, те й буде тебе надихати та мотивувати.

Саме тому для пошуку натхнення чи налаштування робочої атмосфери я часто дивлюся інтервʼю, слухаю подкасти з цікавими людьми, занотовую їхні думки. 

Життя – це питання пріоритетів: як зберігати work-life баланс

Наявність чи відсутність work-life балансу сильно залежить від ваших карʼєрних амбіцій. 

За все своє життя я бачив лише одну людину, якій успішно вдається поєднувати свої хобі та реалізовуватися в різних сферах життя, і це – моя одногрупниця з Китаю, з якою я навчаюся в Harvard Business School. Вона має власний бізнес, є авторкою книжок-бестселерів, інфлюенсером-мільйонником і професійно займається боксом. Виглядає так, ніби в неї справді є цей work-life баланс, але в реальності вона спить не більше 4 годин на добу та не має сімʼї. 

Її кейс підтверджує мою думку, що тримати у фокусі абсолютно всі сфери життя та будувати успішну карʼєру, працюючи чітко за графіком – нереально. Але реально досягнути цього пізніше. Тобто формула проста: спочатку ви багато працюєте, накопичуєте соціальний капітал, знання й лише потім, можливо, якщо все працює як годинник, ви можете дозволити собі вранці піти в зал, потім попрацювати 4 години, потім побавити дітей, а ввечері сходити в кіно. 

У підсумку хочу додати, що все наше життя – це питання пріоритетів. Колись у пріоритеті – робота, а колись у фокусі – сім’я чи хобі. Тому не варто розраховувати на щоденний work-life баланс, варто вчитися динамічно змінювати фокуси залежно від ваших цілей. 

Читайте також:

• Прорахувати абсолютно все неможливо. Гендиректорка Vivat розповіла про бізнес і мотивацію
• Як делегувати повноваження, щоб нічого не втратити: засновник Boosters про побудову команди
• Не чіпляйтеся за звичні підходи: засновник Belkins про те, як адаптуватися до змін
• «Щоб відкрити бізнес, потрібно вміти ризикувати». Засновник Green Forest Family про підприємництво
• «Якщо ідеї нема, шукати її не треба»: засновник стартапу Rozmova про розвиток власного проєкту

«Уроки небайдужих» – спецпроєкт, в якому беруть участь засновники українських бізнесів і стартапів, CEO та топменеджери великих компаній, зокрема представники ІТ-галузі.

Ми попросили відомих підприємців розповісти, як вони долають труднощі та змінюють підходи до ведення бізнесу на фоні повномасштабної війни, аби надихнути українців не опускати руки та попри всі перепони запускати нові проєкти.

В рамках «Уроків небайдужих» представники українського бізнесу розповідають про невдалі рішення та факапи, про розвиток проєктів в умовах обмежених ресурсів і побудову команди мрії. Також ми попросили менеджерів великих компаній спрогнозувати, які галузі будуть найприбутковішими та найуспішнішими через 5-10 років в Україні та світі, а також дати поради світчерам – людям, які наразі змінюють напрямок своєї роботи.

Серед учасників спецпроєкту топменеджери Ciklum та Glovo, CEO robota.ua, «Кормотех», Boosters; засновники Prometheus, Green Forest, Hillel IT School, а також стартапів Rozmova, Folderly, JayJay та інші. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Уроки небайдужих» на сайті та в соцмережах.