Засновник Advanter Group та міжнародної спільноти Board, футуролог Андрій Длігач влаштував публічні дебати з давнім опонентом, співвласником «Нової Пошти» Володимиром Поперешнюком. Це відбувалось в межах «Українського будівельного конгресу», де йшла мова про інновації, інвестиції, освіту і технології.
Як Україна може здійснити економічний прорив після війни й чи має держава бути монополістом в освіті та науці? Редакція MC.today послухала виступ та вибрала головне.
В усьому світі існує взаємозв’язок: чим більше інновацій в економіці, тим вищі показники розвитку країни. На думку Андрія Длігача, сьогодні у нас розкол між рівнем цифровізації і ростом економіки країни. І тому ми знаходимось внизу всесвітнього тренду на розвиток креативних індустрій.
Насправді ми тричі показували свою спроможність до економічного прориву за часи незалежності. І один раз у нас була справжня «золота ера» – у 2004-2006 роках. Ми її проїли.
Ми тричі майже досягли цифри у $200 млрд ВВП. Але замість того, щоб модернізувати економіку, вкладати кошти в науку, нові виробництва, розумні міста, ми створювали ВВП сусідам: купували у них автівки, гаджети, одяг. Ми не будували заводи й не закуповували нове обладнання, щоб самим створювати продукти.
«Якби ми діяли прагматичніше, на момент війни мали б ВВП $600 млрд», – підраховує Андрій Длігач. Але він налаштований оптимістично і наголошує, що вже сьогодні важливо сфокусуватись не на тому, що ми можемо виробляти, а на тому, де ми можемо зробити прорив.
Є думка, що інвестувати в українські інновації не будуть, тому що у нас немає верховенства права. Але доктор економічних наук Андрій Длігач вважає, що це – міф. За даними, які він навів у своїй презентації, африканські країни залучили більше прямих іноземних інвестицій, ніж Україна. Хоча вони мають вищий рівень корупції.
Насправді прямі іноземні інвестиції йдуть не туди, де є довіра, а туди, де є розвиток і можливості – ліберальні реформи, інноваційні проєкти та умови в яких можна за короткий період зрости в п’ять разів.
Андрій Длігач долучився до аналізу 100 найдорожчих українських патентів, які зареєстровані за межами України. Виявилось, що на українських патентах працюють Tesla, Samsung, Apple і багато інших інноваційних компаній. Стартапи та розробники залучають гроші за межами України і створюють ВВП для інших країн.
Наприклад, три конструкторських бюро в Україні роблять повноцінні проєкти гелікоптерів, а виготовляються вони в Китаї. Це не капіталізує українську економіку. На думку Длігача, якщо йти цим шляхом, наше майбутнє – роки війни, відсутність інвестицій, депопуляція.
Щоб мрії про економічну привабливість стали реальністю, Україна має виконати чотири важливі речі:
Такий фокус на інноваціях та підтримці держави базується на ідеї нобелівського лауреата 2018 року Пола Ромера. Вона полягає в тому, що економіка має бути вільною, але «запустити» її важливо за підтримки держави. Ромер проаналізував країни, які здійснили економічний прорив за останні десятиліття і виявив, що всі вони підтримували освіту, інвестували у фундаментальну науку і створювали стимули для інновацій.
«Це наш єдиний спосіб не просто вижити, а стати глобальною країною», – наголошує Длігач.
Які ж напрямки розвитку інновацій обирають інші країни світу?
Основні інвестиції йдуть в інформаційні технології та аграрний сектор. США вкладається у розвиток технологій збереження здоров’я. У Китаї домінують розробки пов’язані зі штучним інтелектом. Україна робить ставку на аграрні технології наряду з Латинською Америкою.
«Навіть проста цифровізація держави збільшить наше ВВП на 40% протягом найближчих шести років. А інноваційний підхід дозволить втричі збільшити економіку. Але, на жаль, ми дуже повільно впроваджуємо нові технології в практичну діяльність», – вважає Андрій Длігач.
Володимир Поперешнюк іншої думки щодо того, чи має держава взяти на себе інвестиції в освіту. Він вважає, що в жодній країні держава не опікується наукою: «Вся найкраща у світі освіта була створена приватними компаніями та людьми», – наголошує співвласник «Нової Пошти».
За словами бізнесмена, держава не може нічого фінансувати фізично – вона не має грошей. Для того, щоб щось фінансувати, їй треба когось позбавити фінансування. Якщо вона буде робити більше інвестицій в стартапи чи освіту, держава має забрати більше у бізнесу, приватного інституту чи лікарні.
Твердження, що більшість інновацій – це наслідок академічного розвитку науки та освіти не відповідає дійсності, вважає Поперешнюк. Насправді наукові розробки створюються у цехах, на заводах, у лабораторіях.
«Інновації – результат роботи підприємців, або умовного робітника на лінії, чи айтішника», – наголошує він.
Так, окрема людина чи група людей не може бути власником ідеї. Будь-яка ідея чи винахід будувались на здобутках інших людей. А для підприємця бути єдиним власником ідеї «дивна історія». Тож саме патентне право як явище гальмує світовий розвиток.
Підприємець заперечує тези, що ми «проїли», «не зробили» чи «маємо прискоритись»: «Я працюю не повільно, а швидко. Підприємці, яких я знаю, теж працюють швидко. Тому це точно не до мене заклик – щось змінювати. Я роблю те, що люблю і постійно покращуюсь».
Він не погоджується з тим, що з нами «щось не так» і наголошує, що ми не повільні. «Єдина проблема, у розвитку людства – це агресія з боку одних людей стосовно інших. Все інше – не проблема», – підсумовує Володимир Поперешнюк.
Кінокомпанія Sony Pictures повідомила, що фільм за мотивами культового роману американської письменниці Коллін Гувер «Покинь,…
В Україні запустили платформу для навчання та розвитку BecomingX Ukraine від британської освітньої компанії BecomingX.…
Деймон Гауелл з Юніон-Сіті, штат Огайо, виграв у покер понад $362 тис. на своє 21-річчя.…
Очільниця Міністерства економіки України Юлія Свириденко у відповідь на суспільний резонанс довкола бронювання від мобілізації…
На Закарпатті жінка отримала покарання за ухилення від військового обліку. Вона отримала повістку, але проігнорувала…
Кабінет міністрів планує заборонити роботу маркетплейсів та прайс-агрегаторів для аптек. Тобто споживачі втратять актуальну інформацію…