logo

У Сербії токенізують бджолині вулики на блокчейні Solana — і бджоли самі «звітують» про свою роботу

Софія Шадріна
Авторка новин MC: Money & Career
Розкажіть про статтю:

У Белграді триває Solana Sum­mit Ser­bia — масштабний блокчейн-форум, присвячений екосистемі Solana. На стенді проєкту HiveBits установлено оглядовий вулик, який демонструє незвичайне поєднання бджільництва та Web3-технологій: реальні вулики оснащують датчиками, а дані про життя бджолиної колонії передають прямо в блокчейн.

Вулики, мережа, датчики, полеІлюстрація до концепції розумних вуликів, підключених до єдиної мережі датчиків. Фото: PLC­next Com­mu­ni­ty

Головне

  • HiveBits оснащує реальні вулики сенсорами, які відстежують температуру, вологість, вагу та активність бджіл — дані передаються в блокчейн Solana.
  • Кожен фізичний вулик можна токенізувати через NFT, оформивши право володіння ним.
  • Власник NFT отримує доступ до даних вулика та може отримувати дохід від виробленого меду й іншої продукції бджільництва.

Як працює токенізація вулика

Ідея проєкту проста для розуміння, але нетипова для крипторинку: замість абстрактного цифрового активу в основі NFT лежить реальний фізичний об’єкт — вулик із живою бджолиною колонією. Сенсори, встановлені всередині, безперервно фіксують ключові показники стану сім’ї: температуру та вологість усередині вулика, його вагу (яка змінюється залежно від кількості зібраного меду) та загальну активність бджіл.

 

Ці дані автоматично потрапляють у блокчейн Solana — фактично, приблизно 60 тисяч бджіл в одному вулику самостійно, умовно кажучи, звітують про свою продуктивність через показники, зняті датчиками. Такий підхід належить до категорії RWA (real-world assets) — токенізації реальних фізичних активів, яка останнім часом стає однією з ключових тем на криптоконференціях, зокрема й на самому Solana Sum­mit Ser­bia.

Читайте також: Інвестиції в токенізовану нерухомість: плюси, мінуси та головні ризики – Дмитро Карпіловський

Що отримує власник токенізованого вулика

Купуючи NFT, що представляє конкретний фізичний вулик, власник отримує не просто цифровий колекційний предмет, а доступ до реальних даних про стан цього вулика в реальному часі. Окрім моніторингу, власник токена може розраховувати на дохід від продукції, яку виробляє саме ця бджолина сім’я — меду та інших продуктів бджільництва.

Це наближає модель HiveBits до вже відомих концепцій токенізованого сільського господарства чи адаптованих ферм, де інвестор дистанційно володіє часткою реального виробничого активу та отримує з нього прибуток, спостерігаючи за процесом через прозорі ончейн-дані.

Контекст: чому саме Белград і саме зараз

Проєкт презентували в межах Solana Sum­mit Ser­bia — дводенного саміту, що проходить 26–27 серпня в Sava Cen­tar у Белграді як частина ширшого Bel­grade Blockchain Week. Захід організовує Superteam Balkan, офіційний осередок Solana в Балканському регіоні, і збирає понад тисячу учасників, зокрема представників фінансових регуляторів, банків, технологічних компаній та інвесторів. Серед ключових тем саміту — токенізація реальних активів, платіжна інфраструктура на основі стейблкоїнів та автономні агенти в блокчейні, тож проєкт про бджолині вулики органічно вписався в загальну програму про перетин реального світу з програмованими грошима.

Читайте також: Як українцям інвестувати в акції США, золото і срібло через токенізовані активи