Яких помилок варто уникати стартаперам. Досвід Belkins, AllRight, BazaIT, S.Lab та інших
Навіть досвідчені бізнесмени не застраховані від факапів під час запуску нового продукту, але це не означає, що стартаперам-початківцям варто відмовлятися від своїх мрій. Зрештою, не помиляється тільки той, хто нічого не робить, чи не так?
Засновники успішних українських стартапів розповіли про свої помилки у роботі та веденні бізнесу та те, як їх можна уникнути. Колаж: MC.todayУкраїнські стартапери, які досягли успіху та визнання, у межах спецпроєкту «Уроки небайдужих» розповіли, яких помилок свого часу припустилися та чого це їх навчило.
Владислав Подоляко, СЕО компаній Belkins та Folderly
Владислав Подоляко однією з помилок назвав відсутність чіткого бачення того, якою має бути структура продукту. Колаж: MC.today
Владислав Подоляко вважає, що під час запуску нового проєкту навряд чи можна уникнути помилок. Наприклад, перший продукт Folderly (це надбудова над поштовим сервісом для розсилок) команда будувала практично наосліп. Так, у нього не було конкурентів. У компанії ще не розуміли, чому саме, тож припустилися низки помилок.
Для початку, команда не врахувала, що продукт насправді був дуже складним та орієнтованим на великі корпорації. Другою помилкою стало те, що свого часу Folderly був першим у своїй ніші. Простими словами, це комплекс хмарних рішень, завдання якого – покращити доставлення електронних листів. Це дуже ускладнює просування на різних платформах, як-от сайти з відгуками про технічні рішення та інструменти. Тобто він приваблював переважно нецільову аудиторію.
Стало важче, коли почали з’являтися невеликі конкуренти. Вони оперували термінами на кшталт email deliverability (рівень доставлення електронних листів) та email warm-up (це коли обліковий запис «прогрівають» – надсилають з нього невеличку кількість листів, яку поступово збільшують).
«А ми не робили такий прогрів. І через це в нас часто потенційні клієнти запитували: “Чому email warmup у Folderly коштує $200, а не десять гривень?”. Доводилось пояснювати, що в нас корпоративне рішення і трохи інший масштаб інструменту», – говорить Владислав.
Також навіть на час запуску Folderly його творці до кінця не розуміли, якою має бути архітектура проєкту. А коли бачення цього стало ясним, довелося багато чого змінити. Через це команда втратила рік.
Владислав розповів про ще один фейл, що трапився минулого року. Тоді його команда готувалась до запуску нового продукту, в який уже на початковому етапі інвестували $200 тис. Проте він виявився непідміднімним, оскільки не було чіткого плану та визначеного функціонала для першої версії. Тож, за словами Владислава, це стало черговим доказом того, що MVP (мінімально життєздатний продукт) потрібно запускати з мінімальними вкладеннями ресурсів. А вже після цього визначатися з вектором розвитку та поступово розширювати можливості продукту.
«Якщо коротко про висновки, то погано не враховувати специфічність ніші, технічну складність продукту та конкуренцію і не запускати MVP», – підсумовує Владислав.
Дмитро Мараховський, СЕО та засновник проєкту Rozmova
Дмитро Мараховський та його партнери вже мали досвід факапів в минулому, тому запуск Rozmova виявився доволі спокійним. Колаж: MC.today
Дмитро розповів, що під час запуску платформи Rozmova помилок було не так і багато. Зокрема, тому, що в команди проєкту вже був досвід факапів у минулому.
Втім, без складнощів не обійшлося. Коли Rozmova стрімко зростала, один із месенджерів помилково заблокував обліковий запис компанії та видалив усі клієнтські чати.
«Це випало на мою першу відпустку за весь час існування проєкту, яку я “щасливо” провів за ноутом, намагаючись усе пофіксити й обробляючи вручну сотні заявок», – поділився Дмитро.
Відтак команда проєкту мала зробити висновки та надалі правильно балансувати динаміку швидкого розвитку задля уникнення ризиків та збереження потенціалу продукту.
«Тобто як будувати проєкт у такий спосіб, щоб досягати результату швидко, водночас зберігаючи його глобальний потенціал», – пояснив підприємець.
Читайте також: Прорахувати абсолютно все неможливо. Гендиректорка Vivat розповіла про бізнес і мотивацію
Андрій Старжинський та Ярослав Недашковський, засновники в a-Gnostics
Андрій Старжинський та Ярослав Недашковський вважають, що найбільший факап та найбільший успіх ще попереду. Колаж: MC.today
Андрій Старжинський та Ярослав Недашковський розповіли, що однією з найбільших їхніх помилок стало промислове тестування для однієї з найбільших нафтових компаній світу на тлі того, що продажі та маркетинг випереджали технологічну готовність рішення.
На першому етапі розробки прогнозів генерації електроенергії з відновлюваних джерел стартапери занадто захопились успіхом попередніх досягнень та проігнорували важливі деталі в роботі сторонніх сервісів. Така самовпевненість коштувала проєкту значних ресурсів.
Але й це, на думку підприємців, ще не кінець, оскільки найбільший факап та найбільший успіх ще попереду.
Олександр Корнійчук, засновник та СЕО в YARD Delivery
Олександр Корнійчук радить завжди бути готовим запітчити свій продукт перед будь-якою аудиторією. Колаж: MC.today
Олександр Корнійчук розповів, що правильний аналіз – надважлива складова успіху. Колись ще на етапі задуму та проєктування продукту його команда орієнтувалась винятково на C2C ринок. Однак після детального аналізу розробки стало ясно, що вектор потрібно було змінити. Тож в YARD Delivery згодом додали також напрями B2C та B2B.
«Починаючи якусь справу, запитуйте себе: чи потрібно це комусь, наскільки точно це буде інтегруватися та яку цінність принесе», – порадив Олександр.
Також він рекомендує завжди все перевіряти, навіть якщо ви повністю довіряєте людям. Один із найбільших його факапів – тривала, хаотична та непрофесійна співпраця з командою найманих розробників. Розуміння того, що так не працюють, коштувало стартапу десятки тисяч доларів.
«Тепер у нас є правило: довіряй партнерам, але завжди став дедлайни та перевіряй кожен блок роботи. І, знову ж таки, починати потрібно з правильного аналізу, у цьому випадку – підрядників», – розповів Олександр.
Ще один прикрий випадок стався, коли команду проєкту запросили на захід, де потрібно було пітчити. Корнійчук був впевнений, що знав свій продукт ідеально, тому не приділив достатньо уваги підготовці та покладав надію на імпровізацію. Проте цього виявилось замало, а слухачі здогадались, що перед ними був непідготовлений спікер.
«Тому я рекомендую прописати весь пітч, щоб ви в будь-який момент могли представити ваш проєкт для будь-якої аудиторії», – підсумував Олександр.
Віталій Сьомка, засновник та CEO JayJay
Віталій Сьомка радить швидко шукати нішу для продукту й лиш потім фокусуватися на його масштабуванні. Колаж: MC.today
Віталій Сьомка розповів про три уроки, які виніс із досвіду власних помилок. Найперше, він порівняв стартап із літаком, що летить вниз за замовчуванням. А отже, його основна мета – вижити, тобто сприймати гроші потрібно винятково як ресурс для виживання.
Також він не радить масштабувати продукт, поки для нього не знайдеться ринкова ніша. Водночас шукати її потрібно швидко й не затягувати із цим процесом.
Нарешті, Віталій наголосив на тому, що важливо приділяти достатньо часу відпочинку та перезавантаженню, адже немає нічого важливішого за ваше ментальне здоров’я.
Читайте також: «Моє головне правило делегування – не влазити в “операційку”» – СЕО Kormotech Ростислав Вовк
Сергій Карпенко, CEO в SelpMe
Сергій Карпенко радить не перевантажувати MVP (мінімально життєздатний продукт). Колаж: MC.today
За словами Сергія Карпенка, однією з головних його помилок було те, що він обрав галузь, у якій мав мало досвіду. Пів року йому знадобилось для того, що вивчити ринок та здобути достатню експертизу для ухвалення ефективних рішень.
Друга помилка полягала в тому, що Сергій від початку не обговорив із командою очікування та умови співпраці. Внаслідок цього перший колектив розбігся вже за кілька місяців.
Нарешті, третя критична помилка – це перевантаженість MVP. Сергій пригадав, що замість якісно виконувати одну основну функцію перша версія його продукту виконувала аж п’ять, але всі не надто ефективно.
Олег Оксюк, засновник онлайн-школи англійської мови для дітей AllRight
Олег Оксюк вважає, що бізнес має серйозно ставитись до витрат, особливо операційних. Колаж: MC.today
Олег Оксюк поділився, що однією з помилок, якої припустилась команда його стартапу, була зависока оплата за послуги вчителів. Упродовж перших років існування AllRight вони заробляли в середньому в півтора-два рази більше, ніж на схожих платформах. Внаслідок цього в AllRight не сходилась unit-економіка. Коли це стало зрозуміло, вчителів почали залучати вже на ринкові зарплати.
«Зробили висновок: бізнес має дуже серйозно ставитись до витрат, особливо операційних», – розповів Олег.
Ще один прикрий випадок пов’язаний із непорозумінням, через яке західний платіжний провайдер відмовився співпрацювати з AllRight. Річ у тім, що один із вчителів, що працював на платформі, мав кримську прописку, хоча вже багато років не мешкав на півострові. Під час здійснення оплати провайдер зробив висновок, що AllRight переказав гроші в тоді вже окупований Крим і відмовив у співпраці. Під загрозою опинилися всі виплати вчителям, а команді проєкту довелося терміново шукати нового партнера.
«Тепер ми завжди намагаємось мати бекап для фінансових провайдерів і бути обережними з compliance», – поділився Оксюк.
Ще однією несподіванкою було те, що в один момент одразу цілий відділ компанії, у якому працювали приблизно десять фахівців, вирішив звільнитися через те, що керівник втратив компетентність. Для Олега це було цілковитою несподіванкою. Довелося докласти чимало зусиль для того, щоби вмовити людей залишитися працювати в команді. Минуло вже кілька років, а більшість із них досі з AllRight.
«Відтоді час від часу я спілкуюсь не тільки з керівниками відділів, а і з їхніми підлеглими, а ще в нас є HR, який допомагає запобігати таким ситуаціям», – поділився досвідом засновник онлайн-школи.
Вікторія Наливайко, CEO та співзасновниця в BazaIT, засновниця в reteam
Вікторія Наливайко радить не надто довіряти позитивним фідбекам – вони засліплюють. Колаж: MC.today
Вікторія Наливайко одним із факапів назвала роботу з розробниками-фрилансерами. Основною проблемою виявилось те, що вони виступали здебільшого в ролі виконавців, тобто не були продакт-майндсетними. Вони не ставили перед собою мету зрозуміти, навіщо взагалі створюється продукт, яким він має бути в результаті, чи буде ним хтось користуватися, а просто виконували завдання та не докладали зусиль для пошуку кращого рішення.
«І коли ми знайшли людину в команду, то розробка нарешті отримала продуктовий підхід. Зараз ця людина наш СТО, і без його фідбеків та рішень ми нічого не впроваджуємо. Тепер ми відчуваємо, що працюємо з партнером, на якого справді можемо покластись», – розповіла Вікторія.
Друга помилка, про яку згадала підприємниця, – це надмірна довіра до позитивних фідбеків. За її словами, замість стимулювати розробника покращувати продукт вони засліплюють його, тобто він продовжує працювати в рожевих окулярах.
«Зараз я більше люблю критику, бо вона підсвічує всі вузькі місця, і за допомогою таких фідбеків ми розвиваємось», – поділилась Вікторія.
Ще одна критична помилка – це очікування того, що продукт буде ідеальним, як і бажання впровадити все й одразу. За словами Вікторії, її команда багато гралась у перфекціонізм замість запуску робочого, нехай і неідеального продукту, який міг би зібрати реальний користувацький фідбек.
«Ринок, поведінка й потреби клієнта змінюються частіше, ніж ви можете думати. На моєму досвіді було декілька проєктів, що на момент лончу запускали продукт, який уже нікому не потрібний», – підсумувала Наливайко.
Читайте також: Про бізнес у війну, делегування повноважень та work-life баланс – Іван Примаченко з Prometheus
Андрій Скрипник, CEO та співзасновник освітньої платформи Promova
Андрій Скрипник вважає факапи навіть цікавими, тому що вони дають досвід та відкривають нові можливості для розвитку. Колаж: MC.today
За словами Андрія Скрипника, факапи – цікава річ, адже вони дають можливість отримати досвід та визначити нові зони для зростання.
Підприємець розповів про одну з власних помилок ще з тих часів, коли він був девелопером та працював із продакшн-базою відомої платформи в сегменті e-sports. Він замінив іконки та метаінформацію всіх новин за всі роки існування цієї компанії. Ця помилка не стала критичною, дані вдалося частково відновити.
«Це навчило мене піклуватися про застережні заходи в роботі, щоб мої або чиїсь дії не завдали ультимативної шкоди бізнесу», – поділився Андрій.
Другий факап стосувався розрахунку вартості ребрендингу продукту – перший досвід виявився не надто вдалим. За словами Андрія, навіть якщо ви на 100% впевнені, що прорахували все правильно (йдеться про метрики, гроші, людей, кости, податки), з великою ймовірністю це не так.
«Раджу регулярно перевіряти всі цифри та метрики. Це важлива вправа для сталого розвитку вашого бізнесу», – сказав він.
Остання помилка, якої радить уникати Скрипник, це зволікання зі звільненням найманих працівників. Звісно, цього не варто робити впродовж умовного першого тижня роботи, адже будь-кому потрібний час, щоб розкритися. На цьому етапі, за словами підприємця, важливо надавати чесний фідбек.
«Проте якщо ви все ж не можете спрацюватися або не бачите, що ця людина приносить цінність бізнесу, то краще звільняти без затягування. Так не буде шкоди ні для бізнесу, ні для вас, ні для тієї людини», – підсумував Андрій.
Роман Семиютченко, засновник Clevercart
Роман Семиютченко радить залучати фахівців із потрібною експертизою вже на початкових стадіях розробки продукту. Колаж: MC.today
Як розповів Роман Семиютченко, одна з головних помилок – це починати займатися маркетингом вже після створення MVP (мінімально життєздатного продукту). Насправді воронку для продажів потрібно розробляти якомога раніше. У такий спосіб можна швидше дістатися тієї точки, де сходиться економіка, і вже після цього створювати продукт.
Друга помилка – відмова від залучення фахівців із необхідною експертизою в процесі розробки, а не на самому її початку. Якщо робити все самому, то якість та швидкість розвитку проєкту може бути незадовільною через розфокус.
Нарешті, неякісний MVP – це одна поширена помилка.
«Будь-яка версія продукту повинна розв’язувати проблему користувача (тобто їхати). І додам від себе (не завжди бачу в дописах до неї), що вона повинна на всіх етапах бути такою, щоб за неї можна було отримати гроші», – підсумував Роман.
Вікторія Абед, Chief Revenue Officer в ROI4Presenter
Вікторія Абед радить не засмучуватися через конкуренцію й водночас не рівнятися на найсильнішого гравця на ринку. Колаж: MC.today
Вікторія Абед вважає найбільшою помилкою спробу продати вже готовий продукт.
«У сучасному світі без постійного фідбеку клієнтів або користувачів шанси створити й продати свій чудовий продукт майже дорівнюють нулю», – розповіла вона.
Ще одна проблема, за її словами, – рівняння на конкурента, який лідирує на ринку. Вікторія не раз спостерігала за тим, як стартапери розчаровуються через сильну конкуренцію. Проте вона вважає, що це навіть привід для радощів. Адже якщо є конкурент – є і ринок. Тобто потрібно пошукати свою нішу в ньому. Це набагато швидше та дешевше, ніж створювати новий ринок та потім намагатися переконати потенційного клієнта, що йому варто витрачати на ньому гроші.
Вікторія радить ретельно аналізувати лідерів ринку, адже вони точно знають, як виконати своє завдання у найкращий спосіб.
«Але ніколи не копіюйте їхні стратегії із залучення клієнтів. Бо, по-перше, у них уже відомий бренд, а у вас – просто продукт, а по-друге – у них значно більші бюджети на просування, ніж у вас», – зазначила вона.
Ще одна помилка, за її словами, – це ігнорування вимог користувача до зручності та зрозумілості продукту, який йому пропонують. Тільки на одному Product Hunt щодня з’являється кілька десятків новинок. Вони можуть дуже зацікавити потенційних клієнтів, але якщо людина не зрозуміє, як користуватися продуктом, вона навіть відгук про нього не залишить.
«Тож інвестиції в зрозумілий інтерфейс для сучасного користувача – то must!» – впевнена Вікторія.
Читайте також: Як делегувати повноваження, щоб нічого не втратити: засновник Boosters про побудову команди
Юлія Бялецька, співзасновниця та CEO в S.Lab
Юлія Бялецька вважає, що потрібно приділяти увагу оцінці потенційних ризиків та факапів. Колаж: MC.today
Юлія Бялецька розповіла, що факапи варто сприймати як уроки, тобто робити з них висновки. Вона поділилась, що ще на моменті запуску свого сімейного бізнесу погодилась на інвестиції на невигідних умовах.
«На жаль, на той момент це був вибір: або взяти ці інвестиції та знати, що ми розмиємо долю фаундерів більше, ніж хотілось би, або закривати стартап, адже власних ресурсів тоді вже не було», – розповіла Юлія.
Ще одна серйозна помилка, за її словами, полягає в залученні до команди неефективних працівників. Вона пригадала, що часом доводилося погоджуватися на роботу з людьми, що мали потрібну експертизу, навіть попри стійке відчуття того, що це партнерство не буде довгим. У такому випадку варто убезпечити себе – підписувати договір на короткий термін та не розголошувати важливу інформацію.
«Зазвичай “чуйка” в таких випадках не підводила і співпраця не складалась», – пояснила Юлія.
Також вона зазначила, що в S.Lab багато уваги приділяють оцінці ризиків та потенційних факапів, а задля їхнього уникнення команда заздалегідь вживає запобіжних заходів.
Олександр Ремінний, засновник стартапу StepShot та YouTube-каналу «Стартап Кухня»
Олександр Ремінний радить усвідомити, що ніхто, нікому й нічим не зобов’язаний, крім того, що є в контракті. Колаж: MC.today
Олександр Ремінний свого часу дуже засмутився через те, що з команди пішов менеджер продукту, який був ключовим працівником. Образа була настільки сильною, що він навіть кілька років не спілкувався з ним. Навіть після продажу компанії (це сталося за 5-6 місяців після звільнення менеджера) Олександр навіть трішки зловтішався та сподівався, що той нарешті усвідомить свою помилку, адже команда здобула більшу стабільність та стрімко наближалася до IPO (Initial Public Offering, або первинної публічної пропозиції).
Втім, за кілька років він усвідомив, що яку б культуру компанії не створювали, у кожного на першому плані власне життя, власна родина та власний вибір.
«Ніхто, нікому й нічим не зобов’язаний, крім того, що є в контракті. Тож у цієї людини були вагомі причини покинути мій стартап на той момент. І нещодавно ми нарешті відновили спілкування», – поділився Ремінний.
Читайте також:
- «Хочеш вигоріти? Зроби все сам». Керівник EPAM Україна про делегування та роботу в команді;
- Не існує гарного часу «робити бізнес». CEO Boosta дав поради для відкриття власної справи;
- Буде однаково важко. Засновник COLLAR Company дав поради початківцям у бізнесі
«Уроки небайдужих» – спецпроєкт, у якому взяли участь засновники українських бізнесів і стартапів, CEO та топменеджери великих компаній, зокрема представники ІТ-галузі.
Ми попросили відомих підприємців розповісти, як вони долають труднощі та змінюють підходи до ведення бізнесу на фоні повномасштабної війни, аби надихнути українців не опускати руки та попри всі перепони запускати нові проєкти.
У рамках «Уроків небайдужих» представники українського бізнесу розповідають про невдалі рішення та факапи, про розвиток проєктів в умовах обмежених ресурсів і побудову команди мрії. Також ми попросили менеджерів великих компаній спрогнозувати, які галузі будуть найприбутковішими та найуспішнішими за 5–10 років в Україні та світі, а ще дати поради світчерам – людям, які наразі змінюють напрямок своєї роботи.
Серед учасників спецпроєкту топменеджери Ciklum та Glovo, CEO robota.ua, «Кормотех», Boosters; засновники Prometheus, Green Forest, Hillel IT School, а також стартапів Rozmova, Folderly, JayJay та інші. Усі матеріали із цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Уроки небайдужих» на сайті та в соцмережах.
Допомагаємо бізнесу
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: