logo

Зумери менше вірять у гендерну рівність, ніж їхні батьки: дослідження

Софія Шадріна
Авторка новин MC: Money & Career
Розкажіть про статтю:

Ще 20 років тому вважалося, що кожне нове покоління буде прихильнішим до ґендерної рівності, ніж попереднє. Але схоже, ця тенденція зламалася. Нове міжнародне дослідження показало: люди віком 18–34 роки значно рідше, ніж старші колеги, вважають, що чоловіки й жінки однаково здатні бути лідерами. І розрив між поколіннями за вісім років утричі збільшився. Експерти пов’язують це із впливом соцмереж і економічною тривогою, але бачать і вихід: саме робоче середовище може змінити погляди молоді. Розповідаємо, що з’ясували дослідники, на основі матеріалу Fast Com­pa­ny.

Зумери менше вірять у гендерну рівність, ніж їхні батьки: дослідження. Фото DepositphotosЗумери менше вірять у гендерну рівність, ніж їхні батьки: дослідження. Фото Deposit­pho­tos

Головне

  • У країнах G7 люди 18–34 років отримали в індексі рівності в лідерстві лише 65 балів, тоді як 55–65-річні — 74.
  • З 2018 року розрив між поколіннями зріс утричі: з 3 до 9 балів.
  • У Великій Британії та Франції молодь відстає від старших на 14 балів.
  • 57% чоловіків покоління Z вважають, що боротьба за рівність жінок зайшла так далеко, що вже дискримінує чоловіків.

Що таке Reykjavík Index і що він показав у 2026 році

Reyk­javík Index for Lead­er­ship — щорічне дослідження дослідницької компанії Ver­ian та ісландської некомерційної організації Reyk­javík Glob­al Foun­da­tion. З 2018 року воно вимірює, як люди сприймають рівність чоловіків і жінок у лідерстві у 23 сферах — від політики до технологій.

Цього року дослідники опитали понад 11 тис. дорослих у країнах G7 (Канаді, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Великій Британії та США) і ще чотирьох країнах. Учасників запитували, хто краще підходить для керівних посад — чоловіки, жінки чи обидва однаково. Оцінка 100 означала б, що всі вважають обидві статі однаково здатними керувати.

Після піку в 73 бали у 2019 році загальний показник G7 роками знижувався. Цього року він уперше за сім років трохи зріс — на один бал, до 69. Але за цією скромною позитивною динамікою ховається помітний розрив між поколіннями.

Молодь відстає від старшого покоління на 9 балів

Ось як виглядають результати за віком у країнах G7:

  • 18–34 роки — 65 балів;
  • 55–65 років — 74 бали.

Сам розрив існував і раніше, але за вісім років він утричі збільшився: з 3 до 9 балів. А показник наймолодшої групи за цей час знизився на 5 балів.

Найбільша різниця — у Великій Британії та Франції, де молодь відстає від старших на 14 балів.

«Припущення щодо соціально-демографічних характеристик, цінностей і поглядів, на які ми могли спиратися до 2020‑х, більше не працюють так само», — каже президентка Ver­ian і співзасновниця індексу Мішель Гаррісон.

Читайте також: Бізнес має жіноче обличчя: жінки — понад 60% нових ФОПів в Україні у 2026 році

Покоління Z найбільш розколоте щодо рівності

Ці висновки підтверджують і інші дослідження. У 2025 році Ipsos і Королівський коледж Лондона опитали людей у 30 країнах і з’ясували, що чоловіки й жінки молодого покоління розходяться в поглядах на фемінізм, ґендерні ролі й права жінок сильніше, ніж будь-яке інше покоління.

Найпоказовіша цифра: 57% чоловіків покоління Z погодилися, що зусилля з просування рівності жінок зайшли так далеко, що вже дискримінують чоловіків. Серед жінок-зумерок так вважають 36%, а серед чоловіків-бебібумерів — 44%.

Чому молодь стала консервативнішою: три пояснення експертів

1. Вплив «маносфери» в соцмережах. Так називають онлайн-спільноти, які пропагують жорсткі уявлення про чоловічість і виступають проти того, щоб жінки поводилися впевнено й наполегливо — і вдома, і на роботі. «Якщо молоді чоловіки непропорційно активно залучені до маносфери, логічно, що вони менш позитивно ставляться до лідерських здібностей жінок», — пояснює професорка психології Університету Невади Рейчел Робнетт.

2. Реакція на зміну економічних ролей. За даними Pew, частка жінок, які заробляють стільки ж, скільки їхні чоловіки, або більше, за 50 років приблизно потроїлася. Соціологиня Джесс Карбіно вважає, що для частини чоловіків такі зміни можуть сприйматися як загроза: коли чоловічість «під загрозою», дехто демонстративно відмовляється від усього, що вважається «жіночим».

3. Економічна тривога. Професор соціології Університету Мерівілла Кент Баусман пояснює, що економічна нестабільність породжує відчуття гри з нульовою сумою. Молоді чоловіки, яких досі виховують як головних годувальників, можуть сприймати нові можливості для жінок як загрозу власним перспективам.

Читайте також: Ліки від brain rot: що таке глибоке читання та як воно повертає увагу й критичне мислення

Що можуть зробити роботодавці

Експерти бачать у робочому середовищі не лише виклик, а й можливість. На відміну від соцмереж, де молодь стикається з жорсткими стереотипами, на роботі люди бачать різні моделі лідерства. Коли жінки успішно керують, а чоловіки досягають успіху в ролях, які традиційно вважалися «жіночими», стереотипи руйнуються.

Що радять експерти:

  • робити жіноче лідерство помітним — розповідати про успіхи керівниць усередині компанії;
  • запускати програми наставництва, де жінки-лідерки менторять і чоловіків, і жінок;
  • показувати різні моделі кар’єри, зокрема чоловіків, які беруть відпустку для догляду за дитиною чи будують кар’єру в «нетипових» сферах.

Для керівника, який формує культуру команди, це особливо важливо з перших днів. Як налагодити довіру в новому колективі, ми розповідали в матеріалі «Новий керівник: 20 запитань до команди». А дискримінація за статтю на роботі в Україні прямо заборонена законом, зокрема й під час найму, як ми пояснювали в матеріалі про «репутаційні ризики».

Чи є причини для оптимізму

Так. Експерти застерігають від висновку, що ціле покоління відкинуло рівність. «Обнадійливо, що більшість молодих чоловіків усе ж вважають жінок і чоловіків однаково здатними до лідерства», — наголошує Робнетт.

Є й перші ознаки покращення: загальний показник G7 почав відновлюватися, а оцінки молодих чоловіків зросли у п’яти із семи країн. Соціологиня Джесс Карбіно нагадує, що в історії періоди відкату від фемінізму часто змінювалися новим прогресом. Тож, як підсумовує Мішель Гаррісон, погляди наступного покоління ще не сформовані остаточно, і робочі місця, куди воно прийде, можуть вплинути на те, якими вони стануть.