Розрив в оплаті 18,6% і «материнський штраф»: п’ять форм дискримінації жінок на роботі та куди скаржитися

Закон гарантує жінкам і чоловікам рівні трудові права, але на практиці роботодавці нерідко порушують ці норми: від вакансій «для молодих дівчат» до «материнського штрафу» і розриву в оплаті. Які порушення бувають найчастіше й куди звертатися по допомогу, розповіла редакція Hap­py Mon­day.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• За станом на 2023 рік гендерний розрив в оплаті праці в Україні становив 18,6%, тобто жінки на тих самих посадах чи за роботу рівної цінності отримують у середньому майже на п’яту частину менше.
• Згідно з дослідженням KSE 2026 року, на найнижчих посадах у держсекторі працює 80% жінок, а на найвищому рівні лише 26%.
• Вказівка статі та віку у вакансії порушує закон, за винятком випадків, коли роботу може виконувати лише особа певної статі.
• Скарги можна подати на урядову гарячу лінію 1545, до Центру безоплатної правничої допомоги (0 800 213 103), до Державної служби з питань праці та на національну гарячу лінію 0 800 500 335 (з мобільних 116 123).

Матеріал підготовлено в межах проєкту «РівноЦінні», який реалізує ГО «Дівчата» у партнерстві з SODI за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Дискримінація у вакансіях

Оголошення «шукаємо молоду комунікабельну дівчину на посаду адміністраторки в офісі ІТ-компанії» містить одразу два порушення: вказано стать і вік. Закон це забороняє, окрім випадків, коли роботу може виконати виключно особа певної статі. Це не про «чоловічі» та «жіночі» професії. Шукати виключно актора для чоловічої ролі у фільмі чи психологиню для безпечного простору для жінок, які постраждали від насильства, порушенням не буде. А стать і вік адміністраторки жодного стосунку до її здатності працювати не мають.

Читайте також: Червоні прапорці в компанії: на що звернути увагу кандидату під час пошуку роботи

Розрив в оплаті праці

Стаття 34 Закону «Про оплату праці» забороняє різницю в оплаті праці рівної цінності за ознакою статі, віку чи іншими ознаками, не пов’язаними з професійними обов’язками. Статистика ж свідчить інше: у 2023 році гендерний розрив в Україні становив 18,6%.

У явища багато причин: від стереотипу про чоловіка-годувальника до нерівного розподілу домашньої праці. Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року скоротити розрив на 5 відсоткових пунктів, щоб наблизитися до середнього рівня ЄС, який у 2024 році становив 11,1%. Країни, що майже досягли паритету, це, наприклад, Бельгія та Італія.

«Материнський штраф»

Уявіть, що роботодавець відмовляється брати на роботу молодого чоловіка, бо той, мабуть, скоро стане батьком і піде в декрет. Жінки стикаються з таким дуже часто. Це один із видів материнського штрафу: дискримінаційних практик, що стосуються наявного чи потенційного материнства.

Материнський штраф пов’язаний зі стереотипом, що жінка має виховувати дітей, а чоловік забезпечувати родину. Звільнення вагітної жінки незаконне, але роботодавці іноді вдаються до тиску й маніпуляцій, через які працівниці звільняються самі, а це порушує право на декретну відпустку. Закон дозволяє брати оплачувану відпустку для догляду за дитиною і чоловікам, але мало хто з батьків про це знає чи користується цим.

Інші прояви: кар’єрні втрати після виходу з декрету, коли жінок сприймають як менш надійних і мобільних, не пропонують підвищення або незаконно занижують оплату. До цього додається брак інфраструктури догляду за дітьми, як-от садочків, через що частина жінок не може повернутися до професійної реалізації.

Читайте також: Буденне супергеройство: 6 розповідей жінок, які встигають поєднувати роботу та материнство

Скляна стеля й липка підлога

Скляна стеля це невидима перешкода, якої де-юре немає: за законом жінки й чоловіки мають рівне право на кар’єрне просування. Але де-факто жінки значно рідше посідають керівні посади, навіть у сферах, де переважають. За дослідженням KSE 2026 року, на найнижчих посадах у держсекторі працює 80% жінок, а на найвищому рівні лише 26%. Звіт з індексу гендерної рівності в Україні за 2025 рік також показує, що участь жінок у сфері впливу найнижча з усіх напрямків.

«Липка підлога» описує протилежний кінець: жінки займають більшість низькооплачуваних посад, довше залишаються на початкових щаблях і рідше отримують підвищення. Витоки в гендерних стереотипах, які зображають жінок менш відповідальними й раціональними, а також в упередженні роботодавців через потенційне материнство.

Читайте також: «Чоловіча енергія» коштує компаніям мільярди: що не так із культом агресії та домінування на роботі

Однакове не означає справедливе

До 2017 року українське законодавство забороняло жінкам обіймати понад 450 посад, зокрема в транспорті, важкій промисловості й на військовій службі. Цю заборону пояснювали турботою про жіноче здоров’я, але вона була дискримінаційною, тож її скасування стало великим досягненням. Нині виклик інший: робоче обладнання, захисне спорядження й уніформа часто не адаптовані до жіночого тіла.

Якщо жінці й чоловікові дають однаковий набір одягу різного розміру, це може здаватися справедливим. Але анатомія різна, і спорядження, спроєктоване під чоловіче тіло (наприклад, бронежилети), може бути не лише незручним, а й небезпечним та підвищувати ризик травм. Недостатньо відкрити жінкам шлях до складних галузей, важливо дати їм змогу працювати безпечно.

Що робити, якщо ви зіткнулися з дискримінацією

Жодна людина не застрахована від дискримінації чи неприйнятної поведінки роботодавця, але знання прав допомагає їх захистити. Якщо ви стикнулися з незаконним звільненням, тиском, дискримінацією під час найму, відмовою у законній відпустці, ігноруванням правил безпеки чи домаганнями, є кілька каналів підтримки:

• урядова гаряча лінія (загальна, включно з питаннями праці): 1545;
• Центр надання безоплатної правничої допомоги (консультації юриста з трудових прав): 0 800 213 103;
• форма подання скарги до Державної служби з питань праці;
• національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних).

Що важливо знати про скарги

Це додаткова довідка з відкритих джерел, а не частина матеріалу Hap­py Mon­day. Скриншоти, аудіо- та відеозаписи допомагають довести порушення. До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини можна звернутися письмово протягом року після виявлення порушення. А особа, яка зазнала дискримінації за ознакою статі, має право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди, зокрема й через суд.

Читайте також: Ейджизм помолодшав: засновниця БФ «Життєлюб» розповіла про проблеми сучасного ринку праці