Де стартаперам брати ідеї. Досвід лідерів Rozmova, a-Gnostics, SelpMe та інших компаній
Перед кожним підприємцем, особливо початківцем, постає чимало питань. Як знайти хорошу ідею, яка б розв’язала проблему користувача? Чи потрібний йому взагалі той чи інший продукт та як це перевірити? Як на нього відреагує ринок та чи знайдеться на ньому місце для ще одного гравця?
Українські підприємці, засновники та лідери успішних стартапів, поділилися інсайтами з приводу того, де шукати ідеї та як перевіряти їх на актуальність. Колаж: MC.todayНа ці та інші питання відповіли в межах спецпроєкту «Уроки небайдужих» засновники та лідери успішних українських стартапів.
Олександр Корнійчук, засновник та СЕО в YARD Delivery
Олександр Корнійчук вважає, що запорука успіху – це чітке розуміння проблематики. Колаж: MC.today
Олександр Корнійчук впевнений, що геніальні ідеї з’являються тоді, коли людина чітко розуміє проблему. Усе доволі прозоро: коли є чітка мета, мозок активно шукає способи досягти її. До речі, саме так свого часу було з YARD Delivery.
«Користуючись кур’єрською доставкою, я стикнувся із величезною проблемою – потрібно постійно підлаштовувати свій графік під кур’єра, переносити зустрічі та змінювати плани, щоб отримати посилку. І, як правило, щоб скористатися експрес-доставкою, потрібно платити вдвічі більше», – пояснив Олександр.
Тоді він усвідомив, що на ринку не було гідної пропозиції з експрес-доставки, а от попит на неї зростав. У пригоді став і десятирічний досвід роботи у відділі продажів у компанії, яка виготовляла поштомати.
«Сукупність цих факторів і стала поштовхом до створення власного стартапу YARD Delivery. Тепер наша мета – зробити процес доставки зручнішим та ефективнішим для всіх, хто цінує свій час та гроші», – підсумував підприємець.
Юлія Бялецька, співзасновниця та CEO в S.Lab
Юлія Бялецька радить займатися тим, що драйвить та відповідає вашій власній місії. Колаж: MC.today
Юлія Бялецька радить відштовхуватися від своїх болей, тобто проблем, які хочеться розв’язати насамперед для власного комфорту. На її думку, важливо займатися тим, що драйвить та відповідає власній місії людини.
«Стартап та власний бізнес – це незабутня подорож, але в ній трапляються періоди турбулентності, і лише маючи впевненість у своїй ідеї та в тому, що ви робите, можливо їх подолати», – говорить вона.
За її словами, перед втіленням у життя ідею варто провалідувати, тобто впевнитись у тому, що вона розв’яже проблеми й інших користувачів, а рішення буде дійсно популярним. Юлія радить «винести» таку ідею, а ще краще – робочий прототип, у люди та зібрати від потенційних клієнтів зворотний зв’язок. Щоб він був якомога чеснішим та кориснішим, варто прочитати книгу «Запитай маму» Роба Фіцпатрика.
«У S.Lab ми безперервно продовжуємо спілкуватись із потенційними клієнтами, цікавитись новими індустріями та перевіряти кожну нову ідею», – розповіла вона.
Так, коли був готовий перший прототип екологічного паковання, компанія провела опитування за допомогою Google Forms. До анкети увійшли загальні питання, які дозволили зібрати доволі великий масив інформації та визначити, чи готові бізнеси до нового продукту та з якими проблемами вони зіштовхуються. Після цього вже проводили цільові інтерв’ю.
«Але, знову ж таки, це безперервний процес і ми продовжуємо й зараз збирати зворотний зв’язок на зустрічах із наявними та майбутніми клієнтами, на конференціях та під час спілкування з експертами в індустрії», – додала Юлія.
Вікторія Наливайко, співзасновниця та CEO в BazaIT, засновниця в reteam
Вікторія Наливайко назвала одразу три способи пошуку ідеї та порадила з власного досвіду насамперед втамувати власний біль. Колаж: MC.today
Вікторія Наливайко також радить аналізувати болі потенційних клієнтів і в такий спосіб шукати ідеї. Вона розповіла, що під час панельної дискусії на презентації каталогу локальних HRTech-рішень HR-директорка Kernel Наталія Тєряхіна згадала, що не існує інструментів з есесменту, яким могли б користуватися такі великі бізнеси. Коли компанія проаналізувала ринок, то дійшла висновку, що краще створити власну систему, оскільки наявні продукти не задовольняли її потреби.
Ще один приклад із досвіду Вікторії – це підхід її друга-розробника. Він спілкується з багатьма рекрутерами та ейчарами й розвиває нові ідеї саме після таких касдевів, які допомагають йому намацати біль потенційного клієнта.
Нарешті, третій спосіб пошуку ідеї, це втамування власного болю. Потрібно проаналізувати, чого саме не вистачає в роботі, і тоді народиться рішення.
«Так розпочиналась робота над створення нашого продукту BazaIT. Як рекрутерка я знала, що мене бісить у наявних інструментах та чого не вистачає. І з моєю кофаундеркою Оксаною Горбуновою ми доповнили цю першочергову ідею, відштовхуючись і від її власних болей як менеджерки», – розповіла Вікторія.
Коли вони усвідомили, яким має бути їхній продукт, то пішли до потенційних клієнтів, аби перевірити свою гіпотезу. Завдяки цьому вони змогли побудувати те, що розв’язує не тільки їхні власні проблеми.
За словами Вікторії, обов’язково потрібно аналізувати конкурентів, і йдеться не тільки про наявні рішення.
«Якщо ви думаєте, що придумали якусь геніальну ідею, якої немає, то, швидше за все, ви зробили недостатній аналіз усіх можливих ваших конкурентів», – застерігає вона.
Щоби зрозуміти, у чому полягають справжні проблеми, потрібно шукати інсайти на стороні клієнта, особливо незадоволеного. Наприклад, у негативних відгуках.
«Остання порада, як перевірити, чи потрібен ваш продукт, – спробуйте знайти клієнта, що буде готовий заплатити вам гроші. Й обов’язково дізнайтесь, на чому базується це позитивне рішення», – підсумувала Вікторія.
Читайте також: Виклики мотивують: співзасновник Hillel IT School про бізнес під час війни
Вікторія Абед, Chief Revenue Officer в ROI4Presenter
Вікторія Абед вважає, що головне у стартапі – не власне збагачення, а розв’язання проблеми, що актуальна для багатьох людей. Колаж: MC.today
Вікторія Абед впевнена, що круті стартапи народжуються не тоді, коли їхні засновники думають тільки про те, як зробити якомога більше. За її словами, йдеться про розв’язання власної проблеми й усвідомлення того, що вона актуальна також для інших людей. Історія стартапу ROI4Presenter, наприклад, почалася з того, що його засновник Павло Жданович шукав рішення для менеджерів, які продавали програмне забезпечення. Їхні складні презентації з кібербезпеки потрібно було зробити ефективнішими.
«В результаті інтерактивні презентації з вбудованим ШІ, аватарами, які залучають слухача з перших секунд, відправляють повідомлення та аналітику презентору, виявилися цікавими всім, хто багато працює з контентом», – розповіла Вікторія.
Ще один спосіб знайти хорошу ідею – дослідження. Коли людина довго працює в певній галузі, знає ринок та його виклики, вона може знайти спосіб автоматизувати чи масштабувати поширений запит, запропонувати практичне та недороге рішення.
Вікторія поділилася тим, що для аналізу використовує модель SOSTAC:
- S (situation analysis) – ретельний аналіз ринку;
- O (objectives) – визначення цілей;
- S (strategy) – створення стратегії, загальної картини просування проєкту;
- T (tactics) – розкладення стратегії на детальні кроки;
- A (аctions) – дії, деталізація по кампаніях, спринтах, строках;
- C (controls) – метрики, які потрібно заміряти.
Вона радить особливу увагу звернути на економічні, соціальні, технологічні та інші чинники. Їх можна знайти у свіжих дослідженнях, трендах, а також інсайтах.
«З мого досвіду, даних із глобальної мережі та спілкування з 1-2 експертами із цього питання буває достатньо. Також потрібно вивчити конкурентів, інших стейкхолдерів, з якими ви взаємодіятимете щодня, та клієнтів, й оцінити внутрішні ресурси», – поділилась Вікторія.
Також на етапі стартапу вона радить присвятити достатньо часу розробці портрета клієнта – провести анкетування та деталізовані інтерв’ю. Це допоможе з’ясувати, чи готові люди платити за ваше рішення, тобто чи дійсно проблема, з якою ви працюєте, достатньо серйозна.
«Тут дам лайфгак – якщо корпорації готові платити дослідницьким агенціям за такі інтерв’ю величезні кошти, то це не варіант для стартапу, у якого грошей ще немає. Попросіть своїх знайомих у соцмережах, які підходять під портрет, узяти участь у вашому мінідослідженні. Зазвичай люди погоджуються приділити час», – розповіла Вікторія.
Також вона порадила зосередилась на стратегії: яким має бути MVP (мінімально життєздатний продукт), коли він має з’явитися, які ресурси будуть задіяні в розробці, як його продавати та як оцінювати, чи має він право на життя. Водночас потрібно прописати наявні та гіпотетичні перепони на шляху розвитку стартапу та способи їхнього подолання.
Андрій Скрипник, CEO та співзасновник в Promova
Андрій Скрипник радить починати з себе та ретельно досліджувати ринок, щоби зрозуміти, чи є на ньому місце для нового гравця. Колаж: MC.today
Андрій Скрипник вважає ідеальним варіантом працювати над тим, чим горить сам стартапер. Він радить зазирнути вглиб себе – визначити власні бажання та суперсили, а ще зрозуміти, як ідея допоможе розв’язати проблеми інших людей.
«Класна ідея народжується тоді, коли вдається знайти той унікальний баланс між вашими бажаннями, потребами ваших потенційних користувачів та цілями бізнесу», – пояснив Андрій.
Також він радить ретельно досліджувати ринок, щоби зрозуміти, чи є на ньому місце для нового гравця. Для цього можна використовувати спеціальні інструменти, що показують потенційних конкурентів, ніші, їхні розміри, а також кількість грошей, яку готові витратити потенційні клієнти.
«Наступним кроком буде проаналізувати, що ви можете робити краще за конкурентів. Далі вже можна буде переходити до створення самого продукту», – підбив підсумок підприємець.
Читайте також: «Хочеш вигоріти? Зроби все сам». Керівник EPAM Україна про делегування та роботу в команді
Олександр Ремінний, засновник StepShot та YouTube-каналу «Стартап Кухня»
Олександр Ремінний виокремив три підходи в пошуку перспективних ідей. Колаж: MC.today
Олександр Ремінний розповів про три базові підходи до пошуку ідей. Перший із них – це покращення продукту, який уже існує. Якщо він уже є на ринку, то, відповідно, на нього має бути попит. Проте цільова аудиторія може бути настільки різноманітною, що можливість для пошуку вільної ніші зберігається.
Другий спосіб виходить із власного болю стартапера. За словами підприємця, немає нічого страшного в тому, щоби створити продукт, який розв’язує проблему тільки власного розробника, адже принаймні його життя стане кращим.
«Але зазвичай швидкий пошук з оточення швидко приносить розуміння, що такі проблеми відчуваєте не лише ви», – пояснив Олександр.
Третій спосіб знайти ціннісну ідею – моніторинг профільних спільнот, у яких люди діляться своїми проблемами. Інсайти можна знайти практично будь-де від форуму автомобілістів до Telegram-чатів доказових лікарів і Discord-серверів криптофанів.
Олег Оксюк, засновник та CEO онлайн-школи англійської мови для дітей AllRight
Олег Оксюк вважає, що універсального рецепта створення успішного стартапу не існує, та розповів про фактори, які спрацювали в його ситуації. Колаж: MC.today
Олег Оксюк вважає, що не існує універсального рецепта для того, щоби побудувати успішний бізнес. У його випадку спрацювало одразу кілька факторів. Насамперед він звернув увагу на те, як швидкого його діти опанували англійську після переїзду до США, та збагнув, що вчити мови потрібно змалечку й геть в інший спосіб, ніж застосовували його власні вчителі.
Другим сприятливим чинником став досвід роботи з маркетплейсами та особиста зацікавленість у ринку EdTech. Олег помітив ранній тренд – школи англійської мови для дітей, популярні в Китаї – та вирішив створити європейський аналог.
Нарешті, у нього був досвід програмування відеоплатформ та науковий ступінь у цій галузі, тож проєкт був цікавий також із технічної точки зору.
«Приблизно впродовж року я протестував чотири ідеї, що не залетіли. AllRight була п’ятою і вже за 2 місяці після початку роботи над проєктом у мене було 15 платних клієнтів», – розповів Олег.
Читайте також: «Обирайте роботодавця, який інвестує в новачків». СЕО robota.ua про старт кар’єри та мотивацію
Віталій Сьомка, засновник та CEO в JayJay
Віталій Сьомка не планував запускати свій продукт в Україні та розповів, як обирав, де саме це зробити. Колаж: MC.today
Віталій Сьомка зазначив, що він навчається чомусь упродовж усього життя – читає профільну літературу, проходить курси, відвідує форуми, спеціалізовані івенти, музеї, галереї тощо. Тому рішення створити саме освітній стартап практично лежало на поверхні.
«Мою ідею підсилювали сучасні тренди: microlearning (фрагментарне і швидке освоєння конкретної теми), long-life learning (навчання протягом усього життя для актуальності своїх скілів), розвиток нового цифрового світу й попит на нових спеціалістів співтворців цього світу, попит на онлайн-навчання як спосіб доступної, гнучкої та ефективної доставки знань», – розповів він.
Віталій від початку не планував запускати свій продукт на українському ринку через його невеликий розмір та конкуренцію. Для пошуку своєї ніші він застосував методику helicopter view:
- визначив регіони (переважно країни, що розвиваються), у яких можна було очікувати на бум онлайн-навчання;
- склав перелік макроекономічних критеріїв, які дали б уявлення про потенційні ринки (це ВВП та показники його зростання, чисельність населення, відсоток населення в містах, середній вік, середня тривалість життя, середня зарплата біла/сіра, відсоток безробіття, відсоток проникнення інтернету, кількість інтернет-користувачів, кількість Facebook і Instagram користувачів тощо);
- обрав 2-3 країни в кожному регіоні та дослідив конкуренцію в них – зібрав семантичне ядро і вивів кількість органічних запитів, кількість конкурентів, рік заснування, раунди інвестицій, трафік сайту, канали трафіку, кількість і теми продуктів у кожного із конкурентів, ціни, бізнес-моделі.
«Три країни явно виділялись по паттерну маленька конкуренція і великий ринок, що зростає. З трьох була обрана Індонезія. Інші дві залишаються наступними для експансії. Але це було майже 3 роки тому, думаю, зараз це можна зробити за годину з ChatGPT», – пояснив Віталій.
Сергій Карпенко, СЕО в SelpMe
Сергій Карпенко радить заснувати стартап в межах своєї компетенції, адже в таких команд більше шансів отримати фінансування. Колаж: MC.today
Сергій Карпенко розповів, що ідея – це відповідь на проблему, яку складно або й неможливо розв’язати за допомогою наявних інструментів. Також він порадив засновувати стартап у межах своєї компетенції.
«Якщо уявити, що ваш стартап – це подорож, то бути експертом у сфері свого стартапу – однаково, що мати карту місцевості. Це все ще не гарантія успіху, але все ж значна перевага», – пояснив підприємець.
Також він зазначив, що інвестори обирають стартапи з експертизою в тому, чим вони займаються, тож у таких команд більше шансів отримати фінансування.
За словами Сергія, один із найбільш недооцінених етапів пошуку ідеї – це її перевірка на актуальність. Команди часто витрачають час і ресурси на розробку продуктів, у яких немає ринкової потреби.
Роман Семиютченко, засновник в Clevercart
Роман Семиютченко вважає найдієвішим способом знайти наявний продукт та якісно покращити його. Колаж: MC.today
Роман Семиютченко вважає найдієвішим способом знайти наявний продукт, який уже розв’язує певну проблему та робить це фінансово успішно. Можна зробити схожий, але якісно кращий аналог. За словами Романа, це збільшує ймовірність вдалого старту для власного бізнесу.
«Що покращити? Ефективність залучення користувача або продуктову складову. Де шукати та проводити дослідження? У магазинах застосунків, у базах стартапів, у портфелях венчурних студій і фондів», – пояснив він.
Ті ж самі ресурси він радить використовувати і для дослідження ринку, відстеження динаміки зростання схожих проєктів.
Читайте також: «Щоб відкрити бізнес, потрібно вміти ризикувати». Засновник Green Forest Family про підприємництво
Дмитро Мараховський, СЕО та засновник в Rozmova
Дмитро Мараховський радить бути готовим до того, що в 99 зі 100 випадків доведеться відмовитись від ідеї. Колаж: MC.today
Дмитро Мараховський вважає, що якщо ідеї як такої немає, то й шукати її не потрібно. Але якщо вона виникає, потрібно відчувати індустрію чи нішу, мати базове уявлення про неї або принаймні розуміти, що болить потенційним споживачам.
«Далі, якщо вже ідея є і здається, що це те, чого не вистачає ринку, треба бути готовим, що в 99 зі 100 випадків доведеться… відмовитись від неї. Скоріше за все вона багатьом приходила в голову і її з якихось причин не реалізували. Це треба враховувати», – зауважив Дмитро.
Тому він радить ретельно аналізувати ринок – який він у цілому, який потенціал зростання, який, відповідно, може бути план експансії, які прямі та непрямі конкуренти, коштом чого ви хочете забрати свою частку ринку та зберегти позиції. Зрештою потрібно визначити, які унікальні ресурси є у вашому розпорядженні.
Окреме питання, за словами Дмитра, – це фінанси. Вони мають повністю забезпечити все, чого стартап не зможе зробити власноруч. Отже, якщо на всі ці питання є позитивні відповіді, можна робити proof of concept або MVP і спілкуватися з користувачами.
«Спілкуватись потрібно багато: бажано як кількісно, так і якісно, щоби підтвердити власні гіпотези», – зауважив Дмитро.
Андрій Старжинський та Ярослав Недашковський, засновники в a-Gnostics
Андрій Старжинський та Ярослав Недашковський рекомендують прислухатися до клієнтів й водночас мати власне стратегічне бачення розвитку. Колаж: MC.today
Андрій Старжинський та Ярослав Недашковський впевнені, що гарні ідеї народжуються спонтанно та виходять із проблем, які потребують розв’язання. Після цього потрібно проаналізувати, які рішення вже є та чи ефективні вони.
«Питання, які ми ставимо (або самі даємо відповідь) на початку кожного важливого обговорення: чому це неможливо було зробити раніше? Що технологічного з’явилось зараз, що дасть змогу реалізувати проєкт?» – поділились підприємці.
Нарешті, вони порадили прислухатися до потенційного клієнта, який готовий платити гроші. Саме він може підказати, як саме покращити продукт операційно. Втім, завжди потрібно мати і власне стратегічне бачення того, як його розвивати.
Юлія Тачинська, співзасновниця в Consultacia
Юлія Тачинська вважає, що хороша ідея може з’явитись завдяки аналізу попиту споживачів. Колаж: MC.today
Юлія Тачинська вважає, що найкращі продукти – ті, що задовольняють поточний попит користувачів. У випадку з її стартапом відправною точкою стала група у Facebook, яка зараз налічує більш як 54 тисячі учасників у понад 160 країнах світу.
«Я створила цю спільноту для безплатної медичної допомоги, куди додавала лікарів і пацієнтів. Вони приєднувалися з багатьох куточків світу та мали можливість отримати безплатну медичну пораду та консультацію. Тож народилася відповідна назва стартапу – Consultacia», – розповіла Юлія.
Коли команда проєкту стала консультувати людей на регулярній основі, то помітила, що один із найпоширеніших запитів – це розшифровка результатів аналізів.
«А далі ситуація розвивається залежно від того, у якій країні знаходиться людина. У переважній більшості розвинених країн, люди тижнями очікують візиту до лікаря, який інтерпретує результати. А Consultacia завдяки ШІ може пришвидшити цей процес», – пояснила Юлія.
Владислав Подоляко, засновник і й СЕО компаній Belkins та Folderly
Владислав Подоляко радить починати з аналізу того, як люди шукають схожий продукт. Колаж: MC.today
Владислав Подоляко вважає, що починати варто з аналізу того, чи шукають люди щось схоже на ваш продукт. Він радить скористатися спеціалізованими інструментами, як-от Google Trends, Ubersuggest, Ahrefs, Semrush, та подивитись частоту запитів за ключовими словами.
«Умовно, якщо ви хочете запустити якийсь фінансовий сервіс на базі штучного інтелекту, то потрібно спочатку з’ясувати, чи люди взагалі розуміють, що це таке, для чого і як воно працює», – зазначив Владислав.
Також він вважає за потрібне залучати експертів та лідерів думок. На початковому етапі достатньо просто проконсультуватися з ними, а пізніше – запрошувати підтримувати рекламні кампанії. Також він радить проглядати відповідні треди на Reddit, Quora, LinkedIn. Це допоможе зрозуміти, як люди взаємодіють між собою, про що запитують, які рішення та для яких проблем шукають.
За словами Владислава, тест варто запускати з мінімальними вкладеннями, і це не обов’язково має бути саме MVP.
«Можна створити сторінку в соцмережах чи навіть вебсторінку за допомогою ШІ та запустити на неї рекламу. Це дозволить зібрати реальні дані і зрозуміти, чи хтось взагалі переходить із реклами, кому це подобається, якщо подобається, чи взагалі залишають заявки тощо. Власне, це вже покаже, чи буде попит на цей продукт або сервіс», – порадив він.
Читайте також:
- «Моє головне правило делегування – не влазити в “операційку”» – СЕО Kormotech Ростислав Вовк
- Про бізнес у війну, делегування повноважень та work-life баланс – Іван Примаченко з Prometheus
- Як делегувати повноваження, щоб нічого не втратити: засновник Boosters про побудову команди
- «Важливо бути трішки бунтарем». Топменеджерка Glovo про старт кар’єри, самомотивацію та помилки
- «Ідея без втілення – зайва інформація для мозку». Як віцепрезидентка Ciklum шукає натхнення
«Уроки небайдужих» – спецпроєкт, в якому взяли участь засновники українських бізнесів і стартапів, CEO та топменеджери великих компаній, зокрема представники ІТ-галузі.
Ми попросили відомих підприємців розповісти, як вони долають труднощі та змінюють підходи до ведення бізнесу на фоні повномасштабної війни, аби надихнути українців не опускати руки та попри всі перепони запускати нові проєкти.
В рамках «Уроків небайдужих» представники українського бізнесу розповідають про невдалі рішення та факапи, про розвиток проєктів в умовах обмежених ресурсів і побудову команди мрії. Також ми попросили менеджерів великих компаній спрогнозувати, які галузі будуть найприбутковішими та найуспішнішими через 5-10 років в Україні та світі, а також дати поради світчерам – людям, які наразі змінюють напрямок своєї роботи.
Серед учасників спецпроєкту топменеджери Ciklum та Glovo, CEO robota.ua, «Кормотех», Boosters; засновники Prometheus, Green Forest, Hillel IT School, а також стартапів Rozmova, Folderly, JayJay та інші. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Уроки небайдужих» на сайті та в соцмережах.
Допомагаємо бізнесу
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: